У 2018 році на замовлення Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника учасники Волино-Подільської археологічної експедиції Інституту археології НАН України під керівництвом старшого наукового співробітника відділу давньоруської та середньовічної археології Інституту археології НАН України кандидата історичних наук Лариси Виногродської (дійсний член Міжнародної ради з охорони пам’яток та історичних місць, ICOMOS) здійснили археологічні дослідження на території подвір’я Старого замку.
Розкопки проводилися з метою пошуку архітектурних залишків костела Святого Станіслава кінця ХVІ—ХVІІ ст. і Покровської церкви, в якій, імовірно, було поховано братів Коріатовичів (ХІV ст.) — представників династії литовських князів, які правили на Поділлі.
Архітектурно-археологічні об’єкти, розкопані на подвір’ї Старого замку в Кам’янці-Подільському
Поховання № 1, виявлене на подвір’ї Старого замку в Кам’янці-Подільському під час польового сезону 2018 року |
Під час археологічних досліджень науковці відкрили фрагмент західної стіни костелу завтовшки 1,3 м на вапняно-піщаному розчині світло-сірого кольору з фрагментом галереї навколо нього, добудованої пізніше (її позначено на плані замку 1800 року). На відстані 0,7 м на захід від галереї та паралельно до неї зафіксовано споруду розміром 5,6 х 5,5 м, що складалася з двох приміщень — північного та південного. Північне розташовувалося на материку, а південне — заглиблювалося в материк на 1,5 м, мало глинобитну підлогу, стіни з трохи підтесаного каміння і кам’яне коробове склепіння. Його внутрішній розмір складав 3,6 х 1,6 м. Із західного боку розташовувався вхід із кам’яними сходинками усередину, причому в стіні галереї навпроти входу також фіксувався прохід. Згідно з історичними даними, у ХVІІ ст. в склепі поруч із костелом поховали польського магната Миколу Потоцького. Скоріш за все, відкрита споруда була невеликим костельчиком над склепом Потоцького, оскільки він сповідував протестантизм.
Парне поховання, виявлене на подвір’ї Старого замку в Кам’янці-Подільському під час польового сезону 2018 року |
На місці ймовірної Покровської церкви дослідники відкрили фундаменти ще однієї споруди, котра двічі перебудовувалася. Остання перебудована стіна перекрила ще один кам’яний склеп або саркофаг, складений із каміння на вапняно-піщаному розчині розміром 2,6 х 1,4 м. Його внутрішній об’єм було завалено великим бутовим камінням, яке впало туди, очевидно, внаслідок вибуху Чорної башти, що стався під час облоги замку турками. За історичними даними, Покровську церкву розібрали перед нападом османів. Залишився тільки один відомий план Старого замку 1672 року, на якому її зафіксовано. У ході розкопок у цьому місці зібрано близько 30 фрагментів архітектурно-декоративного оздоблення з пісковику (археологи припускають, що це могли бути деталі саркофагу).
Слід зазначити, що котловани фундаментів усіх споруд прорізали некрополь середини ХІІІ ст. Було зафіксовано 16 поховань, серед яких науковці особливо відзначають два, які й датують некрополь. Це — поховання № 1, з обох боків черепа якого знайдено 11 скроневих кілець ХІІІ ст.
У другому парному похованні (чоловік і жінка) знайдено поясні кільця, залізні кресало й ніж. У грудях чоловіка зафіксовано втулковий наконечник стріли. Всі ці речі попередньо датуються серединою ХІІІ ст. — часом князювання Данила Галицького, що підтверджує існування на території Старого замку давньоруського городища, оборонні вали якого було відкрито у 2010 році.
Загалом у культурних нашаруваннях на подвір’ї Старого замку траплялися матеріали від ХІІІ до ХVІІ ст., в тому числі у верхньому шарі знайдено багато фрагментів залізних бомб різних розмірів і кераміку османського часу. Середньовічні шари підстилаються матеріалами чорноліської та трипільської культур.
Археологи вважають, що розкопки,проведені на території Старого замку в 2018 році, продемонстрували перспективність подальших досліджень і можливість відкриття нових сторінок історії цієї території.