Профіль
Наукові інтереси:
Кам’яна доба Північно-Західного Причорномор’я, новобудовні дослідження, пошук та картографування нових археологічних об’єктів, античні та середньовічні оборонні споруди.
Поточні дослідження й проекти:
«Матеріальна культура давнього Причорномор'я як індикатор впливу глобальних міграційних процесів»
Стипендії та гранти:
2016–2019 — координатор розвідок, експертиз та досліджень археологічних пам’яток, що потрапляють в межі землевідведення та зони новобудов на території Одеської області.
2005–2006 — проект з дослідження кам’яної сировинної бази палеоліту України, Угорщини та Франції «Current issues of chipped stone raw material research» (ЕСОNЕТ),
2006 — участь у ХV конгресі Міжнародної Спілки доісториків і протоісториків – UISPP (Лісабон, Португалія) з доповіддю «Ukrainian Upper Palaeolithic: Territory and Culture. Current Insights into Environmental-Climatic Change and Cultural Adaptations» – «Верхній палеоліт України: територія і культура. Сучасний нарис природньо-климатичних змін та культурної адаптації» (Співавт. В. М. Степанчук, С. М. Рижов, М. І. Гладких),
2004–2005 — Міжнародна програма з хронології пам’яток Півдня України (ІА НАНУ, університет Сорбона- 2 та Київська радіовуглецева лабораторія).
Експедиційна діяльність:
2006–2008 — начальник Ізмаїльської новобудовної експедиції ІА НАНУ. Крім того, з 2000 року брав участь в інших експедиціях ІА НАНУ (нач. -– Л.Л. Залізняк, В.М. Степанчук та ін.),
2003 -– зам. начальника Чорнобильської новобудовної експедиції ІА НАНУ,
1997 -– начальник Одеського загону експедиції «Часи козацькі» УТОПІК (працював в дельті Дуная, Румунія),
1988–1993 -– начальник Буго-Дністровської новобудовної експедиції ІА НАНУ,
1986 -– начальник Лиманського загону Дунай-Дністровської новобудовної експедиції ІА НАНУ,
1970, 1972-1977, 1979-1982, 1985, 1987 -– участь у новобудовних та бюджетних експедиціях Одеського держуніверситету ім. І.І. Мечникова (нач. -– А.Г. Загинайло та ін.), Одеського археологічного музею (нач. -– Н.М. Секерська, Е.Ф. Патокова та ін.), Інституту археології АН СРСР (нач. -– Н.Д. Праслов, Н.К. Анісюткін, В.М. Массон, Г.Ф. Коробкова), Молдавської АН (нач. — Н.А. Кетрару, І.О. Борзіяк), Інституту археології АН УРСР (нач. -– І.Л. Алексеєва, С.Д. Крижицький, О.В. Гудкова, І.Т. Черняков, Л.В. Суботин та ін.).
Педагогічна діяльність:
1999–2002 -– доцент Іллічівського навчально-наукового центру Одеського держуніверситету ім. І.І. Мечникова.
Наукові організації й товариства:
Член-представник від України у комісії «Верхній палеоліт» Міжнародної спілки до- і протоісториків (UISPP, Лондон).
Член Нацiональної спiлки журналiстiв України.
Член Нацiональної спiлки краэзнавців України.
Почесний громадянин міста Овідіополь (2013 р.).
Відзнаки:
2018 — Ювілейна почесна грамота до 100-річчя НАН України.
2011 — почесна грамота Південного наукового центру НАН України та Ради ректорів вищих навчальних закладів Одеського регіону — за значний внесок в розвиток археологічних досліджень на території Північно-Західного Причорномор'я, за діяльність у галузі охорони пам'яток археології, історії та культури, просвітніцьку та громадську діяльність.
2008 — почесна грамота Одеської обласної Ради за багаторічну сумлінну працю в освітній галузі.
Дисертаційні дослідження:
2005 — «Пізній палеоліт степів південного заходу України: хронологія, періодизація і господарство». Дисертація на здобуття наукового ступеню доктора історичних наук за спеціальністю «археологія»,
1987 -– «Пізній палеоліт степів Нижнього Придністров’я. Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата історичних наук за спеціальністю «археологія», науковий керівник — проф. П.Й. Борисковський.
Освіта:
1983–1987 — Ленінградське відділення Інституту археології АН СРСР, заочна аспірантура за спеціальністю «археологія»,
1972–1977 — історичний факультет Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова (нині Одеській національний університет
ім. І.І. Мечникова), спеціальність «вчитель історії та суспільствознавства»; спеціалізація – кафедра археології, прадавньої історіїї та середніх віков (завідуючий — проф. П.Й. Каришковський).
Публікації
Сапожников, И., Левчук, В., Синельников, А. 2018. Комплекс античных находок из Аджидерской крепости: к датировке поселения Овидиополь и «Могилы Овидия». Емінак, 4 (22), І, с. 5-14.
Сапожников, И. 2018. Симеоновский пещерный монастырь у села Роги на Днестре. Tyragetia (s.n.), XІІ [XXVIІ] (2), р. 81-90.
Сапожников, И. 2018. Начала изучения курганов Буджака: историография и картография. Tyragetia (s.n.), XІІ [XXVIІ] (1), р. 81-90.
Сапожников, И., Болтрик, Ю. 2018. Ягорлыкские курганы курганы близ Днестра: история изучения, картография и топография. Tyragetia (s.n.), XІІ [XXVIІ] (1), с. 187-208.
Сапожников, І.В., Болтрик, Ю.В. 2018. Ягорлицькі кургани на лівобережжі Дністра: історія вивчення, картографія та топографія. Археологія і давня історія України, 1 (26), с. 45-65.
