Культурна спадщина України є унікальною та невід'ємною частиною всесвітньої спадщини, навіть часткова втрата якої стане справжньою трагедією не лише для Українського народу, але і для всього світу.
В умовах збройних конфліктів пам’ятки культурної спадщини, внаслідок притаманних їм особливостей, стають одними з найвразливіших об’єктів. При цьому, точна оцінка шкоди, завданої бойовими діями, в багатьох випадках утруднюється чи взагалі унеможливлюється відсутністю прямого доступу до місця розташування тієї чи іншої пам'ятки, зумовленої різними причинами.
Наразі діяльність з охорони культурної спадщини в Україні спрямована в основному на “візуально видимі” об’єкти, такі як архітектурні пам’ятки, релігійні та історичні споруди, об'єкти монументального мистецтва. В умовах агресії російської федерації та ведення потужних воєнних дій на українських землях, пам'ятки археологічної спадщини опинились в особливо загрозливому стані через наступні чинники:
1. В мирний час не було проведено паспортизації археологічної спадщини на належному рівні, що призвело до «випадіння» більшості археологічних об'єктів – поселень, городищ, стоянок, курганів та могильників – з Державного реєстру нерухомих пам'яток України та регіональних списків пам'яток.
2. Об'єкти археологічної спадщини знаходяться у «непроявленому стані» і тому висновок про наявність чи відсутність археологічних шарів на певній території можливо зробити виключно через натурне обстеження спеціалістами.
3. На територіях, пов'язаних з веденням воєнних дій відбуваються активні ландшафтні перетворення, пов'язані як з прямими наслідками ураження вибуховими засобами – мінами, снарядами, ракетним вогнем тощо, так і з облаштуванням вогневих та спостережних пунктів, фортифікаційних споруд, прокладанням комунікаційних шляхів.
4. Під час воєнних дій відбувається посилення діяльності мародерських та грабіжницьких груп по відношенню до предметів археологічної спадщини. Разом з тим, слід констатувати практичну відсутність контролю за станом археологічних пам'яток з боку державних органів виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.
Значні ландшафтні перетворення, пов'язані з переміщенням ґрунту, з одного боку становлять загрозу знищення об'єктів, а з іншого, створюють можливість відкриття нових пам'яток археології. Специфіка археологічних пам'яток полягає в тому, що їхнє виявлення часто безпосередньо пов'язане з подіями катастрофічного характеру, а у даному випадку – руйнуванням ландшафтів внаслідок воєнних дій.
З огляду на вищезазначене, згідно наказу від 30.08.2022 р. «Про відкриття і роботу Моніторингової археологічної експедиції», в Інституті археології створено спеціальну експедицію (наразі з двома загонами у складі – Київський та Чернігівський обласні загони). Сьогодні вона діє в рамках виконання грантового проекту «Ukrainian archaeological heritage, threatened by war: saving and protection» (Deutsches Archaologisches Institut / Berlin) та науково-дослідної роботи відділу археології Києва «Київ та Київське Подніпров’я за доби середньовіччя». Таким чином, моніторинг археологічних пам’яток у Київській та Чернігівській областях, ми вважаємо пілотним проєктом, основним результатом якого буде вироблення методики та придбання досвіду, відповідних сучасним складним умовам дослідницьких робіт.
У зв'язку з тим, що як за міжнародними конвенціями, так і за вітчизняним законодавством, охорона культурної спадщини покладається на державу та Центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, основним координатором, замовником та реалізатором програм по моніторингу руйнації археологічної спадщини виступає МКІП, разом із структурними підрозділами – Департаментом культурної спадщини (далі – ДКС, у сфері ведення обліку, паспортизації, документального супроводу та оцінки шкоди та збитків, завданих воєнними діями) та Українським державним інститутом культурної спадщини (далі – УДІКС, у сфері натурного дослідження стану пам'яток археології, встановленням масштабів руйнації пам'яток). На сьогодні вже укладений меморандум про співробітництво між Інститутом археології та Українським державним інститутом культурної спадщини. УДІКС координує діяльність міжгалузевої групи та сприяє встановленню співробітництва між археологами та представниками ЗСУ, ТРО та силових структур України.
