8 квітня 2021 р. виповнюється 100 років від дня народження доктора історичних наук, заслуженого діяча науки і техніки України, широко знаного археолога Івана Гавриловича Шовкопляса.

Сьогодні важко уявити палеолітичну науку без імені І. Г. Шовкопляса. Саме ним були проведені блискучі розкопки таких стоянок, як Мезин, Добраничівка, Радомишль. Ці пам'ятки увійшли до золотого фонду вітчизняного палеолітознавства, збагатили світову науку у вивченні давнього минулого людства. Матеріали згаданих розкопок послужили базою для дослідження цілого ряду наукових проблем: структури поселень, житлобудування, господарських занять та соціального устрою палеолітичного суспільства.

Варто згадати лише один із аспектів діяльності видатного вченого — дослідження палеолітичної стоянки Мезин. Саме тут вдосконалювалася і відпрацьовувалася методика розкопок таких поселень, визначалися основні характеристики кістково-земляних жител та облаштування життєвого простору, уперше було поставлено питання про існування господарсько-побутових комплексів. Застосування методики розкопок широкими площами, надретельна фіксація знахідок уможливили реконструювати житло із кісток мамонта.

І. Г. Шовкопляс — автор першого в Україні вузівського підручника «Основи археології» та численних бібліографічних довідників з археології України, ініціатор та організатор Археологічного музею Інституту археології НАН України та Археологічного музею «Добраничівська палеолітична стоянка».

З 1946 р. до 1973 р. І. Г. Шовкопляс працював у Інституті археології АН УРСР. Під керівництвом П. П. Єфименка він захистив кандидатську дисертацію «Супоневская палеолитическая стоянка», згодом – докторську роботу «Мезинская стоянка», був ученим секретарем, заступником директора, завідувачем відділу.

Альбом до 100-річчя І.Г. Шовкопляса