«Ініціатива оцифрування та популяризації української спадщини» / «Ukrainian Heritage Digitization and Dissemination Initiative» (UHDDI) – це програма, яка підтримується Фондом Посольства США зі збереження культурної спадщини і спрямована на стандартизацію практики документування спадщини в Україні та оснащення наукових установ та навчальних закладів засобами для тренінгу та передовими технологіями.

Цю програму, започатковану у 2023 р., реалізують неурядова організація CyArk – піонери застосування технологій 3D-запису для збереження та прославлення культурної спадщини (США) та ГО «НДЛ «Архаїка» – науково-дослідна лабораторія, яка об’єднує численних експертів різного віку, стилю та підготовки для створення мультидисциплінарної команди. Разом вони працюють над дослідженням, охороною та збереженням культурної спадщини в Україні та за кордоном.

У грудні 2024 року навчальна програма була зосереджена на документуванні археологічних колекцій, що знаходяться під загрозою зникнення, а саме на виготовленні 3D моделей артефактів та збереженні найбільш повної інформації для дослідників. У цьому освітньому заході взяли участь 12 фахівців з питань культурної спадщини з трьох установ України: Інститут археології НАН України, Одеський археологічний музей НАН України, Київський Національний університет імені Тараса Шевченка.

Тренінг відбувся з 1-го по 11 грудня 2024 р. на базі Департаменту археології історичного факультету Ягеллонського університету (Польща), де учасники пройшли спеціалізоване навчання та отримали необхідне обладнання для здійснення фотограмметричних робіт, документування та збереження наукової інформації (фото 1-2). Ми щиро вдячні керівнику департаменту археології Радославу Палонці (Radosław Palonka) за допомогу в організації навчання, надання артефактів для виготовлення моделей та всебічне сприяння цій програмі.

Фото 1. Навчальний процес у Ягеллонському університеті (м. Краків)

Фото 2. Презентація результатів навчання у Ягеллонському університеті (м. Краків)

Інститут археології НАН України представляли к. і. н. Ольга Манігда та Катерина Ільчишина – учасники Групи археологічних і геоінформаційних досліджень, яка діє у відділі археології Києва.

У результаті десятиденного тренінгу фахівці отримали практичні навички з фотограмметрії, основ лазерного сканування, документування отриманих моделей та організації інформації на різноманітних ресурсах (фото 3-6).

Фото 3. Процес створення фотограметричних зображень артефактів

Фото 4. Процес створення фотограметричних зображень артефактів

Фото 5. Створення цифрової моделі артефакта

Фото 6. Обробка фотограметричних зображень

Після повернення в Україну Ольга Манігда та Катерина Ільчишина спільно з фахівцями “Архаїки” (Семеном Прокопенком, Данилом Коноваловим, Олександрою Івановою) у першу чергу зосередилися на оцифруванні артефактів унікального середньовічного балтського могильника Х–ХІ ст. ”Острів”, який розташований у центральній Україні в районі Поросся (Київська область). Це – проєкт, який реалізується у відділі археології Києва.

Цей могильник унікальний для України тим, що містить підтвердження міграцій західнобалтських племен (з території сучасних країн Балтійського регіону), які князь Ярослав Мудрий оселив на кордонах Київської Русі для охорони від степовиків. Комплекс могильника “Острів”, який станом на 2024 р. налічує 135 поховань, є унікальним завдяки артефактам, представленим, здебільшого рисами, характерними для балтійських археологічних культур 10–12 ст. н. е., насамперед для прусів, куршів та скальвів. Серед таких артефактів були виявлені шийні гривні, фібули різних типів, браслети із зооморфними завершеннями, різноманітні ланцюжки, скроневі кільця та каблучки (фото 7).

Фото 7. Шийна гривна 10-11 ст. типу Totenkrone - артефакт з дослідження балтського могильника Острів

Також до оцифрування залучена колекція керамічної середньовічної пластики з Києва та колекція середньовічного поселення Феофанія. Усі колекції зберігаються у Наукових фондах Інституту археології НАН України.

Чому цифрове збереження археологічної спадщини є важливим?

Після закріплення навичок шляхом оцифрування перших артефактів постає питання організації такої роботи для інших археологічних колекцій, що зберігаються в Наукових фондах Інституту археології. Станом на сьогодні цей процес здійснюється двома фахівцями в три етапи:
1. Робота зі створення фотограмметричних моделей у фотостудії;
2. Обробка фотограмметричних зображень за допомогою програмного забезпечення Capture One та Reality Capture;
3. Створення моделей та їх завантаження на хмарний ресурс Інституту археології – Sketchfab (фото 8-10).

Фото 8. Процес оцифрування артефакту - створення фотограметричних зображень

Фото 9. Обробка фотограметричних зображень

Фото 10. Створення цифрової моделі у програмному забезпеченні

Кілька фактів про процес оцифрування археологічних предметів силами двох фахівців: Кількість фотографій, створених для одного артефакту, коливається від 200 до 600 знімків; постобробка в програмному забезпеченні та створення однієї моделі займає від 1 години до 8 годин (складні металеві об'єкти); За 30 днів роботи два спеціалісти створюють в середньому 20-30 моделей. Якщо це керамічні вироби – до 40 моделей.

Оцифрування предметів не обмежується створенням моделей. Йдеться про обмін науковою інформацією, публічність колекцій. Окрім того, цифровий захист є одним із ключових інструментів у боротьбі за культурні цінності, які перебувають у зоні ризику і можуть бути втраченими через війну в Україні. Це допомагає нам створювати найповніші копії об’єктів спадщини, зберігаючи повну інформацію про них.

До прикладу, після створення моделі та її завантаження на акаунт Інституту археології (Sketchfab або інший ресурс, який висвітлює колекції культурної спадщини) дослідник отримує доступ до різноманітного типу інформації: тип артефакта; датування; історичний контекст; місце/рік знахідки; автори розкопок; Деталі виготовлення: матеріал, техніка, залишки волокон, вага, розміри; ступінь збереження; місце зберігання/номер предмета/колекції тощо. Такий паспорт ми створюємо під кожен артефакт з колекції, яка оцифровується.

Наразі нашою головною метою є:
● розробити покрокову стратегію спільно з дослідниками Наукових фондів;
● визначити, які колекції є для них пріоритетними;
● забезпечити оцифрування та навчання ще кількох співробітників для збереження української археологічної спадщини в Інституті археології НАН України.

Переглянути 3D моделі:
Акаунт Sketchfab «Архаїка», де можна переглянути деякі артефакти з колекцій Інституту археології НАН України, створені у 2023 р. 
Акаунт Sketchfab Інституту археології найближчим часом буде наповнений першими оцифрованими артефактами з колекцій Наукових фондів, які зараз у процесі моделювання. Наразі там представлені моделі, створені учасниками під час навчання у Кракові.