Проведені робочі зустрічі з керівництвом обласних управлінь культури – Дмитром Гончаренком (Київська обласна державна адміністрація) та Людмилою Замай (Чернігівська обласна державна адміністрація), досягнуто необхідну домовленість про максимальне сприяння роботі МАЕ в регіонах, наразі укладаються довгострокові меморандуми про співробітництво в галузі охорони археологічної спадщини. Активну участь у археологічному моніторингу взяла Київська обласна організація ГО «Українське товариство охорони пам'яток історії та культури» (Іван Биков).
Для орієнтовного підрахунку потенційно постраждалих пам’яток археології згідно Державного реєстру нерухомих пам’яток України станом на 30.10.2022 р., була використана узагальнена інформація, що перебуває у відкритому доступі (зокрема, в мережі Інтернет), про населені пункти в Київській та Чернігівських областях, в яких відбувалися військові дії чи які тимчасово були під окупацією
Слід зазначити, що під час підрахунку не було враховано місця, піддані артилерійським обстрілам, бомбардуванням, а також місця облаштування земляних фортифікаційних споруд (окопів, траншей, інших земляних укриттів, вогневих позицій, спостережних пунктів тощо) ЗСУ на територіях, де не відбувалося бойових дій. Без залучення методів дистанційного моніторингу об'єктів археологічної спадщини (супутникові знімки, зйомка із застосуванням БПЛА) та візуального огляду фахівцями-археологами конкретних локацій пошкодження ділянок історичного культурного шару точне визначення заподіяної шкоди неможливе.
Стислий звіт робіт Моніторингової археологічної експедиції, проведених до 01.10.2022 р.:
1. Археомоніторингові дослідження розпочалися ще під час активних бойових дій навколо столиці. На території міста Києва бійцями бригади Сил територіальної оборони України виявлена раніше невідома пам’ятка археології. Остання визначена археологом Андрієм Оленичем як поселення софіївського типу трипільської культури. Археологічні матеріали та польова документація були передані співробітникам відділу археології Києва Інституту археології
2. Навесні бійцями бригади Сил територіальної оборони України під час оборонних земляних робіт на території столиці виявлено давнє людське поховання. Бійці ТРО звернулись до співробітників відділу археології Києва, що дало змогу дослідити його та поточнити карту археологічних пам’яток столиці. Скоріше за все, поховальний комплекс відноситься до цвинтаря церкви Апостолів Петра і Павла на Куренівці. Дерев'яний храм у давньому передмісті Києва, було споруджено у середині XVIII ст. коштом київського міщанина Кіндрата Бушука. У 1903–1905 рр. за проектом архітектора Миколи Казанського зведений новий мурований Петропавлівський храм з дзвіницею, які були знесені у липні 1987 р.
3. Влітку 2022 р. науково-рятівні археологічні роботи на території с. Віта-Поштова Фастівського р-ну Київської обл. були проведені силами співробітників Архітектурно-археологічної та Північної експедицій Інституту археології НАН України. Дослідження були викликані, зверненням військових структур задля здійснення нового етапів музеєфікацієї ДВС № 179 (проведених МАДФ «Цитадель»). Необхідність участі спеціалістів-археологів у цих діях зумовлена розміщенням тут пам’ятки археології – городища давньоруської доби, збудованого наприкінці X ст. як опорний пункт у оборонній лінії «Змійового валу» на північному березі р. Віти – найближчій лінії від Києва, яка захищала з півдня столицю Русі від набігів кочовиків.
Попри незначний обсяг та вимушено високі темпи проведення робіт – поточнено влаштування оборонних споруд городища, досліджено п’ять об’єктів давньоруського часу та два об’єкти часів Другої світової війни, зібрана репрезентативна колекція археологічного матеріалу. Важливими постають фіксація не лише матеріалу ранньозалізного часу середини I тис. до н. е. на зайнятому давньоруським укріпленим пунктом пагорбі, а й виділення горизонту, що передував створенню тут фортеці часів Київської Русі, до того ж – з матеріалами I тис. (?), яких не було виділено під час попередніх робіт.
4. У серпні – вересні співробітники МАЕ провели візуальне обстеження та склали акт технічного стану археологічного об’єкту – городища місцевого значення XI–ХІІІ ст., а пізніше замчища ХVІ–ХVІІ ст., розташованого в с. Бишів Фастівського району Київської області. Під час огляду даної пам’ятки фактів руйнації та пошкоджень археологічного культурного нашарувань внаслідок бойових дій не виявлено. В результаті моніторингу складено сучасну облікову документацію на городище та неукріплене поселення і подано на розгляд до Управління культури КОДА.
