Понад сім тижнів тривали спільні польові роботи археологів Академії та Дослідницького центру (CRC-1266) "Scales of Transformation – Human-Environmental Interaction in Prehistoric and Archaic Societies") Університету імені Крістіана Альбрехта у Кілі (Німеччина) за проєктом «Агломерації населення на мегапоселеннях Кукутені-Трипілля», які продовжили програму спільних досліджень культурного комплексу Кукутень-Трипілля південно-східної Вінниччини. З німецького боку роботами керував доктор Роберт Хофманн, співкерівницею польових досліджень була науковий співробітник відділу «Наукові фонди» Інституту археології НАН України кандидат історичних наук Людмила Мироненко.
Навесні вчені здійснили суцільні розвідки на території Бершадської, Чечельницької та Ольгопільської територіальних громад (ТГ) Гайсинського району на Вінниччині – для вивчення системи заселення мікрорегіону навколо великого поселення трипільської культури Білий Камінь, насамперед за доби енеоліту. Загалом учасники експедиції обстежили близько 140 різночасових археологічних об’єктів. Зокрема, виявили городище залізного віку, матеріали якого вказують на впливи північно-балканського населення на пам’ятки регіону. Несподіванкою стало також відкриття гігантського поселення трипільської культури площею майже 150 га, розташованого на межі Ольгопільської та Чечельницької ТГ, а також поселень останньої чверті V тис. до н. е. у мікрорегіоні.
Обстеження поселення трипільської культури Білий Камінь. Автор фото – Віталій Рудь |
Улітку ця ж міжнародна команда дослідників провела розкопки поселення трипільської культури Кісниця Городківської ТГ Тульчинського району Вінницької області. Планувальну структуру поселення вивчали 2018 року методом магнітної розвідки та за результатами радіовуглецевого аналізу датували серединою IV тис. до н. е. Однак окремі моменти у плануванні поселення та його відносній хронології потребували подальших досліджень. Саме з цією метою, а також для вивчення побуту й економіки тогочасного суспільства археологи розкопали дві аномалії заглиблених об’єктів. Одна з ям мала не типову для трипільської культури дзвоноподібну форму. У заповненні обох об’єктів було виявлено чимало матеріалів побутового вжитку, серед яких – посуд, антропоморфна та зооморфна керамічна пластика, знаряддя праці з кістки, рогу, каменю та кременю. З’ясовано, що місце пам’ятки двічі заселяли племена трипільської культури – вперше це сталось у першій чверті IV тис. до н. е.
Дослідження ями на поселенні трипільської культури Кісниця. Автор фото – Віталій Рудь |
Фрагмент знаряддя праці з рогу, знайдений у заповненні ями на поселенні трипільської культури Кісниця.
|
Графічне документування заглибленого об’єкта. Поселення трипільської культури Кісниця.
|
За проєктом №2018/31/B/HS3/01326 «Продовження і зміна. Курганні спільноти III i II тис. до н. е. в басейні Верхнього Дністра у світлі міждисциплінарних досліджень» (керівник – професор Університету імені Адама Міцкевича у Познані (Польща) Пшемислав Макарович) Національного наукового центру (Польща) відбулися розкопки курганів поблизу с. Волиця Підгаєцької ТГ Тернопільської області. Співкерівником польових досліджень із польського боку був науковий співробітник Університету імені Адама Міцкевича у Познані доктор Ян Романішин. Активну участь в організації та роботах експедиції взяли співробітники Залозецького краєзнавчого музею на чолі з директором Василем Ільчишиним.
Геофізичні дослідження окремих насипів пам’ятки Волиця археологи здійснили магнітним методом на початковому етапі реалізації проєкту – у 2019 році. Цьогоріч було розкопано чотири кургани, які продемонстрували варіабельність поховальних традицій мешканців регіону (насамперед пізньоримського часу). Можна припускати, що ці поховання належать населенню так званої культури карпатських курганів, основний ареал поширення якої локалізований на захід від р. Дністер. Розташування досліджених курганів на схід від Дністра попередньо може свідчити на користь розширення території поширення культури. Не варто виключати і належності похованих до носіїв черняхівської культури, оскільки в її середовищі відомо про окремі випадки підкурганних поховань. Інгумаційне поховання під одним із насипів свідчить, що курган початково спорудили в середині ІІІ тис. до н. е. носії культури шнурової кераміки, і вже у наявний насип було поміщено кремаційне поховання пізньоримського часу. Серед інвентарю, яким супроводили похованого епохи бронзи, вчені виявили кам’яну сокиру, крем’яні наконечники стріл і керамічну посудину.
