Про результати роботи Пізньоскіфської археологічної експедиції Інституту археології НАН України.

Улітку й восени 2020 року на Херсонщині здійснювали дослідження Пізньоскіфська археологічна експедиція Інституту археології НАН України та Херсонська археологічна експедиція Державного підприємства «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба» (ДП «НДЦ «ОАСУ») Інституту археології НАН України» (обидві – під керівництвом провідного наукового співробітника відділу археології раннього залізного віку Інституту археології НАН України доктора історичних наук Олександра Симоненка).

Пізньоскіфська археологічна експедиція Інституту археології НАН України у липні – серпні 2020 року продовжила дослідження пізньоскіфських могильників Червоний Маяк і Золота Балка (після реформи децентралізації однойменні села, поблизу яких розташовуються ці археологічні пам’ятки, належать до Бериславського району Херсонської області).

На могильнику Червоний Маяк було продовжено розкоп ХІІ, на захід від ділянки, досліджуваної у 2019 році. На розкопі площею 5х10 м із трьома прирізками вчені виявили 9 поховальних споруд (поховання 160–168). Найважливіше відкриття – два поховання з фібулами середньолатенської схеми ІІ–І ст. до н.е. (рис. 1), які є найбільш ранніми похованнями могильника та визначають дату його закладення.

Рис. 1. Поховання з фібулою на плечі (могильник Червоний Маяк)

«Дослідження на Бериславщині наша експедиція проводить щороку, – розповів пресслужбі НАН України доктор історичних наук Олександр Симоненко. – Фінансує їх Херсонська обласна державна адміністрація. Це невеликі кошти, але вони регулярно виділяються за спеціальною довготривалою програмою. Якщо отримаємо їх і цьогоріч, то обов’язково продовжимо досліджувати пам’ятку. Річ у тім, що ми займаємося рятівними розкопками, і якщо їх не буде – могильник Червоний Маяк розграбують. А роботи там вистачить іще для кількох поколінь науковців».

*     *     *

У Золотій Балці вчені виконали рятівні роботи з дослідження поховання, вхідна яма якого впала до урвища, що перерізає могильник на півночі. На жаль, це поховання пограбували ще в давнину. На долівці камери безладно лежали кістки кількох дорослих похованих, два панцирі черепах, ліпна «парна» курильниця, залізний ніж, залізна пряжка, половина залізної воїнської фібули, 13 залізних тригранних черешкових вістер стріл із залишками дерев’яних ратищ, сердолікові та скляні намистини.

У вересні–листопаді 2020 року Херсонська археологічна експедиція ДП «НДЦ «ОАСУ» Інституту археології НАН України проводила розкопки курганів біля села Ювілейне Олешківського району Херсонської області. Науковці розкопали 13 курганів, які містили поховання доби бронзи, раннього залізного віку, середньовіччя. Цікавими є кургани зрубної культури з горщиками поволзько-приуральських типів (рис. 2) – поховання славнозвісних «аріїв» кола «культур бойових колісниць».

Рис. 2. Кургани біля Ювілейного. Поховання зрубної культури

Скіфські поховання (рис. 3) було пограбовано ще у давнину, хоча, з огляду на конструктивні особливості, вони були могилами рядових кочовиків.

Рис. 3. Кургани біля Ювілейного. Рів навколо скіфського поховання

«Оскільки ми не досліджуємо кургани просто з цікавості, а лише задля порятунку пам’яток, які потрапляють до зони будівництва зрошувальних систем, то продовжувати розкопки в цій місцевості наразі не плануємо. Хіба що там почнеться нове будівництво абощо», – зазначає доктор історичних наук Олександр Симоненко.

Матеріали опублікували: Прес-служба НАН України