Більська археологічна експедиція ІА НАНУ завершила польовий сезон 2017 року. Було виконано всі поставлені завдання:

завершено дослідження захисних споруд в ур. Царина Могила, які дозволили уточнити час створення системи укріплень Більського городища (близько 35 км валів!) та проведено розкопки пошкодженого оранкою кургану в ур. Осняги, який у 1906 р. досліджував В.О. Городцов. Це дозволило локалізувати цілу низку розкопаних у той час курганів та встановити деталі методики польових досліджень у період становлення археологічної науки. Крім того, було проведено експеримент по реконструкції процесу створення пропеченої сердцевини валу – конструктивного елементу, що запобігав сповзанню валу у рів. Вона добре відома за даними розкопок, але її походження є дискусійним – частина дослідників вважає її утворення результатом пожежі захисних споруд. Процес було зафільмовано, більш детальну інформацію ми надамо згодом.

Не менш важливим напрямком у роботі сучасних археологів є популяризація нашої давньої історії та інформування широких верств суспільства про останні результати розкопок та найважливіші наукові відкриття. З цією метою експедицією разом з КУ ІКЗ “Більськ” та першим українським історичним продакшином Wild Fox Film (режисер: Борис Субоч; cценарист-постановник: Анастасія Тараненко; художник-постановник: Святослав Федченко; оператор аерозйомки: Андрій Клименко; звукорежисер, пілот дрону: Вадим Жуковський) було проведено зйомки фільму “Гелон. Сонце Скіфії”. Родзинкою цього проекту була участь у зйомках колективу історико-патріотичного товариства “Великий Степ” (керівник Сергій Мелешко) представлений учасниками з Запоріжжя, Мелітополя та с. Салтичія Чернігівського району Запорізької області. Колектив Товариства відтворює обладунки, одяг та зброю доби раннього залізного віку, значна частина з яких є точними репліками скіфських виробів.

Для належної візуалізиції сторінок з життя скіфів, про які писав Геродот, було зафільмовано реконструкції обряду братання скіфів, частини легенди про походження скіфів від Геракла та доньки річки Борисфен, поховання скіфського воїна тощо. Зокрема, траурна процесія скіфів привернула відверту увагу місцевого населення, яке проявило щиру зацікавленість історією с. Більськ у скіфський час. Скріплення клятви вірності кров’ю з вином дозволили „сучасним скіфам” подивитись на світ очима своїх пращурів.

Учасники Більської археологічної експедиції та „скіфи” з “Великого Степу” взяли участь у організації та проведенні 19.08. 2017 року першого етнофестивалю Гелонфест, який був організований та проведений КУ ІКЗ “Більськ” при підтримці Котелевської РДА. Проведення екскурсій по Більському городищу та ряд заходів (стрільба зі справжнього скіфського лука, метання списа, фотографування зі „скіфами”, музика (барабани та ріг), показали, що більшість людей не мали уявлення про багату історію малої Батьківщини та з ентузіазмом і відвертим захопленням почали це надолужувати. Співробітники Інституту археології НАН України будуть продовжувати справу просвітництва місцевих громад та інформувати суспільство про здобутки вітчизняної археології.

Безперечно, майбутнє саме за органічним поєднанням наукових, науково-популярних та просвітницьких заходів. Суспільство має знати свою історію, поважати її та пишатися нею та розуміти, що наша культурна спадщина є невід’ємною складовою світової та нічим не поступається її найкращим зразкам.