Дзиговский, А. Н., Сапожников, И. В. 2018. Древние оборонительные сооружения переправы через Дунай у озера Картал. Археологія і давня історія України, 1 (26), с. 45-65.
Сапожников, И. 2018. Курган Могила Вознесенская на берегу Нижнего Днестра по картам и описаниям, Південний захід. Одесика, 25, с. 8-24.
Сапожников, И. 2018. Иван Кедрин и его экспедиция 1850 года по Северо-Западному Причерноморью. Південний захід. Одесика, 24, с. 9-39.
Сапожников, И., Аргатюк, С. 2018. Александр Олофсон – полковник, помещик и первый археолог Буджака. Scriptorium nostrum, 1 (10), с. 99-116.
Сапожников, И. 2018. Из истории изучения именных курганов Юга Восточной Европы: работы П.И. Кеппена 1820-х – 1850-х годов. Емінак, 2 (22), І, с. 15-24.
Сапожников, І. В. Татарбунарський замок: археологія та історія. Там само, с. 95-96.
Сапожников, І. В., Сінельніков, О.С. Знахідки амфор в Чорному морі біля дунайських гирл. Там само, с. 125.
Сапожников, И. 2017. Мечети и церкви Бендер до середины XIX в. Емінак, 3 (19), ІІІ, с. 67-78.
Сапожников, И. 2017. А.-Ж. де Лафитт-Клаве и история Коджа-Бея – Одессы. Scriptorium nostrum, 3 (9), с. 139-158.
Сапожников, И., Левчук, В. 2017. Исследования и описания места лагеря Карла ХІІ в Варнице в 1810-х – 1850-х гг. Іn: Sava, E. (ed.). Situl istoric Tabăra regelui suedez Carol al XII-lea de la Varniţa. Restaurarea memoriei. Chișinău: Tyragetia, p. 41-56.
Сапожников, И. 2017. Османские крепости Добруджи: описание и обзор источников 1820-х годов. Scriptorium nostrum, 1 (7), с. 291-341.
Сапожников, И., Аргатюк, С. 2017. Конец эпохи крепостей в Северо-Западном Причерноморье: вторая половина 1820-х – начало 1860-х годов. Scriptorium nostrum, 1 (7), с. 158-195.
Сапожников, И. 2017. Первая картография Хаджибея – Одессы: работы И.И. Исленьева 1766 г. Scriptorium nostrum, 2 (8), с. 161-177.
Сапожников, И. 2017. Мечети ХVІІ-ХVІІІ вв. Буго-Днестровского междуречья. Південний захід. Одесика, 23, с. 8-34.
Сапожников, И. 2017. Маврокастрон – Монкастро – Богаз-Конман: морской порт и замок в устье Днестровского лимана. Емінак, 3 (19), І, с. 5-13.
Сапожников, И. 2017. Из истории мечетей и церквей Аккермана в середине XVII – первой половине XIX веков. Емінак, 3 (19), ІІ, с. 45-53.
Сапожников, И. Богуславский, Г., Сапожникова, Г. 2017. Поселение Гирибурзина на берегу Днестровского лимана. Емінак, 3 (19), ІІ, с. 32-44.
Сапожников, И. 2017. Древние валы и дороги района переправы через Дунай у озера Картал: опыт картографической стратиграфии. Tyragetia(s.n.), XI [XXVI] (1), р. 101-121.
Сапожников, И., Левчук, В. 2017. Генерал-лейтенант и «ученый археолог» Н.А.Маркс: вклад в исследования Бендерской крепости. Tyragetia(s.n.), XI [XXVI] 2, р. 173-194.
Сапожников, І. В., Матвіїшина, Ж.М. 2017. Палеоліт і тефра лесового розрізу Роксолани на Нижньому Дністрі. Кам’яна доба України, 17, с. 119-133.
Сапожников, И. 2016. Каушаны во второй половине ХVIII века: дворец Кырым Герай хана и другие памятники. Scriptorium nostrum, 3 (6), с. 194-229.
Сапожников, И. 2016. Османский замок Хаджибей (Hocabey hisar) в 1766-1789 годах // Архів. Історія. Сучасність. В: Левчук, В. В. (ред.). Архів. Історія. Сучасність. Матеріали ІІ-ї Міжнародної науково-практичної конференції. Одеса, с. 267-277.
Сапожников, И., Аргатюк, С. 2016. Из истории крепостей Северного Причерноморья: 1797-1812 гг. Там само, с. 277-290.
Сапожников, И. 2016. Из истории фортификации и картографирования Бессарабии и Молдовы: работы Ф.Кауффера 1793-1797-х гг. Tyragetia (s.n.), Х [XXV] (2), р. 73-96.
Сапожников, И. 2016. Материалы для изучения крепостей Бессарабии 1807-1820-х годов. Tyragetia (s.n.), Х [XXV] (2), р. 97-116.
Сапожников, И. 2016. Литовский Качибей – османский Хаджибей: очерки истории с начала ХV до середины ХVIІІ вв. Scriptorium nostrum, 2 (5), с. 48-85.
Сапожников, И., Левчук, В. 2016. Из истории Бендерской крепости: к 100-летию книги Н.А. Маркса. Scriptorium nostrum, 2 (5), с. 306-337.
Сапожников І. В. 2016. [Рец.] Постернак В. Исмаил Гечиди: монография. Харьков, 2015. – 208 с. Наукові праці історичного факультету Запорозького Нацыонального університету, 46, с. 390-397.
Аргатюк, С. С., Левчук, В. В., Сапожников, І. В. 2015. Аджидер – Овидиополь: очерки по археологии и истории города и крепости. Одесса, Овидиополь: Апрель. Книга отримала диплом ХVІ Конкурсу «Украінська книга на Одещині» в номінації «Історична спадщина» (Травень 2015 р.).