Цього сезону продовжили свої багаторічні дослідження Ольвійська археологічна експедиція Інституту археології НАН України та її Березанський загін.
Ольвія Понтійська – археологічна пам’ятка національного значення, унікальна з-поміж десятків пам’яток античної культури, відомих зараз на півдні України, пам’ятка з невичерпним науковим потенціалом. Ольвійська археологічна експедиція Інституту археології НАН України проводить наукові дослідження античного міста Ольвія, її передмістя та міського некрополя з 1936 р. (з перервою на 1941–1945 рр.) і наразі є найстарішою постійно діючою експедицією в Інституті. Археологічні дослідження проводяться на території Національного історико-археологічного заповідника (НІАЗ) «Ольвія» НАН України (с. Парутине, Очаківський район, Миколаївська область). Від 1982 р. у складі експедиції працює Березанський загін, який досліджує найраніше античне поселення Борисфен у Північно-Західному Причорномор’ї, розташоване на о. Березань (Очаківський район, Миколаївська область), що також входить до складу НІАЗ «Ольвія» НАН України. В рамках роботи Ольвійської експедиції виконуються два міжнародні мультидисциплінарні наукові проекти – спільно з Університетом імені Ґете (Франкфурт-на-Майні, ФРН) і Національним музеєм у Варшаві (Республіка Польща).
Упродовж останніх 10 років Ольвійська експедиція здійснила серію вагомих наукових відкриттів, котрі суттєво відкоригували сучасні знання в галузі стародавньої історії України, її населення та культури. Це стосується, передовсім, коригування часу заснування Ольвії – від рубежу VII–VI ст. до н.е., з’ясування причин появи Ольвійської держави (полісу) в регіоні сучасного Нижнього Побужжя, а також вивчення політичного й економічного статусу Борисфену як тимчасового емпорія (тобто торгівельної факторії), що передував появі постійного поселення і спрямовувався на торгівельно-економічні контакти з місцевими племенами раннього залізного віку, які мешкали на території сучасного Лісостепу.
Для Ольвії досягненням є детальне вивчення історичної топографії міста та його просторового розвитку від початку заснування, з’ясування особливостей забудови, відкриття нової культової ділянки (теменоса), пов’язаної з відправленням культу богині Афродіти, а також культів Ахілла й Борисфена.
На території римської цитаделі завдяки реалізації українсько-польського проекту відкриті та системно вивчаються забудова і знахідки, які характеризують найпізніший етап існування Ольвії, пов’язаний із присутністю в регіоні варварських племен, носіїв черняхівської культури. Крім того, існування пам’ятки продовжено до початку V ст. н.е. На території міського некрополя досліджено ділянку з близько 70 похованнями різних типів і конструкцій від кінця VI ст. до н.е. по II ст. н.е., в результаті чого вдалося встановити нову межу поширення міського кладовища на ранньому етапі існування міста. На території передмістя в рамках виконання спільного українсько-германського проекту вперше здійснено суцільні геофізичні дослідження, під час яких відкрито найбільш ранню для Ольвії фортифікаційну систему початку V ст. до н.е. з ровом і залишками валу, які оперізували передмістя, площею 25 га, а також доведено її існування археологічним шляхом.
На о. Березань найвагомішим досягненням останнього часу є відкриття борисфенітського Кераміку – місцевого центру гончарного виробництва столового посуду середини VI століття н.е. – з керамічними печами та посудинами всередині печей.
Таким чином, поселення на о. Березань залучено до кола провідних гончарних центрів епохи Великої грецької колонізації, які виникли у грецьких колоніях, а їх вивчення свідчить про неабиякі зрушення в економіці цих стародавніх виробничих центрів.
Загалом, упродовж роботи Ольвійської археологічної експедиції та її Березанського загону здобуто тисячі цінних археологічних артефактів, включно з виробами із кераміки, скла, кістки, каменю, металів (у тому числі дорогоцінних), монет ольвійського, а також причорноморських та середземноморських монетних дворів. Ці знахідки щорічно збагачують Музейний фонд України, поповнюючи колекції НІАЗ «Ольвія» НАН України й Інституту археології НАН України. Наукова реставрація та системне вивчення археологічних колекцій, що походять із розкопок Ольвії та Борисфена, є невід’ємною складовою програми Національного надбання в Інституті археології НАН України і в НІАЗ «Ольвія» НАН України.
Матеріали опублікували: Прес-служба НАН України
