2017–2019 рр.
«Культурнохронологічна систематизація археологічних джерел (за матеріалами Археологічного музею)»

Керівник: к.і.н. Л. В. Кулаковська.
Резюме: Програма по впорядкуванню, обліку та моніторингу археологічних матеріалів відділу. Передбачає координацію роботи та забезпечення належного функціонування експозиційнофондової частини, а саме: створення фототеки матеріалів експозиційного та експозиційнорезервного розділів, створення електронного каталогу матеріалів експозиційнорезервного та науководопоміжного розділів, організацію виставок у музеї та за його межами, поповнення колекцій (збір матеріалів, поповнення експозиції), ведення музейної документації.

Підрозділи:

«Технологія розколювання каменю в палеоліті» (к.і.н. В. І. Усик).
Реконструкція технології обробки каменю ранньо- та середньопалеолітичних шарів багатошарової стоянки Королево. Дослідження проблеми переходу від середнього до верхнього палеоліту за матеріалами розкопок в Закарпатті.

«Пам’ятки шарантскього типу в середньому палеоліті Закарпаття» (м.н.с. О. Л. Вотякова).
Джерельною базою дослідження є кам’яні колекції палеолітичних стоянок: Королево І, ІІ, Рубань, Малий Раковець. Основна увага приділяється всебічному аналізу кам’яних колекцій (методичні підходи опрацювання матеріалу, класифікація, ремонтаж, технологія кам’яного виробництва, тощо). Наразі аналізується технікотипологічна специфіка пам’яток, визначається їх місце у середньому палеоліті регіону.

«Пам’ятки пушкарівського типу у верхньому палеоліті північної України» (м.н.с. П. М. Васильєв).
В рамках дослідження опрацьовуються колекції та ведуться археологічні дослідження поселень Пушкарі І, Погон та Клюси. Метою даного дослідження є інтерпретація пам’яток пушкарівського типу у контексті палеоліту України та Східної Європи і цілому.

«Стоянка Радомишль та її місце у верхньому палеоліті України» (м.н.с. О. М. Кононенко).
Джерельною базою дослідження є кам’яна колекція верхньопалеолітичної стоянки Радомишль І (м. Радомишль, Житомирська область). Основною увага приділяється технікотипологічній характеристиці комплексу (термінологія, методичні підходи опрацювання колекцій, технологія кам’яного виробництва, тощо). За новими сучасними підходами, із залученням даних суміжних природничих дисциплін (археозоологія, палеогеографія), визначена структура цього поселення. Наразі основна увага зосереджена на питаннях інтерпретації пам’ятки, визначенню її місця у верхньопалеолітичному просторі України та суміжних територій.

«Кераміка бондарихинської культури» (к.і.н. А. В. Корохіна).
Дослідження має на меті упорядкування керамічного комплексу бондарихинської культури заключного періоду доби пізньої бронзи та визначення його можливостей як джерела для культурнохронологічної інтерпретації. Увага приділяється спеціальним методам дослідження кераміки (аналіз технології, морфології, орнаментації). На інтерпретаційному рівні розроблюються питання хронології, контактів із навколишнім культурним середовищем та витоків бондарихинської керамічної традиції.

2014–2016 рр.
«Археологічні пам’ятки України: культурнохронологічна атрибуція (за матеріалами Археологічного музею)»

Керівник: к.і.н. Л. В. Кулаковська.
Резюме: Основною метою та завданням є всебічний науковий (типологічний, хронологічний) аналіз колекцій відділу «Археологічний музей». Ця робота передбачає класифікацію пам’яток (стоянка, поселення, могильник, курган тощо) в хронологічному порядку, типологічну класифікацію артефактів, підготовку історіографічної довідки (автор, рік розкопок, архівні дані, основні публікації), географічного покажчика та довідки про місця зберігання колекцій. Все це дасть змогу уточнити та доповнити єдиний реєстр наявних у відділі колекцій, а також провести більш детальну культурнохронологічну атрибуцію колекцій науководопоміжного фонду відділу, зокрема, з палеоліту, енеоліту, епохи бронзи.