5 травня 2020 р. відбулася чергова зустріч Семінару з історії гуманітаристики в Україні в форматі онлайн-конференції.

Аліна Варивода, к. і. н., провідний науковий співробітник Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, виголосила доповідь «Відділ шиття й тканини Лаврського музею / Всеукраїнського музейного городка 1920–1930-х рр.», у якій йшлося про етапи формування, збереження та принципи експонування унікального зібрання художнього текстилю та вишивки XVІІ–ХІХ ст. Відділ шиття й тканини одним з перших увійшов до структури Лаврського музею культів та побуту, організованого на території Києво-Печерської лаври на початку 1920-х рр. Після утворення Державнього історико-культурного заповідника «Всеукраїнський музейний городок» (1926) відділ шиття й тканини отримав значення провідного зібрання художнього текстилю УСРР. На середину 1920-х рр. кількість музейних предметів відділу становила понад 4000 одиниць зберігання. На 1934 р. зросла до 9632 одиниць.

Від самого початку формування колекції відділу визначилася її специфіка – переважали літургійні тканини православного обряду. Основними джерелами надходження предметів були ризниці храмів Києво-Печерської лаври, Софійського собору, інших київських монастирів і церков, збірка колишнього Церковно-археологічного музею при Київській духовній академії. У меншій кількості відділ шиття поповнювався текстилем з костьолів, синагог, зразками мусульманських обрядових матерій і матеріалами етнографічних експедицій. Активно використовувалася практика музейних закупівель. У такий спосіб набували вишиті шовком або бісером предмети світського побуту, фрагменти східних і європейських матерій, матеріали, що використовувалися для гаптування.

Серед завдань, пов’язаних з обліком, збереженням і науковим дослідженням колекції відділу шиття й тканини, вагоме місце посідала виставкова і екскурсійна діяльність. Для огляду відвідувачів експозицію «Відділ шиття та тканини» відкрили на першому поверсі Благовіщенської церкви у Митрополичому будинку (корп. № 2) на території Києво-Печерської лаври. Експонати виставки, малодоступні для широкого загалу у період свого історичного побутування, викликали незмінний інтерес відвідувачів.

іл. 1. Вітрина відділу шиття й тканини Всеукраїнського музейного городка. Кінець 1920‑х рр. (З колекції Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника)

іл. 2. Фрагмент експозиції відділу шиття й тканини Всеукраїнського музейного городка. Початок 1930‑х рр. (З колекції Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника)

іл. 3-4. Зразок інвентарної картки з фотографією Всеукраїнського Музейного Городка 1935 р. (З колекції Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника)

іл. 5. Опліччя фелона (колекція Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, інв. № КПЛ-Т-1392). Вклад 1772 р. до Успенського собору Києво-Печерської лаври невідомої особи. Стан фелона з темно-синього оксамиту був вилучений 1931 р.