Сьогодні ми проводжаємо в останню путь відомого вченого, історика, археолога, нумізмата, кандидата історичних наук, прекрасну людину, доброго, чуйного, з тонким почуттям гумору, оптиміста, любителя природи Владилена Опанасовича Анохіна.
Владилен Опанасович Анохін народився 13 лютого 1930 року в селі Дубенка Ульянівського району Калузької області в родині селянина. У 1932 році сім'я переїхала в місто Орел, де він закінчив школу в 1949 році. У тому ж 1949 році Владлен Опанасович почав навчатися на історичному факультеті Київського держуніверситету ім. Т. Г. Шевченка і закінчив його в 1954 році зі спеціалізацією на кафедрі археології та музеєзнавства.
Після закінчення університету Владилен Опанасович був направлений на роботу до Музею печерних міст м. Бахчисарая, потім, через сімейні обставини, переїхав до міста Севастополь, де спочатку працював в Музеї Чорноморського флоту, а пізніше науковим співробітником Херсонеського музею.
У листопаді 1957 року Владилен Опанасович вступив до аспірантури Інституту археології АН СРСР в Москві за фахом "нумізматика", яку успішно закінчив у жовтні 1960 року.
З листопада 1960 р. Владилен Опанасович Анохін працював у Відділі античної археології Інституту археології в Києві: спочатку молодшим, потім старшим, а потім провідним науковим співробітником. Після виходу на пенсію Владилен Опанасович продовжував працювати у Відділі античної археології за контрактом до травня місяця 2011 року.
За час своєї наукової діяльності Владилен Опанасович вніс видатний вклад не тільки в античну, але і в візантійську нумізматику. Його наукові праці, у тому числі кандидатська дисертація «Монетна справа Херсонеса І -- ІІІ століть нашої ери», яку він захистив у травні 1964 р., його монографії «Монетное дело Херсонеса (IV в до н. э. - XII в н. э.)» (1977), «Монетное дело Боспора» (1986) і узагальнююча монографія «История Боспора Киммерийского» (1999) увійшли до скарбниці світової науки і залишаються настільними книгами всіх дослідників історії та археології півострова.
Видатний учений, яким був Владилен Опанасович, завжди продовжує жити на сторінках своїх наукових праць.
Колектив Інституту археології Національної Академії наук України.
