11 вересня 2021 року традиційною осінньою науково-популярною лекцією-екскурсією – цього разу в Національному історико-етнографічному заповіднику (НІЕЗ) «Переяслав» (м. Переяслав, Київська область) – розпочався новий сезон археологічного лекторію «Про що розповідає археологія».
Лекторій діє при Археологічному музеї Інституту археології НАН України (керівниця лекторію – старший науковий співробітник відділу раннього залізного віку Інституту археології НАН України кандидат історичних наук Евеліна Кравченко).
Екскурсанти лекторію «Про що розповідає археологія» у Переяславі |
У вересні 2021 року лекторій помандрував до Переяслава, щоби показати екскурсантам археологічну спадщину цього міста. Переяслав славетний своєю історією та надзвичайно багатий на музеї. Завдячувати цим слід одному з фундаторів заповідника і його першому й багаторічному директорові – українському історику Михайлові Івановичу Сікорському (1923–2011). У музеях Переяслава, які складають Національний історико-археологічний заповідник «Переяслав», зібрано чимало археологічних колекцій, сформованих із матеріалів досліджень як самого міста і його околиць, так і переміщених із інших регіонів України (від Києва до Севастополя).
Лекцію-екскурсію «Археологічні скарби Переяслава» провів заступник генерального директора з наукової роботи заповідника, старший науковий співробітник (на громадських засадах) відділу давньоруської та середньовічної археології Інституту археології НАН України кандидат історичних наук Олександр Колибенко, екскурсію Музеєм трипільської культури НІЕЗ «Переяслав» – директор цього тематичного музею, завідувач науково-дослідного відділу археології НІЕЗ «Переяслав» Дмитро Тетеря, екскурсію археологічною експозицією Музею народної архітектури і побуту Середньої Наддніпрянщини НІЕЗ «Переяслав» – кандидат історичних наук Олександр Колибенко і молодший науковий співробітник науково-дослідного відділу археології НІЕЗ «Переяслав» Валентина Білоусько.
За літописними даними, київський князь Володимир Святославич заснував Переяслав у 992–993 роках. Розквіт міста припав на князювання Володимира Мономаха, після чого переяславський стіл (тобто престол) став останньою сходинкою до київського княжіння, оскільки боротьба за київський стіл у роді Мономаховичів точилася саме через Переяслав. За володіння містом воювали, і переможений князь разом зі своїми прихильниками залишав Переяслав. Так з’явилися міста Переяслав Рязанський (нині – Рязань у РФ) і Переяслав Залеський (нині – Переяславль Залеський, теж у РФ).
Серед інших музеїв Переяслава варто також згадати хоч і не археологічний, але важливий для всіх українців Музей «Заповіту» Т.Г. Шевченка. Розташовується він у будинку, в якому Тарас Шевченко гостював у Переяславі і де під час недовгої, але важкої хвороби написав свій усесвітньо відомий вірш, який став заповітом світового українства.
Музей трипільської культури у Переяславі було відкрито з ініціативи відомої української археологині кандидата історичних наук Тамари Григорівни Мовші (1922–2003). Вона була фундаторкою та першою директоркою цього музею. До зібрання його належать предмети трипільської культури – посуд, знаряддя, зброя, пластика тощо, історіографічні матеріали про дослідників трипільської культури, а також колекція української вишивки.
Керамічна посудина – зерновик з антропоморфним зображенням
|
Керамічна посудина, розписана орнаментом із солярними символами,
|
Сучасний Переяслав займає ту ж територію, що й городище літописного Переяслава. Дитинець (укріплена частина) літописного міста мав традиційну для тих часів площу близько 12 га. У центрі дитинця за Хмельниччини та пізніше (в модернові часи й аж до сучасності) розташовувалася площа, де 1654 року відбулася Переяславська рада. Дитинець було оточено укріпленнями – валами, поновленими й реконструйованими у 1700-х роках. Біля площі зараз знаходиться Успенський собор, споруджений на місці попереднього дерев’яного храму на зламі ХІХ–ХХ ст. Під час будівництва було знайдено залишки двох стін невеликої каплиці ХІІ ст., яка, ймовірно, належала княжій родині. Зараз залишки законсервовано у підвалі собору.
