Добіг фіналу сезон археологічних досліджень Охоронної археологічної служби Інституту археології НАН України у м. Кременець. Роботи проводились на замовлення Кременецько-Почаївського державного історично-архітектурного заповідника і були зосереджені на двох об’єктах — пам’ятці архітектури національного значення «Замок, руїни IX—XVI ст.», охоронний № 190023, та пам’ятці архітектури національного значення «Миколаївський собор XVI—XVIII ст.», охоронний № 190025/1, в м. Кременець Тернопільської області. Дослідження антропологічних матеріалів, знайдених на обох локаціях, здійснює співробітниця відділу біоархеології Інституту археології НАН України Юлія Ушкова.
Під час цьогорічних розкопок на території Кременецького замку було досліджено фортифікаційні споруди та відкрито кладовище, яке з’явилося, на думку керівника заповідника Василя Ільчишина, у наслідок кількамісячної монгольської облоги замку у 1241 році. Наразі розкопано чотири поховання. За результатами попередньої антропологічної експертизи вони належать двом жінкам, чоловіку та дитині віком близько 3 років. Травм на скелетах не виявлено, що не може повністю виключити можливість насильства як причини смерті цих людей, оскільки не всі травми залишають сліди на кістках. Іншими причинами смерті, враховуючи історичний контекст, могли бути нестача їжі та води, а також інфекції, спричинені скупченням людей на території оточеного замку.
Кременецький замок. Загальний план 2025 р. Автор ілюстрації: Ірина Сус
Кременецький замок. Шурф 2. Поховання 1 та 4. Автор ілюстрації: Ірина Сус
Кременецький замок. Шурф 3. Поховання 2 та 3. Автор ілюстрації: Ірина Сус
В результаті досліджень на території замку було знайдено матеріали, що датуються від X до XVII ст. Серед унікальних для Тернопільщини артефактів — фрагмент срібної литовської гривні та монета Казимира Великого 1337—1375 років. З цьогорічних відкриттів на Замковій горі варто згадати також залишки кам’яного будинку ХVII ст., в якому знайдені срібні монети, металевий і бронзовий посуд та чоловічу срібну брошку. На думку Василя Ільчишина це був будинок міського старости.
Кременецький замок. Матеріали XIII—XIV ст. Автор ілюстрації: Ірина Сус
Кременецький замок. Монети із споруди середини - другої половини XVII cт. Автор ілюстрації: Ірина Сус
Кременецький замок. Срібна брошка-підвіска XVII ст. Автор ілюстрації: Ірина Сус
Влітку 2025 року в центрі уваги археологів був також Свято-Миколаївський собор, історія якого сягає XVI ст, коли на цій території функціонував Францисканський монастир. Появу монахів ордену францисканців пов’язують із діяльністю королеви Польщі Бони Сфорца, яка була покровителькою міста Кременець. У грудні 2023 року собор, який довгий час орендувався УПЦ (МП), повернуто Кременецько-Почаївському державному історично-архітектурному заповіднику. З цього часу заповідник приділяє значну увагу вивченню та збереженню пам’ятки.
Свято-Миколаївський собор. Фото: Суспільне. Тернопіль
Цього року під час шурфувань навколо собору було виявлено декілька поховань. Крім того значні за обсягом роботи були проведені у двох криптах під храмом. Метою цих досліджень було вивчення та впорядкування верхнього, зруйнованого грабіжниками, ярусу поховань. Під час вивчення крипт було відкрито низку цінних історичних артефактів, зокрема відібрано для реставрації значну кількість предметів одягу шляхти XVII–XVIII століття. За попередніми підрахунками на верхньому, пограбованому, рівні було виявлено останки більше ста індивідів. Потрібно згадати, що таких рівнів було декілька, а отже число похованих тут обчислюється сотнями. Серед досліджених поховань переважають чоловіки та діти, серед яких багато немовлят.
Крипта 2. Фото: Суспільне. Тернопіль
Крипта 2. Одне з скупчень кісток із зруйнованих гробовищ. Фото: Суспільне. Тернопіль
Крипта 2. Одне з скупчень кісток із зруйнованих гробовищ. Фото: Василь Ковбаса
Крипта 2. Одне з небагатьох поховань, досліджених in situ, та скупчення дитячих кісток біля стіни крипти.
Фото: Юлія Ушкова
Робота в криптах. Фото: Василь Ільчишин
Робота в криптах. Фото: Василь Ковбаса
Робота в криптах. Фото: Василь Ковбаса
Робота в криптах. Фото: Василь Ільчишин
Процес впорядкування людських решток із зруйнованих поховань. Фото: Юлія Ушкова
Процес впорядкування крипт. Фото: Юлія Ушкова
За попередніми результатами антропологічної та палеопатологічної експертизи представники шляхетських родів, які поховані тут, характеризуються підвищеною кількістю патологій зубо-щелепного апарату. Масово зустрічаються прижиттєва втрата зубів, зубний камінь, карієс, сліди захворювань пародонту. Такий стан зубної системи в цілому є характерним для міського населення доби модерну та міг бути обумовлений особливостями харчування, зокрема великою кількістю вуглеводів та цукрів у дієті, хімічним складом води, генетичними, екологічними та іншими факторами. На даному етапі ми не маємо свідчень епідемічних захворювань серед представників цієї популяції.
Під час обстеження крипт виявлено лише п’ять випадків травм черепа. У трьох індивідів ушкодження добре загоєні, а отже не були смертельними. У двох випадках травми не демонструють слідів загоєння і ймовірно були причиною смерті. Зафіксовані ушкодження нанесені рублячою зброєю типу шабель та сокир. Невелика кількість травм свідчить про існування цього населення у відносно мирний історичний період. При цьому цікаво, що два черепи з незагоєними травмами знайдені на дні верхнього шару поховань, у ґрунті, яким засипані попередні горизонти крипт. Тож можливо попередній ярус поховань відноситься до періоду активних бойових дій на території Кременця. Можливо йдеться про буремні події середини XVII — першої половини XVIII ст.
Череп чоловіка з добре загоєною рубленою травмою. Фото: Суспільне. Тернопіль
Аналіз отриманих даних, їх статистична обробка та діагностика найбільш цікавих випадків буде продовжена Юлією Ушковою в лабораторних умовах в Інституті археології у Києві. Після цього відібрані для поглибленого аналізу рештки повернуть до Кременця.
У подальших планах науковців — продовження вивчення більш ранніх, непограбованих, шарів поховань в криптах, реставрація знахідок та одягу шляхти XVII–XVIII століття, організація виставок, а можливо й створення музею в криптах Свято-Миколаївського собору.
Фото: Василь Ільчишин
Репортажі з місця подій авторства Олени Ілинич, "Суспільне. Тернопіль":
На Тернопільщині відкрили виставку артефактів, виявлених під час розкопок на Замковій горі
На Тернопільщині науковці досліджували крипти з похованнями 17-18 століття