На відстані 450 м від городища на північний схід було виявлене та досліджене середньовічне поховання, яке, скоріше за все, відноситься до некрополя давньоруського поселення.
5. У вересні – жовтні МАЕ провела візуальне обстеження пам’ятки місцевого значення – городища XI–ХІІІ ст., а пізніше замчища ХVІ–ХVІІ ст., розташованого в смт. Макарів Бучанського району Київської області. На території городища зафіксоване ураження археологічного шару в результаті обстрілу БМ ГРАД. На разі співробітниками МАЕ разом з представниками Київської обласної організації ГО «УТОПІК» розробляється сучасна облікова документація на археологічні пам’ятки в смт. Макарів.
6. Тоді ж вдалося провести розвідки з метою складання облікової документації на археологічні об’єкти у с. Ніжиловичі Бучанського району Київської області. В результаті досліджень зафіксована багатошарова пам’ятка з матеріалами доби пізнього бронзового – раннього залізного віку, епохи Київської Русі та козацьких часів. Під час огляду населеного пункту фактів руйнації та пошкоджень археологічного культурного шару нововиявленої пам’ятки внаслідок бойових дій не зафіксовано.
7. Також співробітниками МАЕ було проведено моніторинг с. Мотижин Бучанського району Київської області. Під час огляду фактів руйнації та пошкоджень археологічного культурного нашарувань давньоруського городища ХІ–ХІІІ ст. внаслідок бойових дій не виявлено. Сьогодні співробітниками МАЕ разом з представниками Київської обласної організації ГО «УТОПІК» розробляється сучасна облікова документація на археологічні пам’ятки в с. Мотижин.
8. В жовтні місці розпочався активний археологічний моніторинг пам’яток Чернігівщини. Представники МАЕ провели візуальний огляд археологічних обєктів м. Чернігова. Зафіксовані числені пошкодження поховальних комплексів курганного могильника в урочищі Болдина Гора, виявлено руйнації культурних нашарувань на міському дитинці.
В результаті робіт МАЕ навесні – восени 2022 р. отримані важливі матеріали щодо життя і господарської діяльності давнього населення України у різні культурно-хронологічні епохи, специфіки його матеріальної та духовної культури. Тим не менше, головним підсумком слід вважати досвід організації взаємодії з структурами ЗСУ та місцевою владою, що дуже важливо в умовах особливої вразливості археологічного надбання у пов’язаних з війною ситуаціях, а також опрацювання науково-методичної бази досліджень.
На сьогодні вже створена міжгалузева робоча група Archaeological Landscapes Monitoring Group (ALMG), метою діяльності якої є виявлення, фіксація та дослідження зруйнованих внаслідок військових дій археологічних об'єктів та територій та формування бази даних по ним.
До складу робочої групи входять археологи та пам’яткоохоронці з наступних організацій:
- Інститут археології Національної академії наук України (МАЕ);
- Український державний інститут культурної спадщини МКІП;
- історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
- Національний музей історії України;
- Національний заповідник «Києво-Печерська лавра»;
- ГО «Спілка археологів України»;
- і багато інших небайдужих людей.
Всіх небайдужих до збереження та дослідження археологічних пам’яток у складні часи війни з російськими загарбниками ми запрошуємо приєднуватися до нас!
Деякі моменти роботи моніторингової групи у фотографіях:
Рис. 1. Карта потенційно постраждалих пам’яток археології у Київській та Чернігівській областях
Рис. 2. Карта археологічних робіт МАЕ, проведених до 01.10.2022 р.
Рис. 3. Віта-Поштова. Археологічні дослідження. Робочий момент (Ігор Готун, Віталій Лавров, Микита Шкерета)
Рис. 4. Бишів. Городище-замчище ХІ–ХІІІ, XVII–XVIII cт.
Рис. 7. Чернігів. Фіксація пошкодження поховальних комплексів курганного могильника в урочищі Болдина Гора
(Віктор Чабай і В’ячеслав Скороход)
Рис 8. Чернігів. Виявлення руйнації культурних нашарувань на Чернігівському дитинці (Віктор Чабай і В’ячеслав Скороход, Віталій Лавров)