Одна з найяскравіших археологічних пам’яток міста – залишки Михайлівського собору ХІ ст. У Переяславі традиція зведення храмів на старих місцях не перервалася після монгольської навали, про що свідчать і залишки каплиці під Успенським собором, і чітко вписаний у межі фундаментів давньоруського храму сучасний Михайлівський собор, збудований у 1648–1744 рр. Отже, датою спорудження давньоруського храму вважається 1089 рік, коли Всеволод Ярославич закінчив будівництво низки монументальних споруд. Під час розкопок було знайдено чимало артефактів, частину з яких вивезли на територію сучасної РФ, де вони досі зберігаються в музейних фондах. Невелику експозицію музейного павільйону, зведеного над залишками частини давньоруського храму, складають фрагменти оригінальної мозаїчної підлоги, кахлі, інша будівельна кераміка тощо.
|
Трасування залишків фундаментів Михайлівського собору давньоруського часу,
|
Давньоруські фундаменти Михайлівського собору |
Залишки мозаїчної підлоги давньоруського часу |
|
Кахлі барокового собору |
Найбільша музейна експозиція Переяслава – Музей народної архітектури і побуту Середньої Наддніпрянщини, де просто неба зібрано найбільшу в Україні колекцію української традиційної архітектури. Крім того, в експозиції цього музею представлено чимало археологічних речей. Деякі з них зосереджуються у Музеї хліба, частина експозиції якого присвячується землеробським культурам України – трипільській, античним полісам Північного Причорномор’я, лісостеповим племенам залізної доби.
Однією із перлин археологічної колекції музею є лапідарій і колекція кам’яних стел. У лапідарії зібрано унікальну за часовим і територіальним охопленням колекцію кам’яних стел, скульптур та мегалітичних конструкцій із поховальних і поминальних комплексів, розташованих на території України. Тут представлено стели з курганів ямної та катакомбної культурно-історичних спільностей Херсонської, Запорізької, Дніпропетровської й інших областей, Автономної Республіки Крим, кіммерійські та скіфські стели, монументальну скульптуру середньовічних кочовиків, антропоморфні стели з некрополів Херсонеса Таврійського і його околиць, кам’яні скрині з розписами доби енеоліту–бронзи тощо.
|
Монументальні скульптури – скіфські стели у лапідарії
|
Окрім української етнографії у скансені також представлено реконструкції низки археологічних об’єктів. Один із павільйонів зведено над перевезеними із Добраничівської стоянки (Бориспільський район Київської області) ямами з кістками мамонта, вирізаними монолітом. Там же демонструється довільна реконструкція житла, зведеного з використанням кісток мамонта.
Ще низка реконструкцій за матеріалами археології представляє давньоруське…
…і слов’янське житло…
…залишки залізоробного виробництва…
…поховально-поминальний комплекс середньовічних кочовиків…
…вирізаний монолітом і перевезений гончарний горн, житло післямонгольського часу із пічкою, складеною з плінфи у вторинному використанні…
…перевезені з київського Подолу давньоруські дерев’яні зруби, перевезені з переяславського дитинця дерев’яні колодязі.
|
Перенесені з городища давньоруського Переяслава колодязі, знайдені під час археологічних розкопок |
Представлено також повну реконструкцію давньоруської садиби з Києва.
І це далеко не повний огляд музейної експозиції у Переяславі: щоб обходити місто й оглянути всі старожитності, реконструкції та мальовничі краєвиди давнього і сучасного Переяслава, знадобиться чи не кілька тижнів. Киянам доїхати до Переяслава дуже просто: маршрутка від станцій метрополітену «Позняки» або «Чернігівська» за годину-півтори довезе вас до Центрального Парку, звідки можна спланувати подальші оглядини міста.
Учені сподіваються, що згодом Переяславу вдасться набути не лише історичної, а й туристичної слави та привабливості, і, безперечно, окремої програми з реставрації всіх його пам’яток, музейних колекцій, фінансування на створення інтерактивних програм у музеях – як у приміщеннях, так і просто неба. Адже таку глибу українського музейництва не можна не представити за найкращими світовими зразками експонування культурної спадщини.
Історичні будівлі Переяслава
|
|
|
| Більше світлин з екскурсії |
| Facebook-сторінка лекторію «Про що розповідає археологія» |
| Сторінка лекторію на сайті Інституту археології НАН України |
| План заходів лекторію на 2021–2022 рр. |
