На час III-IV століття в Європі сформувалося два основні етно-цивілізаційні центри. На півдні це була Римська імперія із романізованим населенням та на півночі і сході - територія заселена варварськими племенами германців, даків, слов’ян, сармат, балтів.

Обидва світи розділяв т.зв. римський лімес, який проходив по річках Дунай та Рейн. Лімес являв собою не тільки оборонну лінію, але й потужну зону торгівельно-культурних контактів. В прилеглій до лімесу території були зосереджені майстерні, які виготовляли різноманітну ремісничу продукцію – гончарний посуд, металеві вироби, скляний посуд та ін. Склоробні майстерні розміщувалися по містах розташованих на Рейні (Колонія Агрипіна) та Дунаї (Аквінкум, Тібіскум) та ін. Вважається, що саме звідси поширювалася продукція склоробів на території варварів (Germania Libera та Sarmatia). Важливо, що жодна з подібних майстерень ніколи не розміщувалася на території варварів. Дослідження українського археолога Маркіяна Юліановича Смішка в 1950-60 рр. поблизу с. Комарів (Кельменецький р-н, Чернівецька обл.) дозволили відкрити унікальну археологічну пам’ятку із залишками виробництва скла. Ця виробнича факторія в середній течії Дністра знаходиться у західному регіоні черняхівської культури і далеко за межами північних провінцій римської імперії. Найближчі подібні ремісничі факторії розташовані в провінціях та античних містах Причорномор’я та Подунав’я за 400-500км.

У 2012 р. було відновлено роботи по дослідженню виробничої факторії римського часу поблизу с. Комарів. Проект з вивчення пам’ятки є міжнародним, в якому беруть участь Інститут археології НАН України (відділ археології ранніх слов’ян, НДЦ «Рятівна археологічна Служба», Київ-Львів), кафедра пра- та ранньої історії Інституту старожитностей ім. Генріха Шлімана університету Ростока (Німеччина), Вільний Університет (м. Берлін). Експедиція є базою для проведення археологічної практики студентів Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова (м. Київ). (детальніше про це: http://komariv.in.ua)

У 2017-2018 рр. на поселенні відкриті залишки трьох виробничих споруд та одного житла. Одна зі споруд була безпосередньо пов’язана з обробкою скла. В ній знайдено велику кількість решток, пов’язаних із конструкцією самої споруди: глиняна обмазка від стін, плінфа (антична будівельна цегла), каміння - а також відходи виплавки скла (шлаки, виплески скла), браковану та готову продукцію склоробів (обрізки скла, ковпачки, гральний жетон, уламки кубків, глечиків та ін.). Поруч з цим об’єктом досліджено гончарний горн з передгорновою ямою. Добра збереженість горну, в якому випалювали глиняний посуд, дозволила отримати нові дані про конструкцію цих високотехнологічних споруд варварського населення. В горні та передгорновій ямі (робоче приміщення майстра-гончара) знайдено гончарний посуд місцевого черняхівського зразка та імпортні римські амфори. Крім того, з об’єкта походить велика кількість уламків скляних виробів, пряслиця та інші знахідки. Житлова споруда мала наземну конструкцію прямокутної форми, кути якої позначені стовповими ямами. Розміри споруди 3,5 × 5,5 м. Долівка споруди практично співпадала з рівнем материка. Знахідки складалися з уламків кераміки, шматків печини, кісток тварин, каміння та поодиноких індивідуальних знахідок. Останні представленні головним чином уламками скляних посудин.

На могильнику за два роки досліджень виявлено чотири поховання здійснених за обрядом трупопокладення. Одне з них належало дитині, поховальна яма якої була перекриті кам’яними плитками. Інші поховання належали дорослим і були здійснені в ямах з заплічками глибиною понад 2м. Всі поховання мали сліди ритуальної руйнації, додаткові облаштування ями (обшивку стін деревом, очеретом тощо), жертовну їжу та різноманітний поховальний інвентар, що свідчать про складний поховальний ритуал населення черняхівської культури. Серед предметів похвального інвентарю знайдено гончарний посуд місцевого виготовлення, привізні амфори, намиста, ніж, пряжку, гребінь тощо. Особливий інтерес становить знахідка скляної посудини, яка вперше виявлена на могильнику давніх склоробів і відноситься до рідких типів скляних посудин у варварських старожитностях Європи. Посудина за формою схожа на колбу і, судячи за рядом ознак, виконувала функцію світильника, а не використовувалася для вживання напоїв.

Всі дослідженні поховання можливо датувати другою половиною IV- початком століття н.е. 

Комарів-2017. Загальний вигляд розкопів на поселенні: гончарний горн та виробнича яма.

Комарів-2017. Розріз гончарного горна.

Комарів-2018. Поховання в ямі з заплічками та зруйнованим кістяком в давнину.

Комарів-2017. Знахідки пов’язані з виробництвом скла: шлаки, обрізки, напівфабрикати, готова продукція.

Комарів-2018. Індивідуальні знахідки з поселення: монети, пряжки, скляні кубки, фібули, злитки металу та ін.

Комарів-2018. уламок верхньої частини римської амфорою

Комарів-2018. Розчистка скляної посудини в польових умовах.

Комарів-2018. Скляний світильник під час реставрації.

Петраускас О. В. (Київ), Милян Т. Р. (Львів), Карлсен Х.-Й. (Росток), Хегевиш М. (Берлін)