Невід’ємною складовою укріплених поселень, на думку багатьох дослідників давньоруської фортифікації, виступав колодязь.

Він забезпечував населення городищ та міст питною водою і дозволяв витримувати довготривалі облоги без ризику загинути від спраги. На сьогодні відома досить значна кількість стародавніх колодязів, які мають різний стан дослідженості та збереженості. Накопичено чималий досвід їх дослідження, консервації та включення до музейних експозицій.

В цьому плані особливо цінними можна вважати результати дослідження стародавнього колодязя у місті Олевськ на місці слов’янського та пізньосередньовічного городища в урочищі Бабина гора. Завдяки матеріальній та організаційній підтримці громади міста науковці Інституту археології Національної Академії наук України отримали змогу протягом декількох польових сезонів з 2013 року проводити планомірні дослідження унікального археологічного об’єкту. За вказаний період вдалось отримати значну кількість археологічних знахідок, які потрапили до колодязя під час його експлуатації та подальшого заповнення після загибелі городища в Х ст. Серед знахідок представлені предмети пізньосередньовічного часу: кахлі, монети, печатка короля Прусії 18 ст., скляний посуд, люльки. Давньоруські знахідки представлено значною кількістю фрагментів гончарних посудин. Особливий інтерес викликає перехрестя меча 13 ст., виготовлене із бронзи. Серед знахідок, які потрапили на дно колодязя, коли він функціонував, слід відзначити дерев’яний ковшик з ручкою для набирання води. 

Особливий інтерес становить конструкція колодязя, в якому використано п’ять окремих зрубів із різними функціями, спеціальні способи для фільтрації та очищення води. Цікаву конструкцію має нижній фільтр для перешкоджання замулення із використанням дубових дощок та моху-сфагнуму. 

Внутрішнє заповнення колодязя досліджено до самого дна вибитого в скелі. Час припинення експлуатації колодязя, за наявними даними, можна відносити до Х ст. Вірогідно припинення експлуатації пов’язано із відомими за літописними повідомленнями походами княгині Ольги проти древлян. 

Час спорудження даної гідротехнічної споруди можна буде точно встановити після проведення дендрохронологічних та радіовуглецевих досліджень. 
Нижні три зруби збереглись до нашого часу без ушкоджень. Вони складаються із колод та напівколод з мореного дуба. Паралельно із дослідженнями проводиться  його реконструкція та натурне відтворення. В подальшому, древлянський колодязь буде включений в експозицію музею-скансену Древлянський град.
 
 Olevsk1