Відбувся перший захід нового сезону лекторію «Про що розповідає археологія» (Інститут археології НАН України).

4 вересня 2020 року археологічний лекторій «Про що розповідає археологія», що діє при Археологічному музеї Інституту археології НАН України, завітав до Національного музею народної архітектури і побуту України у Пирогові. Цього разу увагу було приділено ковальському ремеслу.

Екскурсанти біля кузні Музею в Пирогові

Коваль Антон Шатов

В останні кілька десятиліть європейські музеї, особливо музеї-скансени, пережили справжній бум експериментальної археології та різноманітних реконструкцій. До України цей тренд дістався трохи згодом, проте також надав потужного імпульсу розвиткові цього напряму музейної роботи і наукових досліджень.

Одним із найвидовищніших і найцікавіших давніх ремесел цілком справедливо вважається ковальське ремесло. Кузня – це особливий простір, підпорядкований виготовленню основного металу нашого часу – заліза. Цей метал переінакшив наш світ, а майстерність ковалів і металургів формувала держави та суспільства. Що змогли би зробити олімпійські боги без обладунків Гефеста? Що скидав би з неба Зевс для скіфів? Чим орав би дніпровські пагорби Змій, створюючи свої вали? І що, власне, об’єднує ці міфи давнини із сучасним світом і використанням його основного металу?

Наукова література вживає словосполучення «доба заліза» як один з опорних часових термінів. Почалася ця доба в Європі від Троянської війни (близько 1200 р. до н.е.), а закінчується якраз у наш час. Сама суть терміну «залізна доба» досі залишається виключно «термінологічною», і що ховається за цим поняттям у Північному Причорномор’ї – до кінця не зрозуміло й нині. Переважно в археологічних дослідженнях термін «доба» тлумачиться як хронологічний відтинок, а складова виокремлення саме такого відтинку відсувається на другий план. Таким чином, кожна доба отримала свою абсолютну хронологію, а межі визначалися загальноісторичними процесами та подіями. Проте ще в середині ХХ ст. археолог і філолог Ґордон Чайлд констатував, що археологічна доба є насамперед стадією розвитку технологій, а вже потім – хронологічним відтинком. Тому нерівномірність розвитку суспільств у Старому світі породила різність у зміні одних технологій іншими й різність у часі настання кожної наступної доби на різних територіях.

Оскільки саме метали й вироби з них були основними знаряддями та зброєю починаючи від доби міді, колосальну функцію в тогочасних суспільствах відігравали ковалі. Фактично, саме вони, винаходячи новий спосіб обробки металу, рухали технічний прогрес, на якому тримається розвиток людської цивілізації. То які ж технології обробки заліза існували в давнину і що ми про них знаємо?

Ці питання стали основними під час екскурсії до Музеї в Пирогові. Про те, як створюється залізо та функціонує кузня, як і чим працюють ковалі, а також про ковальські традиції розповідав (і показував) співробітник Музею, відомий коваль Антон Шатов. Починаючи від видів палива для виплавки й обробки металу і закінчуючи основними технологічними прийомами виготовлення речей із заліза – екскурсанти віртуально подорожували від Кавказу до Швеції, від Японії до Австрії та Британії, оглядаючи основні технологічні характеристики в різні часи.

Коваль Антон Шатов у кузні Музею в Пирогові

 Відеозаписи проведеної Антоном Шатовим екскурсії «На гостину до ковалів», доступні на YouTube-каналі лекторію «Про що розповідає археологія».

 Археологічний лекторій «Про що розповідає археологія» та його керівниця Евеліна Кравченко щиро вдячні співробітникам і адміністрації Музею у Пирогові за можливість організувати й провести цей захід.

Археологічний лекторій «Про що розповідає археологія» проводиться Інститутом археології НАН України та його партнерами раз на місяць (зазвичай третьої суботи щомісяця) та має формат науково-популярних лекцій, лекцій-екскурсій, воркшопів тощо. Лекторій розрахований на всіх, хто цікавиться археологією й давньою історією. Керівник лекторію – старший науковий співробітник відділу археології залізного віку Інституту археології НАН України, керівник Інкерманської археологічної експедиції Інституту археології НАН України (в екзилі) кандидат історичних наук Евеліна Кравченко.

Попередній план заходів лекторію на сезон 2020/2021

Матеріали опублікували: Пресслужба НАН України