У 2017 р. виповнюється 110 років від народження видатного вченого, доктора історичних наук, професора, засновника київської школи археології раннього залізного віку Олексія Івановича Тереножкіна. Цій важливій події присвячені Міжнародна археологічна конференція (м. Чигирин, травень 2017 р.) і видання чергового збірника наукових праць «Старожитності раннього залізного віку» в серії «Археологія і давня історія України».
Наукові інтереси професора Тереножкіна були доволі широкі, різноманітні та охоплювали великий хронологічний діапазон — від доби бронзи до слов’янських часів. Не менш значним був і географічний обрій його дослідницьких пошуків: Середня Азія, Росія, Україна. При цьому не буде перебільшенням сказати, що його археологічні розробки у вивченні стародавньої історії Середньої Азії (зокрема, пам’яток Хорезму та Самарканду), передскіфських та скіфських старожитностей Східної Європи і зараз є актуальними орієнтирами для багатьох науковців. Безумовно, концепції професора Тереножкіна щодо передскіфського та скіфського часів мали певний вплив і на колег, які займаються дослідженням історії населення доби раннього заліза в Середній Європі.
У конференції взяли участь фахівці з семи країн — України, Росії, Білорусі, Молдови, Казахстану, Німеччини, та Польщі.
Зрозуміло, що найбільшим числом представлені праці українських дослідників, оскільки саме зі старожитностями цієї території була пов’язана майже половина дослідницького життя О.І. Тереножкіна. Серед них вагому частину складають наукові доробки співробітників Відділу археології раннього залізного віку Інституту археології НАН України, який понад 30 років очолював Олексій Іванович і де виховав плеяду учнів. Вони успішно працюють (та вже і їх учні!) над широким колом питань археології та давньої історії Східної Європи.
У роботі конференції взяли участь лише 29 вчених. Втім, коло міст та наукових закладів, що представляли фахівці, було досить репрезентативним. Найбільша делегація – кияни, співробітники Інституту археології НАН України, перш за все – науковці Відділу археології раннього залізного віку, де протягом значного періоду працював Олексій Іванович, до того ж, довгий час – керував цім підрозділом. Київські вчені, фахівці в галузі археології раннього залізного віку, представляли також Музей історичних коштовностей України, Національний університет культури і мистецтв, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Інститут філософії НАН України. Серед інших учасників – археологи з Харкова (Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна. Делегація з інших країн також була численною. Відвідали славетну Чигиринщину та прийняли участь в роботі конференції професор Я. Хохоровськ (Польша), А.З. Бейсенов (Казахстан), О.Г.Левицький (Молдова), М.І. Лошенков (Білорусь), Г.Харке (Німеччина), І. Аржанцева, К.В. Чугунов, А.Р. Канторович, В.Р. Ерліх (Росія). Участь фахівці із багатьох наукових центрів, на наш погляд, робить видання важливим внеском не тільки у справу дослідження різноманітних проблем євразійської археології, а й до скарбниці пам’яті про видатного науковця Олексія Івановича Тереножкіна.
Почесним гостем конференції був Андрій Олексійович, син Олексія Івановича та Варвари Андріївни. До відкриття наукового форуму були підготовлені вистава книжок (наукових та науково-популярних), що написані О.І. Тереножкіним та про нього, фотовиставка, на якій були відображені різні сторінки життя дослідника. Стіну фойє конференц-залу прикрашало велике фото видатного археолога.
Треба особливо підкреслити, що термін роботи конференції був вельми незначним – всього два дні. В зв’язку з цим, оргкомітет (його очолили Генеральний директор НКІЗ «Чигирин» В.І. Полтавець та завідувач Відділу археології раннього залізного віку ІА НАНУ проф. С.А. Скорий) дуже ретельно підготували програму конференції та відпрацювали її регламент таким чином, щоб наукова частина гармонійно поєднувалася з культурною програмою, яка передбачала низку цікавих заходів. Учасники протягом двох днів ознайомилися з чудовими музеями Історико-культурного заповідника «Чигирин» – музеєм Середньої Наддніпрянщині та музеєм Богдана Хмельницького, відвідали с. Суботів, оглянули там залишки родового маєтку гетьмана Богдана Хмельницького та Іллінську церкву, де була похована ця видатна людина, побували на території славнозвісного Холодного Яру та Мотронинському городищі скіфського часу.
Безумовно, треба відмітити душевну щедрість та гостинність господарів – співробітників Національного історико-культурного заповідника «Чигирин», котрі зробили дуже приємну атмосферу для плідної роботи фахівців та їх культурного відпочинку. А тому, безперечно, перебування на землі Чигиринщини надовго запам’ятається всім учасникам цієї ювілейної археологічної конференції.
