Про деякі результати роботи Житомирської археологічної експедиції Інституту археології НАН України.

Із 2009 року Житомирська археологічна експедиція Інституту археології НАН України (під керівництвом старшого наукового співробітника відділу давньоруської та середньовічної археології Інституту археології НАН України кандидата історичних наук Андрія Петраускаса) здійснює регулярні археологічні дослідження в м. Олевськ та Олевському районі Житомирської області. Цього року вчені продовжили працювати у цій місцевості та виявили нові цікаві знахідки.

За останні 12 років експедиція проводила розкопки на території давньоруського городища та пізньосередньовічного могильника в межах міста, розкопала курган на околиці міста, здійснювала археологічні розвідки у межах району. В результаті виконаних робіт виявлено старовинні поховання, оборонні споруди, об’єкти побутового та господарчого призначення, значну кількість предметів побуту, прикрас і ремісничих інструментів, які ввійшли до експозиції Олевського краєзнавчого музею.

Під час цьогорічного польового сезону археологи Академії на запрошення Олевської міської ради обстежили місце виявлення скупчення срібних монет пізньоримського періоду поблизу с. Хмелівка. На цій території було закладено розкоп і розбито сітку пошукових шурфів. Завдяки обстеженням учені встановили, що на місці виявлення скарбу відсутні супутні культурні нашарування пізньоримського періоду. Виявлені там матеріали – фрагменти стінок ліпних ранньогончарних посудин – датуються в межах ІХ–Х ст.ст. і представляють поселенську округу розташованого поблизу городища в урочищі Бабина гора. Отже, з огляду на незначну (у радіусі 10-15 м) площу розповсюдження монет і відсутність синхронного культурного шару, їх можна інтерпретувати як рештки скарбу, розтягнутого внаслідок плантажної оранки для висадження лісу. За підсумками обстеження монет скарбу, переданих до Олевського краєзнавчого музею, встановлено, що вони датуються в межах ІІ–ІІІ ст.ст. н.е.

Як зауважують науковці, на сьогодні вказаний пункт виявлення римських монет є найпівнічнішим для цього регіону і належить до групи пам’яток пізньоримського часу, знайдених поруч із ним протягом останніх років.

Ще одним напрямом робіт Житомирської археологічної експедиції стали розкопки стародавнього човна, виготовленого з цільного стовбура сосни та знайденого мешканцем с. Рудня Хочинська Іваном Дворецьким на лівому березі р. Уборть (лівої притоки р. Прип’ять, яка, своєю чергою, є правою притокою Дніпра), біля с. Хочине Олевського району Житомирської області – в розмиві берега на глибині 3,5 м.

Згори у двох місцях судно було перекрито стовбурами мореного дуба. Загальна довжина човна – 8,7 м, ширина – 0,7-0,8 м, висота борту – 0,6 м. Усередині човна є дві цільні перегородки завтовшки до 0,3 м. На дні центрального відсіку чітко видно сліди від кріплень вбудованих шпангоутів у вигляді поглиблень завдовжки до 0,4 м і завширшки до 0,1 м.

Корма човна, яка виходила на поверхню, частково струхлявіла, а носова частина збереглася дуже добре. Край носа оформлено у вигляді підпрямокутного виступу, дно пласко підтесано. Всередині борти вертикальні та перетинаються із дном під кутом 90°, зовні – округлі і трохи загнуті досередини.

Для встановлення віку деревини дослідники взяли кілька проб із бортів носової та кормової частин судна. Човен уже встановлений у приміщенні Олевського краєзнавчого музею та оброблюється закріплювальним і дезинфікувальним розчином. 

Оскільки польовий сезон усе ще триває, археологи сподіваюся на нові цікаві відкриття.

Матеріали опублікували: Пресслужба НАН України