24 вересня 2019 рокув Луганській обласній державній адміністрації (ЛОДА) відбулася робоча нарада "Опрацювання шляхів вирішення проблеми охорони культурної спадщини під час проведення робіт з інженерно-технічного облаштування державного кордону України". У обговоренні взяли участь представники управління культури, національностей та релігій ЛОДА, Інституту археології НАН України, ВГО "Спілки археологів України" та Східного регіонального управління Держприкордонслужби України. В режимі відеоконференції також взяли участь фахівці профільних структурних підрозділів Чернігівської, Харківської та Сумської обладміністрацій. Проведення наради було ініційовано Адміністрацією Президента України після тогорічного звернення ВГО "Спілка археологів України" та постійного клопотання Управління культури, туризму та релігій ЛОДА, особливо заступника начальника управління Володимира Виборного. