25 річниця сучасних розкопок Гінцівської стоянки

В цьому році 15 серпня 2017 року Гінцівська українсько-французька експедиція Інституту археології НАНУ (кер. Л.А. Яковлєва та Ф. Джінджан) урочисто відзначила 25 років сучасних міждисциплінарних розкопок Гінцівської стоянки*, цієї унікальної пам'ятки світового значення, перлини українського палеоліту.

В урочистостях приймали участь активісти громадського товариства «Гінцівська спадщина», представники Посольства Франції в Україні, Лубенської райдержадміністрації, Полтавської облдержадміністрації, музейники, громадськи діячі, журналісти, студенти, учні, пересічні громадяни.

Керівник експедиції Людмила Яковлєва ознайомила гостей із результатами сучасних розкопок Гінцівської стоянки, під час яких виявлені та досліджені широкі ділянки на схилах стоянкового мису та у ярах, що оточують цей мис. Тут знайдені багаточісельні остеологічні рештки мамонтів, які первісні люди використовували для будівництва жител та опалення. Саме вони і були головною причиною влаштування резидентної стоянки саме на цьому місці.

Виявлено, що планіграфічна структура центральної частини Гінцівської стоянки складалась із чотирьох великих житлово-господарчих споруд із кісток та бивнів мамонта. Навколо цих споруд були влаштовані відкриті вогнища, робочі майданчики, смітникові зони та ями сховища. Разом, всі ці розкопані археологічні обьєкти розкривають загальну картину різноманітного характеру життедіяльності людей на поселені, яке функціонувало в межах 14670—14110 BP (за даними ¹⁴C AMS), що відповідає калібровним датам в межах 18370—17107 cal BP.

Сучасні маштабні багаторічні безперервні розкопки відкрили можливість вперше дослідити та запропонувати глобальну реконструкцію планіграфічної структури палеолітичної стоянки мисливців та її функціонування у навколишньому середовищі, проявити загальні та особливі риси палеоекономіки прильодовокової зони, де роль мамонта була визначальною.

Усвідомлюючи унікальність Гінцівської верхнепалеолітичної стоянки, яка є видатною археологічною пам’яткою европейського палеоліту, було зроблено все можливе для її збереження для подальшої музеефікації культурного шару in situ. Сучасні розкопки проводяться під дахом великого металевого ангару, збудованого благодійним фондом «Археологія Євразії» (президент Ф. Джінджан), при підтримці благодійного громадського товариства «Гінцівська спадщина» (президент В.О. Цибрик). Площа ангару 25 х 40 м перекриває центральну частину поселення, із чотирьма великими спорудами із кісток мамонта.

Зведення металевого ангару над розкопом є звичайною практикою археологічних розкопок у розвинених європейських країнах. Цей металевий ангар є тимчасовою розбірною та переносною спорудою, збудованою над розкопом виключно для досліджень культурного шару in situ та для його збереження до закінчення терміну багаторічних розкопок. Методика сучасних розкопок із збереженням культуроного шару insitu дозволяє зберегти в непорушеному стані велику центральну частину палеолітичної пам’ятки із житлово господарчими комплексами, які є унікальними свідченнями найдавнішої архитектури людства. Ця стратегія направлена на створення Національного заповіднику та Музею Гінцівської стоянки — цієї видатної археологічної пам’ятки України.

Результати розкопок Гінцівської експедиції представлені на 25 міжнародних конгресах і конференціях по археології, у ряді наукових публікацій та у 3 фільмах.

Фільми відкриті для перегляду на європейській науково-просвітницькій платформі «Archeologies d’Eurasie Art»:

Документальний короткометражний фільм «Гінці, Україна — поселення з житлами із кісток мамонта Східної Європи», 2017 (фр. мова). До 25 річниці розкопок Гінцівської стоянки українсько-французької експедиції Інституту археології НАНУ (кер. Л.А. Яковлєва та Ф. Джінджан).
Документальний фільм «Гінці — поселення з житлами із кісток мамонта пізнього палеоліту України», 2009 (фр. мова). Про сучасні розкопки Гінцівської палеолітичної стоянки українсько-французької експедиції Інституту археології НАНУ (кер. Л.А. Яковлєва та Ф. Джінджан).
Документальний фільм «Мисливці великої рівнини в епоху останніх мамонтів», 1999 (фр. мова). Про розкопки стоянки Добраничівка Археологічної експедиції Інституту археології НАНУ під керівництвом І.Г. Шовкопляса та про розкопки Гінцівської палеолітичної стоянки стоянки українсько-французької експедиції Інституту археології НАНУ під керівництвом Л.А. Яковлєвої та Ф. Джінджана.

Керівник Гінцівської експедиції ІА НАНУ
Ст.н.с. ІА НАНУ, к.і.н. Людмила Яковлєва

* Гінцівська палеолітична стоянка, пам’ятка культури національного значення, розташована між селами Гінці та Духове Лубенського району Полтавської області. Охороний №160023-Н. Постанова Кабінету Міністрів України № 928 від.03.09.2009.

1 Gintsi