Поросся це край, що знаходиться на півдні історичної Київщини і охоплює природні межі басейну р. Рось та її допливів Роставиці, Кам’янки, Гороховатки, Росави. Історико-культурна своєрідність регіону починає формуватись в період раннього залізного віку. На думку лінгвістів, в часи існування праслов’янської спільності ці землі становили єдиний етнолінгвістичний континуум. З давньоруських літописних повідомлень стає відомим, що простір на південь від р. Стугни та Красної аж до р.Росі називають «Поросьє». На початку 11 і до середини 13 століття регіон відіграє важливу роль в житті Київської землі. Ця порубіжна з Диком Степом територія систематично згадується в літописних повідомленнях. Часто це повідомлення про військові події, пересування князівських чи кочівницьких загонів. Проте, вже на початку 12 століття отримуємо письмові свідчення про важливу роль регіону та його жителів «чорних клобуків та поршан» в економічному і політичному житті Давньоруської держави.
Дослідження давньоруського Поросся як окремого історико-соціального організму давнини дозволяє краще зрозуміти механізм розвитку, функціонування, занепаду та трансформації давньоруського макроорганізму. Моделювання взаємодії специфічних природно-географічних умов та етносоціальних особливостей порубіжної території дозволяє здійснити аналіз одного з варіантів взаємодії людини, соціального та природного середовищ.

por11

Історія досліджень давньоруських пам’яток Поросся починається з перших праць, що описували «залишки старовини» на території Київщини. Ймовірно, першим таким текстом є «Обозрѣніе Кіева и Кіевской губерніи въ отношеніи къ древностямъ» написана Міхаілом Грабовським видана Іваном Фундуклеєм в 1847 році. Потім маємо археологічні дослідження кількох поколінь археологів: В.Б. Антоновича, В.В. Хвойко, В.Є. Козловської, М.Ю. Брайчевського, Н.В. Лінка, Б.А. Рибаков, В.И. Довженок, О.М. Приходнюк, О.В. Стародуб, Р.С. Орлов, М.П. Кучера, Л.І. Іванченко. Їхні наполегливі багаторічні польові дослідження та наукові праці заклали основу для розуміння специфіки історії та археології регіону.
Завдяки багаторічним роботам М.П.Кучери по обстеженню городищ Київщини та його експедиції по дослідженню «Змієвих валів» зібрано величезний матеріал про оборонну систему Поросся. Фундаментальні праці дослідника «Змиевы валы Среднего Поднепровъя» 1987 року та «Слов’яно-руські городища VIII-XIII стміж Саном і Сіверським Дінцем» 1999 року підвели підсумок цьому етапу досліджень. Важливими є також спільні праці Л.І. Іванченко, що до особливостей як окремих городищ так і в цілому оборонної системи регіону.
Значну увагу дослідників привертало питання локалізації літописних населених пунктів та географічних об’єктів на південь від Київського трикутника. На цих просторах в літописі згадується більше десятка міст. Сукупна двохсотлітня бібліографія цього питання налічує більше тридцяти окремих назв.
Тема різних етнічних компонентів населення Поросся та їх історії була постійно в полі зору дослідників. Цьому сприяли літописні повідомлення про оселення князями полонених на р.Рось та проживання числених кочівницьких та напівкочових угруповань відомих під назвою «Чорні клобуки». В результаті маємо досить детально історію їх перебування в Пороссі та взаємодії з кочівниками Дикого Поля й давньоруськими князями.

Дослідники археології та історії Поросся що працювали протягом майже двохсот років створили основу для якісно нового етапу його дослідження. Таке дослідження розпочалось 2010 року з формулювання основних завдань та напрямків та методів досліджень давньоруського Просся, що склали основу ширшого, комплексного, історико-археологічного «Пороського проекту».

por7

Завданням проекту дослідження давньоруського Поросся є створення динамічної моделі розвитку та функціонування історико-соціального організму давнини відомого з літописів під назвою «Поросье». Таке моделювання передбачає збір накопичених знань про археологію, історію та природу Просся й їх поєднання в єдиній інформаційній системі. Оптимальним засобом для такого синтезу знань є дослідження системи заселення регіону. Через дослідження такої системи з застосуванням методик просторового аналізу маємо можливість розширити доступний для аналізу фактичний матеріал і розширити дослідницьке поле.
В межах вивчення системи заселення давньоруського Поросся виділилось кілька напрямків діяльності, розробка яких здійснюється в межах окремих дослідницьких програм.

Програма збору та аналізу джерельної бази. Її реалізація розпочалася ще з написанням магістерської роботи А. Борисовим і продовжилася в роботі над проектом. Програма передбачає збір, каталогізацію та систематизацію всіх наявних джерел по тематиці проекту. На сьогодні опрацьовано близько 300 наукових археологічних звітів та більш ніж 500 окремих наукових праць. Складено тематичні бібліографічні списки, та базу першоджерел з археології давньоруського часу території Поросся.

por9n

 

Картографічна програма. Завдяки реалізації цієї програми зібрано різноманітний картографічний матеріал починаючи з середини 16 століття. Левову частину просторових даних складають відкриті дані розміщені на різноманітних ресурсах. На сьогодні маємо карти гео-тектонічних утворень, грунтів, рослинності, а також, люб’язно надану нам співробітником Інституту географії НАН України кандидатом географічних наук В.С.Давидчуком, карту ландшафтів.

por6a

 

Палеоекологічна програма досліджень об’єднує в собі інформацію про різноманітні екофакти, що стануть важливим базовим елементом при реконструкції датованих археологічно природно-георгафічних умов, темпів, масштабів та способів господарського освоєння регіону. До завдань цієї програми належать: створення реконструкцій давнього довкілля та його антропологічного перетворення; вивчення екологічної ємності ландшафтів; визначення палеоботанічних та палінологічних спектрів ресурсних зон населених пунктів.

por8

 

Програма обліку картографування археологічних пам’яток пов’язана з необхідністю складання максимально повного реєстру пам’яток давньоруського часу території Поросся. Програма доповнює, розвиває і продовжує традиції обліку та картографування розпочаті в середині 19 століття й продовжені в каталогах В.Б.Антоновича, М.П. Кучери, А.В. Кузи, Л.І. Іванченко, О.П. Моці, С.О. Плєтньової. На сьогодні каталог містить близько 300 давньоруських пам’яток з території Поросся.

por5

 

Програма інформаційного забезпечення проекту виступає технічною основою на якій тримається весь проект. В її рамках здійснюється проектування та вдосконалення геоінформаційної системи, що складається з електронної археологічної карти та сукупності відповідних програмам баз даних. Частина цих робіт здійснена в рамках підтеми планової теми відділу.

por13

 

Програма польових досліджень проекту реалізовується через діяльність Пороської археологічної експедиції. Зважаючи на історію створення та комплексний характер ПорАЕ ці роботи цілком вписуються в загальний розвиток польових досліджень на території Поросся. Частиною таких робіт є моніторингові обстеження пам’яток археології що допомагають реалізовувати пам’яткознавчу програму. Остання є невід’ємною складовою сучасного археологічного проекту і пов’язана з питаннями охорони археологічної спадщини. 

por15

Керівник проекту: м.н.с. відділу давньоруської та середньовічної археології ІА НАН України Артем Борисов.