Інститут археології НАН України й Інститут археології та етнології Польської академії наук (ПАН) проводять спільні дослідження трипільського поселення в урочищі Татариски на території Кам’янця-Подільського (Хмельницька область).
За отриманими радіовуглецевими датами, ця пам’ятка належить до початку IV тис. до н.е. Роботи на ній є частиною виконання проєкту «Динаміка доісторичної культури: комплексний аналіз джерел із Центральної та Південно-Східної Європи», що фінансується Національним науковим центром Польщі (грант NCN 2018/29/B/HS3/01201; керівник – професор факультету археології Університету імені Адама Міцкевича (Познань, Польща) доктор габілітований Івона Собковяк-Табака, співкерівник із української сторони – науковий співробітник відділу археології енеоліту – бронзової доби Інституту археології НАН України кандидат історичних наук Олександр Дяченко). Проєкт спрямований на виявлення універсальних законів розвитку культури давнього минулого через напрацювання математичних моделей та їх подальшу верифікацію шляхом співставлення модельних даних із археологічними джерелами.
Вид на Кам’янець-Подільську фортецю з трипільського поселення (фото Дмитра Коваленка) |
З поселення в урочищі Татариски відкриваються мальовничі краєвиди на Кам’янець-Подільську фортецю та старе місто. Проте обрання саме цієї пам’ятки для досліджень має суто наукове підґрунтя. Крім отримання даних для моделювання, розкопки поселення зумовлені необхідністю отримання додаткової інформації про структуру поселень рубежу V–IV тис. до н.е. та матеріальну культуру їхнього населення. На сучасному етапі вивчення трипільської складової Кукутень-Трипільського культурного комплексу помітний певний дисбаланс у вивченні різних регіонів, частково зумовлений відкриттям поселень-гігантів у межиріччі Південного Бугу та Дніпра наприкінці 1960-х років і включенням більшості фахівців у їх дослідження. Тож активізація досліджень в інших регіонах, зокрема у Подністров’ї, не лише сприяє глибшому розумінню еволюції матеріальної культури, а й дає змогу реконструювати господарство, суспільний устрій, демографічний розвиток, міграційну поведінку трипільського населення. Завданнями польових робіт на пам’ятці в урочищі Татариски є дослідження об’єктів різних типів – залишків жител, гончарних горнів, ровів – для їх аналізу в контексті еволюції планувальної структури трипільських поселень, виробництва посуду тощо.
З огляду на особливості епідеміологічної ситуації, польовий сезон 2020 року виявився коротшим, ніж планувалося. Проте отримані результати вражають. Зокрема, вчені розкопали ділянку трипільського рову унікальної конструкції. Об’єкт, що виглядає суцільним на геофізичному плані поселення, в його нижній частині розподілений на три доволі глибокі суброви. У заповненні знайдено численні фрагменти керамічного посуду, кістки тварин, знаряддя праці. Попри досить велику кількість ровів, відомих із неолітичних і енеолітичних пам’яток Центральної та Східної Європи, аналогії виявленій у Кам’янці-Подільському конструкції не відомі. Відкритим залишається питання про призначення цього об’єкту. Відповісти на нього дослідники сподіваються завдяки аналізу зразків ґрунту, відібраних у рову.
Дослідження трипільського рову: робочий момент (фото Євгенія Левінзона) |
У межах розкопаної ділянки рів частково пошкоджено заглибленим об’єктом пізньосередньовічного часу. В ньому знайдено поодинокі фрагменти керамічного посуду, залізний ніж і невеликий фрагмент залізної кольчуги. З огляду на ймовірну інтерпретацію цього об’єкту як підвалу середньовічного будинку та концентрацію фрагментів кераміки цього часу на поверхні суміжних ділянок, археологи припускають, що у XIV–XV ст.ст. тут функціонував хутір (чи селище). На таке датування вказують стилістичні особливості посуду та радіовуглецева дата, отримана для зразка з пізнього вкопу до трипільської будівлі, дослідженої на пам’ятці у 2019 році.
Робочий момент: знахідка нижньої частини жіночої фігурки (фото Євгенія Левінзона) |
Фрагмент трипільської столової миски (фото Олександра Дяченка) |
У польових дослідженнях у Кам’янці-Подільському й аналізі отриманих результатів беруть участь співробітники Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції Державного підприємства «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба» Інституту археології НАН України» (кандидат історичних наук Павло Нечитайло), Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника (завідувач сектору археології Петро Болтанюк, кандидат історичних наук Ігор Старенький), Інституту археології і етнології ПАН (Томаш Хербіх, Роберт Риндзевич), Університету імені Адама Міцкевича (доктор Якуб Нєбєщанський), Національного науково-природничого музею НАН України (доктор біологічних наук Галина Пашкевич). У дружній атмосфері наукової співпраці набувають досвід молоді вчені – магістранти Національного університету «Києво-Могилянська академія» (Євгеній Левінзон) і Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (Олександра Бєлік та Ільдар Яхієв). Під час польового сезону 2019 року на розкопках також проходили археологічну практику студенти-історики першого курсу Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Величезну допомогу експедиції надають мешканці Кам’янця-Подільського Світлана Шевчук і Василь Шевчук.
Польові дослідження в урочищі Татариски продовжаться влітку 2021 року.
Матеріали опублікували: Прес-служба НАН України
