Стоянки датуються фінальним палеолітом – періодом великих змін на території не лише сучасної України, але й Європи. У цей час, після відступу льодовиків, починається заселення широких теренів від Англії до Верхнього Дніпра. Тут оселяються племена первісних мисливців, що вели динамічний спосіб життя, виживаючи завдяки полюванню, й облаштовували тимчасові стоянки на шляхах міграції тварин, зокрема, оленів, биків, кабанів.

Як засвідчують археологічні знахідки зі схожих пам’яток, давні люди жили тоді у спорудах на кшталт чумів, що й донині використовуються населенням крайньої півночі Євразії. Це була кругла будівля діаметром 4-5 м із вогнищем посередині, в якій мешкало до 10-ти осіб.

«Наукові моделювання доводять, що середня густота заселення території Європи в час палеоліту була не більшою, ніж одна людина на квадратний кілометр. Археологам не часто таланить виявити стоянки того часу. Відкриття і дослідження кожної – це значний внесок у наше розуміння найдавнішої історії», – пояснює керівник досліджень, заступник директора НДЦ «РАС» Інституту археології НАН України кандидат історичних наук Тарас Милян.

Крем’яні знаряддя праці, виявилені археологами під час розкопок на Київщині

Про те, що колись на цьому місці розміщувалися тимчасові поселення, нині свідчать віднайдені вироби з кременю. Наразі – кілька знарядь праці. Однак уже незабаром археологи сподіваються на вагоміші знахідки. Докладно дослідити старожитності вдасться до будівництва ВКАД. Під час обстеження лише першої ділянки археологи виявили та нанесли на карти 15 нових об’єктів археології.

Археологічні розвідки під час проєктування ВКАД навколо Києва, що мають на меті виявити об’єкти археології, стартували понад 10 років тому. Перші дослідження науковці НДЦ «РАС» Інституту археології НАН України здійснили ще 2007 року, відкривши 7 нових різночасових археологічних пам’яток на відтинку між селищем Клавдієво-Тарасове і селом Миколаївка. Найраніші матеріали датувалися добою бронзи, а це більше 4 тис. років тому. У 2020 році дослідження продовжили через коригування проєкту. У результаті науковцям вдалося виявити ще 8 об’єктів археології.

За словами директора НДЦ «РАС» Інституту археології НАН України Олега Осаульчука, «будівництво доріг – це унікальна можливість для археологів дослідити пам’ятки на великих площах. Розкопки на Київщині будуть одними з наймасштабніших не лише в Україні, а й у Європі. Обстеження вже першої ділянки ВКАД дають сподівання на дуже цікаві знахідки та відкриття. Виконання таких великих превентивних археологічних робіт є прикладом реалізації найкращих міжнародних практик у цій сфері. Приклад того, наскільки важливими та сенсаційними можуть бути дослідження при будівництві доріг, – розкопки Краківського археологічного осередку на шляху автостради А4 від Кракова до Тарнова. Вона пролягла через густо заселені у давнину території. У 1997–2010 роках польські колеги дослідили 121 археологічну пам’ятку, найдавніша з яких мала 15 тис. років. Після цих досліджень науковці переписали частину польської найдавнішої історії».

За інформацією НДЦ «РАС» Інституту археології НАН України