Архітектурно-археологічна експедиція Інституту археології НАН України спільно з Археологічною експедицією Національного університету «Києво-Могилянська академія» завершила польовий етап досліджень Зарубського монастиря XI–XIII ст. на Трахтемирівському півострові.
Основною метою експедиції було визначення сучасного стану архітектурних решток монастирського комплексу, створення їх детального плану та 3D-моделі, а також актуалізація картографічної інформації про пам'ятку. Це завдання є особливо важливим, оскільки всі архівні матеріали та артефакти попередніх досліджень нині перебувають у Москві. Крім того, пам'ятка розташована на березі Канівського водосховища, де абразійні процеси та складна геологічна будова схилів постійно змінюють її стан.
У ході розвідкових рятівних робіт було закладено сім зондажів та шість розвідувальних шурфів. На території Великого храму відкрито фундамент північно-східного стовпа, стіни та апсиди, а також фундамент південно-західного кута споруди, що дозволило суттєво уточнити її планувальну структуру. На території Малого храму зафіксовано фундаментні рови та недосліджений культурний шар, пов'язаний із розбиранням храму.
Важливі результати отримано під час дослідження берегового розрізу. Встановлено існування двох похованих горизонтів, перекритих селевими відкладами. Один із них попередньо датується XII ст. Його вдалося дослідити як у природному розрізі, так і окремим зондажем, що дало можливість отримати будівельний матеріал та індивідуальні знахідки, імовірно пов'язані з етапом спорудження Малого храму у ХІІ ст. Камеральне опрацювання матеріалів дозволить уточнити датування цього горизонту.
Для визначення меж поширення селевих потоків та похованих поверхонь проведено геологічне буріння до глибини 6,5 м, що дало змогу значно краще зрозуміти геологічну будову пам'ятки та окреслити перспективні ділянки майбутніх досліджень.
До експедиції долучилися фахівці-реставратори Мар'яна Каплінська, завідувачка кафедри архітектури та реставрації Інституту архітектури та дизайну Національного університету «Львівська політехніка», та Ігор Бокало, які відібрали зразки будівельних розчинів для лабораторного аналізу. Отримані результати дозволять порівняти розчини з різних частин монастирського комплексу та надати науково обґрунтовані рекомендації щодо подальшої консервації архітектурних решток.
Окремим напрямком стала промивка відвалів розкопок Михайла Каргера, що нині інтенсивно руйнуються хвилями Канівського водосховища. У результаті виявлено понад 200 фрагментів фрескового живопису. Серед них є фрагменти з графіті, літерами та елементами зображень. Також зібрано значну кількість плінфи, пірофілітового сланцю, будівельних розчинів, інших архітектурних деталей та антропологічного матеріалу. Особливо цікавою індивідуальною знахідкою став фрагмент хороса, виявлений у воді, що ще раз підтверджує втрату значної частини пам'ятки внаслідок створення Канівського водосховища.
Важливою складовою експедиції стала участь співробітників Черкаського міського археологічного музею Середньої Наддніпрянщини, які долучилися до польових досліджень. Отриману колекцію після її наукового опрацювання буде передано до музею для створення тематичної експозиції, присвяченої Зарубському монастирю.
Після завершення досліджень відкриті архітектурні рештки були законсервовані шляхом укриття геотекстилем. Ці роботи виконано для їхнього захисту від атмосферного впливу та подальшого руйнування до наступного етапу досліджень. Колектив експедиції висловлює щиру подяку організації HeMo за наданий геотекстиль і постійну підтримку робіт зі збереження археологічної спадщини.
Попри складні польові умови, експедиція успішно виконала поставлені завдання та отримала результати, які суттєво доповнюють сучасні знання про Зарубський монастир і стан його збереженості. Зібрані матеріали стануть основою для подальших наукових досліджень, розроблення заходів із консервації пам'ятки та планування наступних польових сезонів.
Колектив експедиції висловлює щиру подяку незамінній учасниці експедиції, аспірантці НаУКМА Олександрі Івановій, керівнику студентської групи, магістру НаУКМА Святославу Сиротюку, студентам НаУКМА, а також усім учасникам експедиції, чия професійність, відповідальність і щоденна праця стали запорукою успішної реалізації цього проєкту.
Загальний вигляд пам'ятки
Археологічні дослідження архітектурних решток та забори проб розчинів
Робочі моменти: фіксація та буріння
Культурні шари в береговій лінії, фресковий живопис
Учасники експедиції
Учасники експедиції
Захід сонця над Дніпром
