Після тривалої боротьби з важкою хворобою відійшов у вічність доктор історичних наук Богдан Анатолійович Прищепа (14 серпня 1957 — 1 травня 2025) — відомий український археолог, який присвятив усе життя дослідженню минулого Волині.

Всеохоплюючі знання, здобуті десятиліттями польової експедиційного діяльності та постійним інтересом до досліджень інших археологів. Сотні археологічних пам'яток, виявлених, обстежених, досліджених ним особисто. Сезони і десятиліття важких, але надзвичайно результативних розвідок і розкопок Волині. Богдан Прищепа — еталон справжнього фахового вченого, краєзнавця з великої літери, який все своє життя, без перебільшення, присвятив вивчення центральної Волині, Рівненщини. Не було такого питання і проблеми в історико-археологічному вивченні регіону, в яких Богдан Анатолійович не мав би найвищих компетенцій. Те саме стосується й проблематики слов'яно-руської та середньовічної археології Східної Європи. Сума його знань була дивовижною за обсягом і глибиною. Досвід та ерудиція творили рідкісне інтегроване диво. Ці наукові чесноти поєднувалися з надзвичайною вродженою скромністю і тактовністю пана Богдана.

Його публікації, прекрасні монографії були й будуть взірцями досконалої обробки здобутої масової археологічної інформації, чудовими прикладами глибокого опрацювання, осмислення та узагальнення результатів власних польових та аналітичних досліджень. Бездоганно технічно виконані, чудово ілюстровані, ці праці одразу ж після публікації зайняли почесні місця серед найкращих книжок з історико-археологічного дослідження України-Руси.

Успіхи у багатодесятилітньому вивченні Погорини не могли не реалізуватися в успішному захисті у 2019 році докторської дисертації «Погориння у середньовіччі: населення, системи заселення, урбанізаційні процеси». З тих пір він ввійшов до нечисленної когорти фахівців давньоруської та середньовічної археології України, які визначали найбільш актуальні тренди розвитку цього наукового напрямку, допомагали молодшим колегам готувати та захищати свої кваліфікаційні роботи. Компетентність, обшир та глибина знань, доброзичливість — ці властивості визначали роль Богдана Прищепи як вченого, викладача, наукового керівника, наукового опонента та рецензента.

Непересічний польовий досвід, ерудиція та широкі професійні контакти обумовлювали незаперечний авторитет дослідника в археологічній спільноті. В найбільш загадкових наукових ситуаціях колеги могли розраховувати на поради і консультації пана Богдана, його фахову допомогу й людську доброту.

Останні роки, в боротьбі з страшною недугою, Богдан Анатолійович приділяв багато уваги і сил дослідженню середньовічних систем заселення та особливостям функціонування різноманітних населених пунктів розвиненого середньовіччя. Дослідник спрямовував свої сили на комплексне дослідження регіонів Волині на основі справжньої інтеграції історичних та археологічних джерел. Його спостереження і висновки в цій царині є вкрай важливими, вони прокладають вірогідний історичний місток між етапами розвитку Давньої Русі та України. Богдан Анатолійович не встиг опублікувати результати цих досліджень. Сподіваємося, що вони все ж будуть надруковані.

Інститут археології висловлює щирі співчуття родині, друзям та колегам Богдана Анатолійовича!

Світла пам'ять про нашого видатного колегу і доброго друга назавжди збережеться в наших серцях і спогадах.

Розкопки у Дорогобужі. 1989 рік. Б. А. Прищепа із школярами та викладачем місцевої школи