Розкопки кургану пізньоримського часу біля с. Волиця. Автор фото – Ян Романішин |
Дослідження поховання культури шнурової кераміки в кургані біля с. Волиця. Автор фото – Ян Романішин |
У межах цього ж проєкту науковці виконали тестові розкопки на багатошаровій пам’ятці епохи енеоліту – бронзової доби Білий Потік (Чортківський район Тернопільської області), дослідження якої бере початок іще 1925 року. Основним завданням цьогорічних робіт було визначення природи магнітних аномалій, локалізованих у східній частині пам’ятки. Як з’ясувалось, аномалії є рештками наземної дерев’яно-глиняної споруди трипільської культури. З цієї споруди науковці отримали репрезентативну колекцію керамічного посуду та відібрали зразки для радіовуглецевого аналізу.
Тестові дослідження наземної споруди трипільської культури на багатошаровій пам’ятці біля с. Білий Потік.
|
Другий сезон польових досліджень курганів Буго-Дністровського межиріччя тривав 2021 року в межах виконання проєкту №2017/27/B/HS3/01444 «Поділля як контактна зона у ІІІ тис до н. е.: кургани на річках Мурафа та Рів» Національного наукового центру (Польща). Керівниця проєкту – професорка Університету імені Адама Міцкевича у Познані, директорка Археологічного музею у Познані (Польща) Мажена Шмит, співкерівник польових досліджень – професор Польської академії наук Пьотр Влодарчак, наукові консультанти проєкту – завідувач відділу «Польовий комітету» Інституту археології НАН України кандидат історичних наук Юрій Болтрик, науковий співробітник відділу «Наукові фонди» цього ж Інституту кандидат історичних наук Олександр Шелехань і завідувач сектору охорони культурної спадщини Вінницької обласної державної адміністрації Михайло Потупчик.
Розкопкам передували неінвазивні дослідження курганних насипів магнітним методом геофізичної розвідки. Учені обстежили п’ять насипів біля с. Токарівка Жмеринського району Вінницької області, два із них – розкопали. У найбільшому кургані групи знайдено сліди почасти згорілих дерев’яних колод і дощок, частину з яких, схоже, уклали конусоподібно, формуючи своєрідне шатро у центральній частині кургану. Під іншим дослідженим насипом археологи розчистили земляну конструкцію квадратної у плані форми, оточену палісадом, яка складалася з рівного майданчика в центральній частині та підвищень по периметру. Уся споруда була спалена, а небіжчики розміщувалися переважно на підвищеннях. Кургани датуються VIII–VII ст.ст. до н. е., а отже, практично відкривають сторінку дослідження курганів раннього залізного віку на Вінниччині.
Вигляд на кургани над р. Рів біля с. Токарівка. Автор фото – Пьотр Влодарчак |
Кургани раннього залізного віку біля с. Токарівка під час розкопок. Автор фото – Віталій Рудь |
|
|
Скріншоти 3D-моделі земляної конструкції, оточеної палісадом
|
| Переглянути 3D-модель |
* * *
Активну участь у роботі Східноподільської археологічної експедиції Інституту археології НАН України взяли кандидат історичних наук, доцент Віктор Косаківський та аспірант Дмитро Ленчук (Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського), доктор Данута Журкєвіч і магістр Станіслав Скамрот (Університет імені Адама Міцкевича у Познані, Польща), старший науковий співробітник кандидат історичних наук Олександра Козак і аспірантка Надія Котова (Інститут археології НАН України), науковий співробітник Ольга Зайцева та студентка Діана Найченко (Київський університет імені Бориса Грінченка), магістри Євгеній Хлистун і Данило Клочко (Національний університет «Києво-Могилянська академія»), науковий співробітник Василь Ковбаса (Залозецький краєзнавчий музей).
* * *
| Сюжет телеканалу «Суспільне: Вінниця» |
Матеріали опублікували: Прес-служба НАН України
