Більська археологічна експедиція ІА НАНУ у 2019 році продовжила дослідження феноменального Більського городища скіфського часу на Полтавщині, яке частина дослідників ототожнює з містом Гелоном, згаданим свого часу Геродотом.

Результати робіт цього року дозволили відкрити ще декілька сторінок історії городища. Виявилось, що наприкінці VI ст. до н.е. за валами Великого Більського городища, поблизу Східного укріплення, мальовничий мис Барвінкової гори починає використовуватись мешканцями Гелону у господарчих та виробничих цілях (господарські ями, у яких знайдено фрагменти амфор та шлаки).

Після входження племен Лісостепу до складу Скіфії у V ст. до н.е. у Гелоні з’являється скіфська “діаспора”.

 Ґрунтовий некрополь пересічних скіфів починає функціонувати у південній частині Барвінкової гори у IV ст. до н.е.

Давнє кладовище мало регулярне планування – переважна більшість поховань розташовані рядами. Захоронення здійснені у звичайних ямах, підбійних могилах та у катакомбі. Поховання дітей та жінок супроводжувались прикрасами: бронзові сережки, залізні браслети, різноманітне намисто, мушлі Каурі, глиняні прясельця та напутня м’ясна їжа.

Останній період існування поселення в урочищі Барвінкова гора у скіфський час пов'язаний з активним господарським використанням даної території – споруджуються чисельні ями для зберігання зерна, льохи та інші споруди. Цікаво, що землероби цього часу не підозрювали про існування давнішого некрополя скіфів на тому місці та при створенні ям частково зруйнували декілька поховань.