Від 2014 року з Університетом імені Ґьоте (Франкфурт-на-Майні, ФРН), а від 2021 року – з Університетом імені Мартіна Лютера (Халле-Віттенберг, ФРН) за підтримки Німецького дослідницького товариства (співкерівник проєкту – професор Йохен Форнасьє) досліджується ольвійське передмістя – територія на захід від Верхнього міста. Тут уже здійснено серію геофізичних досліджень, встановлено загальні розміри передмістя (це близько 25 га), відкрито найранішу в межах Ольвійської держави оборонну систему, яка з’явилася на зламі VI–V століть до н.е. та складалася з рову завглибшки близько 3 м і насипного земляного валу. Цьогоріч дослідження тривають у південній частині передмістя на площі близько 100 м2 (ділянка П-1, керівник – науковий співробітник відділу античної археології Інституту археології НАН України кандидат історичних наук Олександр Кузьміщев), на об’єкті, який, найімовірніше, мав культове призначення. Це – видовжене по лінії схід–захід заглиблення у ґрунті з додатковими конструкціями інтер’єру (рис.1). Знайдені у зольному засипі артефакти – кам’яний вівтар, мініатюрна база колонки (рис.2), теракотова фігурка богині, що сидить, численні глиняні світильники, значна кількість амфорної тари і столового посуду як довізного, так і місцевого виробництва, а також бронзові монети-дельфінчики – свідчать про колективне відправлення ритуалів, пов’язаних зі хтонічними культами підземного світу.

Рис.1. Загальний вигляд розкопу П-1. Розкриття культового об’єкту

Рис.2. Мініатюрна база вотивної колонки

У межах цього ж проєкту, на ділянці площею близько 100 м2 у Терасній частині Ольвії (ділянка Т-4, керівник – науковий співробітник відділу античної археології Інституту археології НАН України кандидат історичних наук Ірина Шейко) перевіряються дані георадарної розвідки (рис.3), яка вказала на наявність тут аномалій дугоподібної форми. Ці роботи спрямовані на пошуки ольвійського театру – громадської споруди, відомої за написом – почесним декретом, проте поки що не відкритої археологічно. Через значну глибину залягання фундаментів досліджуваних споруд (більш ніж 3 м) і розташування їх на схилі ученим вдалося відкрити чимало різноманітних артефактів, серед яких – матеріали від першої половини VI століття до н.е. до початку V століття н.е. З-поміж останніх виявлено рідкісні предмети італійського керамічного імпорту І століття н.е., а також знахідки, пов’язані із сарматським домінуванням в Ольвії.

Рис.3. Загальний вигляд розкопу Т-4 в Терасній частині Ольвії

Від 2016 року спільно з Національним музеєм у Варшаві (Республіка Польща) за підтримки Міністерства культури Польщі, а від 2020 року – з Інститутом археології та етнології Польської академії наук (ПАН) за підтримки ПАН (співкерівник проєкту – доктор Альфред Твардецький) українські археологи досліджують найпізніший час існування Ольвії, а саме гунський період. Цим роботам передувала геофізична розвідка, що дозволила встановити місце для майбутніх розкопок, насичене різночасовими будівельними об’єктами. Розкопки здійснюються на території римської цитаделі Ольвії, де на площі 200 м2 відкрито житлово-господарський комплекс цього часу (ділянка Р-23, керівник з української сторони – науковий співробітник відділу античної археології Інституту археології НАН України кандидат історичних наук Марія Новиченкова, з польської сторони – доктор Пьотр Яворський). За результатами досліджень вдалося продовжити час життя на території Ольвії до початку V ст. н.е., довести існування тут повністю збережених культурних нашарувань і залишків споруд найпізнішого часу (рис.4). Цей час співвідноситься з культурою європейського Барбарикуму, що існувала вздовж прикордоння Римської імперії, або черняхівською культурою, поширеною в Центрі й на Південному Заході України у першій половині І тисячоліття н.е. Серед артефактів, знайдених цього сезону, – римські срібні денарії, бронзовий сестерцій (давньоримська монета, що дорівнює чверті денарія), бронзові прикраси (фібули, браслет, деталь замка від шкатулки), фрагменти численних керамічних і скляних посудин, а також роговий гребінь черняхівського типу.

