Село Івківці розташоване на півдні Черкаської обл. в басейні р. Тясмин. По його території протікає невеличка р. Івка. Саме село розташоване в типовому для Черкащини ландшафті — системі пагорбів та балок. 

Матеріали ранньоримського часу поки виявлені на трьох пагорбах ур. Троянка. Вони належать до пізньозарубинецької групи пам’яток, що займає дуже важливе місце в процесі слов’янського етногенезу. З нею пов’язують остаточний розпад балто-слов’янської спільності і початок окремого розвитку цих етнічних груп. За останні майже двадцять років це перші спеціалізовані роботи з дослідження таких пам’яток.

Ортоплан частини поселення в ур. Троянка яка досліджувалась у 2018 р. План геомагнітної зйомки

Першою знахідкою у 2016 році стало поховання у вигляді кремації. Воно було виявлено грабіжниками. Завдяки директору просвітницько-розважального комплексу «Зерноленд» Н. П. Лавриненко матеріали було врятовано та передано до Черкаського археологічного музею Середньої Наддніпрянщини. В подальшому місце знахідки було додатково обстежено М. П. Сиволапом та Д. П. Куштаном, зібрано фрагменти двох горщиків та рештки похованих. На жаль, частина інформації втрачена під час грабунку, але можна стверджувати, що похованих було двоє, поховання було накрито щитом, від якого залишився умбон та цвях кріплення. Подібний ритуал характерний для пшеворської культури. В похованнях також було знайдено дві фібули – перша лучкова дротяна з підв’язною ніжкою, традиційно пов’язується з сарматським впливом, та друга – тип «Авцисса» який пов’язують з Римською імперією. Горщики, знайдені в похованнях, на наш погляд належать до категорії поховального посуду. Весь речовий комплекс має досить чітку дату — середина І ст. н. е. – середина ІІ ст. н. е.

Матеріали з поховання

Восени 2017 року була організована спільна експедиція ІА НАНУ та ЧАМ з метою пошуків могильника. У 2018 році пошуки могильника було продовжено. Обстежено більшу високу частину урочища. Трохи згодом проведено геомагнітну зйомку частини ділянки на площі біля 1 га. В липні за отриманими результатами було розбито три розкопи. Загальна їх площа становила близько 220 м². У перших двох розкопах досліджено одинадцять господарських ям, частина з них чітко може бути визначена як зернові. Вони мали дзвоноподібну чи грушоподібну форми, глибину більше 1 м у частини сліди випалу на стінках. У деяких ямах було виявлено викинуті завали обмазки та вторинно перепалену кераміку. На наш погляд це може свідчити про пожежу на поселенні, після якої його відновлювали. Слід відмітити, що більша частина зернових ям розташована на найвищій частині ділянки. Це вказує на високу увагу, яку приділяли збереженню врожаю. В одному з об’єктів збереглось горіле збіжжя. За визначенням С. А. Горбаненка переважна більшість належала ячменю і невелика частину — просу. Третій розкоп закладено над великою геомагнітною аномалією, неподалік якої було знайдено фібулу типу «Авцисса». Цей розкоп дав найвизначніші результати. Тут досліджено дві великі зернові ями та наземне житло пізньозарубинецького часу. Житло мало прямокутну форму, розміри 3 × 4,4 м, зорієнтовано кутами за сторонами світу, під північно-східною стіною виявлено завал обмазки. Судячи з відбитків на ній і відсутності стовпових ям, конструкція була зрубна, стіни складено з обтесаних колод або плах. Слідів опалювальної споруди виявлено не було. Поряд знаходились дві зернові ями. В одній з них виявлено велику кількість кераміки, зокрема розвали синопської та гераклейської амфор.

Житло та господарські ями

На поселені отримано велику кількість різноманітної кераміки —  як місцевого виробництва, так і імпортної. Пізньозарубинецька ліпна кераміка представлена груболіпною кухонною та лискованою столовою. Зараз матеріали знаходяться в процесі обробки, однак одразу можна помітити досить суттєві відмінності керамічного комплексу поселення Івківці від пізньозарубинецьких пам’яток Середнього Подніпров’я. Довгий час вважалось, що широкий набір лискованого посуду, притаманний класичній зарубинецькій культурі, зникає. Залишаються миски типу Почеп і доживають на початку деякі зарубинецькі форми, відбувалась відчутна деградація якості і складу керамічного набору. Навіть в процесі обробки кераміки поселення Івківці можна помітити, що вона є безпосереднім продовженням зарубинецьких традицій столового посуду. Нараховується щонайменьше чотири типи мисок і головне присутні лисковані горщики. Це повністю відповідає столовому набору класичного зарубинецького періоду. Також увагу привертає велика кількість амфорної тари. Зараз важко сказати, який загальний процент вони складуть, однак мова йде приблизно за більш ніж 100 фрагментів та два великі розвали. Це для пам’яток цього часу дуже велика кількість, яка може свідчити про сталі торгівельні зв’язки з римськими колоніями. На користь цього свідчать і знахідки на поселенні двох фібул типу «Авцисса», які були поширені на території Римської імперії. На поселенні Івківці також виявлено фрагмент червонолакової чаші і пряслице, зроблене зі стінки глека зі слідами розпису чорним та червоним лаком.

Верхня частина — кераміка з поселення, нижня — сарматські імпорти

Ще однією категорією можливих імпортів є матеріали, пов’язані з сарматським колом. До них можна віднести уламки що найменш 4-5 дзеркал з прямими чи петлеподібними ручками, фрагмент опуклобокої ліпної посудини, вістря стріли. Ці матеріали представляють дуже великий інтерес у зв’язку з різними поглядами на стосунки пізньозарубинецького населення та сарматів. Подібні знахідки на пізньозарубинецьких поселеннях зроблені вперше.

Римські імпорти та античний перстень

Крім пізньозарубинецьких матеріалів виявлено знахідки скифського часу, зокрема вістря стріл, бронзовий перстень та кераміка. Вони можуть датуватись в межах V-IV ст. н. е. Хронологія пізньозарубинецького поселення визначається поки в межах другої половини І ст.н. е. – першою половиною ІІ ст.н. е.

М.н.с. Ю. Ю. Башкатов , лаб. І кат. Т. В. Бітковська