Борис Вікторович Магомедов

 

Доктор історичних наук, провідний науковий співробітник

Відділ археології ранніх слов’ян та регіональних польових досліджень
пр-т Героїв Сталінграда, 12
Київ - 04210
14 поверх, кімната 1402

Тел.: +380 (44) 254 11 52 

E-mail:

ORCID:

Магомедов 

Профіль

Наукові інтереси:
Спеціаліст із старожитностей пізньоримського часу та доби Великого переселення народів. Основний напрям — черняхівська культура (ІІІ — початок V ст.): проблеми етнічного складу та історія її населення, локальні відмінності пам’яток цієї культури, реконструкція житлових споруд, різновиди поховального обряду, виробництво та типологія керамічного посуду та пряслиць, типологія та походження предметів озброєння, окремих категорій прикрас та одягу, склад та хронологія імпортів з Римської імперії, поширення римських монет у Східній Європі.

Поточні дослідження й проекти:
«Матеріали до археологічного атласу України (слов’яни та їх сусіди в І тис. н.е.)», керівник теми; розділ «Пам’ятки черняхівської культури на території України»;
«Легедзине. Могильник черняхівської культури».

Експедиційна діяльність:
2008–2011, 2015 — очолював дослідження черняхівського могильника Легедзине;
2001–2004 — участь у дослідженні поселення трипільської і черняхівської культур Ржищів–Ріпниця;
1992–1993, 1995 — очолював дослідження черняхівського могильника Петриківці;
1991–1992, 1994 — очолював дослідження черняхівського поселення Вінниця–Вишенька;
1991 — участь в експедиції ІА АН СРСР на півострові Чукотка;
1990 — участь у дослідженні черняхівського поселення Лугове;
1990 — очолював дослідження черняхівського поселення Гребінки;
1989 — очолював дослідження черняхівського поселення Велика Снітинка;
1988 — очолював дослідження черняхівського поселення Козлов;
1985–1987, 1990 — розвідки на території Київський області;
1982–1984 — розвідки на території Вінницької області; очолював дослідження черняхівських пам’яток Шершні, Курники, Глинськ;
1980 — розвідки на території Одеської області, очолював дослідження черняхівського поселення Утконосівка;
1979 — очолював дослідження черняхівського городища Олександрівка;
1976–1978 — участь у роботі Інгульської експедиції ІА АН УРСР, очолював дослідження черняхівського поселення і могильника Кам’янка–Анчекрак;
1976 — участь у роботі Південнобузької експедиції ІА АН УРСР, очолював дослідження черняхівського могильника і городища Городок;
1973–1974 — очолював дослідження черняхівського могильника Каборга;
1973, 1979–1980 — участь у розвідках Ольвійської експедиції ІА АН УРСР;
1970–1976 — участь у роботі Слов’яно–Дністровської археологічної експедиції ІА АН УРСР (поселення Рашків);
1965–1969 — участь у роботі експедицій ІА АН УРСР під керівництвом Д. Я. Телегіна, В. О. Круца, А. Т. Сміленко, О. В. Цвек, А. І. Кубишева та Н. М. Кравченко.

Наукові організації й товариства:
член–кореспондент Германського археологічного інституту (DAI);
член редколегії журналу «Archaeologia Bulgarica»;
Спілка археологів України.

Відзнаки:
1991 — лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки за колективну монографію «Славяне Юго–Восточной Европы в предгосударственный период»;
1983 — ювілейна медаль «У пам’ять 1500-річчя Києва».

Дисертаційні дослідження:
1999 — «Черняхівська культура. Проблема етносу», дисертація на здобуття наукового ступеню доктора історичних наук за спеціальністю «археологія».
1982 — «Черняхівська культура Північно–Західного Причерномор’я», дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія»; науковий керівник — д.і.н. В. Д. Баран.

Освіта:
1968–1974 — Київський національний університет імені Тараса Шевченко, історичний факультет, кафедра археології та музеєзнавства, спеціальність «історик, викладач історії».