Берег р. Уборть в Олевську як вибір місця моделювання стародавніх водних транспортних засобів не випадковий. Саме у таких місцях – на берегах маленьких річок, приток більших річок, які впадають у Дніпро, вироблялися в давнину заготовки для великих річкових суден – лодій та чайок.

Для їхнього виготовлення використовували суцільні стовбури древ. А навесні, по великій воді, їх сплавляли вниз за течією. Про це повідомляють писемні джерела аж до XVIII ст. Виготовлені таким чином судна перевозили основну масу вантажу у Східній Європі. Саме вони уможливлювали різноманітні контакти між двома значними цивілізаційними центрами – Балтикою та Чорномор’ям.

Проте досліджень, присвячених даній тематиці, які базуються на археологічному матеріалі, мало і вони часто мають дискусійний характер. Це спричиняє необхідність проведення експериментальних робіт. З 2010 р. на базі Житомирської археологічної експедиції ІА НАН України під керівництвом канд.іст.наук Андрія Петраускаса в м. Коростені та м. Олевську проводяться роботи по відтворенню стародавніх технологій суднобудування: досліджуються інструменти, техніка їхнього використання та ін.
Невеличка підбірка фото фіксує перебіг цьогорічних експериментальних робіт.

                   1) обробка поверхні залізним стругом;                                                                                           2) розведення бортів;

                   3) нагрівання води розпеченими каменями;                                                 4) встановлення "замка" на носовій та кормовій частинах човна;