Інститут археології Національної академії наук України — основна установа в структурі Національної академії наук України, що здійснює науково-дослідницьку діяльність у галузі вивчення археології та давньої історії України. Інститут археології входить до складу Відділення історії, філософії та права Національної академії наук України.
Інститут археології НАН України має довгу й складну історію, що бере свій початок з весни 1919 р., коли в системі Української академії наук була створена Комісія з укладання археологічної карти України. За два роки її було перетворено на Археологічну комісію УАН, а 6 лютого 1922 року — на Археологічний комітет при історико-філологічному відділенні Всеукраїнської академії наук, на базі якого 1924 р. створено Всеукраїнський археологічний комітет (ВУАК). Згідно з Постановою Президії ВУАН від 13 лютого 1934 р. (протокол № 6) на базі ВУАКу створено Інститут історії матеріальної культури ВУАН, який згідно постанові Президії АН УРСР від 14 травня 1938 р. перейменовано на Інститут археології АН УРСР.
Інститут археології НАН України є державною бюджетною науковою неприбутковою установою зі статусом юридичної особи. У своїй діяльності він керується чинним законодавством України, Законами України «Про охорону археологічної спадщини» та «Про охорону культурної спадщини», Статутом НАН України, Основними принципами організації та діяльності науково-дослідного інституту НАН України, Статутом Інституту археології НАН України та нормативними актами Національної академії наук України.
Головним завданням Інституту є здійснення фундаментальних та прикладних досліджень, всебічне вивчення археологічних пам’яток України з метою одержання наукових знань у галузі археології та давньої історії України.
Інститут як державна археологічна наукова установа здійснює такі основні функції та повноваження:
- організовує і здійснює наукові та науково-рятівні дослідження археологічних об’єктів на території України;
- координує археологічні дослідження в наукових установах та організаціях незалежно від їх підпорядкування та форм власності на території України;
- розробляє, затверджує та впроваджує наукові методики дослідження археологічної спадщини;
- вивчає, аналізує, узагальнює досягнення світової археології та історичної науки і визначає можливості їх використання в матеріальній та духовній сферах життя суспільства, бере участь у розробці та реалізації міжнародних програм і проектів;
- готує кваліфіковані кадри у сфері дослідження, охорони і використання археологічної спадщини через аспірантуру, докторантуру, прикріплення, стажування, в тому числі й за кордоном;
- надає консультативну допомогу з питань дослідження та охорони археологічної спадщини; на замовлення спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини здійснює наукову археологічну експертизу та погодження програм і проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, будівельних, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам’ятках археології, у зонах охорони археологічних пам’яток, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах місць, занесених до Списку історичних населених місць України;
- провадить наукові експертизи й здійснює контроль за якістю археологічних досліджень на теренах України та наукової документації про дослідження;
- збирає повний науковий архів звітів про археологічні дослідження в Україні;
- забезпечує збереження та облік рухомих предметів, що походять з об’єктів археологічної спадщини України і відповідно до законодавства передані до його фондів;
- здійснює інформаційну та видавничу діяльність, засновує наукові видання.
За час існування Інституту його співробітниками археологічно досліджено тисячі різночасових пам’яток на теренах України, виявлено величезну кількість знахідок, які склали основу колекцій Національного музею історії України, Музею історичних коштовностей України, Музею історії Києва, Археологічного музею ІА НАН України, а також численних обласних історичних, археологічних та краєзнавчих музеїв.
Теоретичні та польові експедиційні дослідження з археології, науково-організаційну роботу та підготовку наукових кадрів в Інституті здійснюють 12 структурних наукових відділів: відділ кам’яного віку; відділ енеоліту-бронзової доби; відділ раннього залізного віку; відділ античної археології; відділ археології ранніх слов’ян; відділ давньоруської і середньовічної археології; відділ археології Києва; відділ археології Північно-Західного Причорномор’я; відділ біоархеології; відділ Польовий комітет; відділ Наукові фонди та відділ Археологічний музей.
Як окремі науково-допоміжні підрозділи в Інституті працюють Наукова бібліотека, Науковий архів, редакційно-видавнича група та служба інформації.
Під науковим керівництвом Інституту працюють Кримський філіал (з 2015 у статусі відділу), Національний заповідник «Ольвія», Державне підприємство НДЦ «Охоронна археологічна служба України» з філіями в 15 областях, Державне підприємство НДЦ «Рятівна археологічна служба» та «Центр археології Києва».
При Інституті археології діє спеціалізована вчена рада для захисту докторських дисертацій за спеціальністю «Археологія».
За результатами оцінювання 2018 р. Інститут археології НАН України зараховано до категорії «А».