Рис.4. Ділянка Р-23 із залишками найпізнішого будівельного періоду в Ольвії

Наукові дослідження традиційно здійснювались і в північно-східній частині ольвійського міського некрополя (ділянка Некрополь, керівник – молодший науковий співробітник відділу античної археології Інституту археології НАН України Андрій Івченко). Тут на площі понад 125 м2 у поточному сезоні вже відкрито кілька поховань, більшість яких було зруйновано ще у давнину. Серед останніх – велика поховальна споруда І століття н.е. з камерою прямокутної форми та широким входом у вигляді трьох східців (рис.5). Скоріш за все, це новий тип поховальної конструкції, дотепер невідомий у некрополі Ольвії. Крім того, виявлено дитяче поховання у хіоський амфорі, датованій першою чвертю V століття до н.е. (рис.6). Амфорні дитячі поховання відомі в усіх античних некрополях, проте в Ольвії такі поховання впродовж останніх років не зустрічалися. Похованому немовляті всередину амфори поклали маленьку чашечку (рис.7), яка мала супроводжувати дитину в потойбічному світі.

Рис.5. Ділянка Некрополь. Поховальна споруда І століття н.е. в центрі розкопу

Рис.6. Амфорне поховання дитини

Рис.7. Мініатюрна чашечка з дитячого поховання в амфорі

Наукові розкопки відбуваються на території Національного історико-археологічного заповідника (НІАЗ) «Ольвія» НАН України у тісній співпраці з його дирекцією (директор – кандидат історичних наук Роман Козленко, виконувач обов’язків заступника директора – Сергій Шеін) і науковцями відділу археології Нижнього Побужжя. Під їх патронажем волонтери Ольвійської експедиції здійснюють консерваційні заходи на експозиційних розкопах.

У перший місяць роботи експедиції місця наукових розкопок і музей в НІАЗ «Ольвія» НАН України відвідали представники кількох дипломатичних місій. 16 липня 2021 року в Ольвії на запрошення Інституту археології НАН України та Спілки археологів України перебував керівник Консульського відділу Посольства Республіки Греції в Україні пан Александрос Будуріс, від Інституту археології НАН України та Спілки археологів України – старший науковий співробітник відділу «Наукові фонди» Інституту археології НАН України кандидат історичних наук Тетяна Шевченко (рис.8–9). Пан Консул високо оцінив науковий і туристичний потенціал Ольвії та запропонував співпрацю для його подальшого розвитку.

Рис.8. Зліва направо: Алла Буйських, Тетяна Шевченко та Александрос Будуріс у новому фондосховищі тарних амфор НІАЗ «Ольвія» НАН України

Рис.9. Алла Буйських знайомить Александроса Будуріса із житловими будинками елліністичного часу в північно-східному районі Ольвії

29 липня 2021 року з роботами Ольвійської експедиції та музеєм у НІАЗ «Ольвія» НАН України ознайомилися Генеральний Консул Республіки Польща в Одесі пані Катажина Солек і Консул пан Матеуш Маршалек (рис.10). Представники Консульського відділу Посольства Республіки Польща відвідали місце розкопок українсько-польського проєкту (рис.11), ознайомилися зі знахідками поточного року та перспективами реалізації міжнародного проєкту на базі Ольвійської міжнародної археологічної експедиції Інституту археології НАН України як важливої складової українсько-польського культурного співробітництва.

Рис.10. Доктор Альфред Твардецький із Генеральним Консулом Республіки Польща в Одесі пані Катажиною Солек біля господарчого намету Польської місії в Ольвії

Рис.11. Зліва направо: Марія Новиченкова, Альфред Твардецький, Катажина Солек і Матеуш Маршалек біля розкопу Польської місії (Р-23) в Ольвії

Археологічні розкопки в Ольвії тривають.