13-14 грудня 2018 року в Лозанні проходив міжнародний колоквіум "Актуальні питання української археології: Ольвія Понтійська, римський лімес і варвари" (Actualité archéologique ukrainienne: Olbia Pontique, le limes et les Barbares).

Зустріч науковців організована науково-дослідним центром "Боспорські штудії" Інституту археології та стародавньої історії Лозанського університету (Université de Lausanne, Institut d'Archéologie et des Sciences de l'Antiquité, Pôle de recherche "Etudes Bosporanes"). Ідея проведення такого камерного зібрання народилася під час II Ольвійского форуму у Миколаєві у травні 2018 р., учасником якого був д-р Паскаль Бургундер. Пізніше її підтримали Університет Лозанни, Швейцарський Фонд наукових досліджень, Фонд українських досліджень в Швейцарії та кілька недержавних установ цієї країни.

У колоквіумі взяли участь співробітники Інституту археології НАНУ д.і.н. Надія Гаврилюк (організатор заходу з української сторони), д.і.н. Олександр Симоненко, к.і.н. Олександра Козак, к.і.н. Олена Дзнеладзе, к.і.н. Ірина Шейко, Анжеліка Колесниченко, Роман Козленко (Миколаївський національний університет ім. В. О. Сухомлинського), к.і.н. Дмитрій Чистов (Державний Ермітаж, Росія), д-р Флоріан Матей-Попеску (Інститут археології Василє Пирван, Румунія). Зі словами привітання учасників колоквіуму виступив Надзвичайний і повноважний посол України у Швейцарській конфедерації пан Артем Рибченко. Модераторами засідань були д-ри Паскаль Бургундер, Самуель Вердан, Мішель Аберсон (Лозанський університет) та Йордан Анастасов (Женевський університет). До роботи долучилися швейцарські колеги та студенти Лозанського університету.

В "ольвійському" блоці було заслухано доповіді "Греки та варвари в Північному Причорномор'ї за доби архаїки" (Н. Гаврилюк), "Світильники Ольвії Понтійської кінця VII ст. до н.е. – початку V ст. н.е." (І. Шейко), "Скло Ольвії до винаходу дуття" (А. Колесниченко), "Урбанізація Березанського поселення та Ольвії у VI – на початку V ст. до н.е." (Д. Чистов).

"Варварський" блок склали доповіді "По той бік лімесу: сармати у Північному Причорномор'ї" (О. Симоненко) та "Пізньоскіфська культура: варвари римської доби" (О. Дзнеладзе). Важливим та змістовним доповненням до археологічних досліджень цього блоку стала доповідь "Антропологія південної України римської доби: досягнення та проблеми" (О. Козак).

"Римський" блок репрезентували доповіді "Римська армія у Північному Причорномор'ї" (Ф. Матей-Попеску), "Ольвія, сармати і римський лімес" (Р. Козленко" та "Дослідження античного розпису з півдня України" (П. Бургундер).

Головною метою організаторів конференції було познайомити швейцарських колег та студентів з досягненнями українських дослідників та й взагалі з українською археологією доби античності, про яку в Швейцарії майже нічого не відомо. Треба відзначити, що наша делегація справила найкраще враження. Доповіді англійською мовою супроводжувалися якісними та інформативними презентаціями та викликали жваву дискусію. Приємно відзначити впевнене володіння англійською археологами молодої генерації, для яких, за словами Анжеліки Колесниченко, ця конференція стала доброю школою.

Графік роботи був дуже щільний, однак ми знайшли час прогулятися Лозанною та Женевою, помилуватися Монбланом та прозорою водою Женевського озера, скуштувати славнозвісне фондю – страву гірських чабанів. Відпочинок і дозвілля чудово організував Марек Хоєцький, наш швейцарський колега, якому ми дуже вдячні. Кожного ранку він чекав на нас у лобі готелю в фантастичному ковбойському капелюсі і з посмішкою на вустах.

Всі доповіді видані у збірці друком дуже високої якості, з кольоровими ілюстраціями (Actualité archéologique ukrainienne: Olbia Pontique, le limes et les Barbares. Lausanne 2018, 100 p.). Хочеться сподіватися, що цей колоквіум започаткує плідну співпрацю українських та швейцарських вчених. Принаймні, ми завжди радо зустрінемо колег з Швейцарії на розкопках наших пам'яток та відкриті для повноцінних спільних досліджень.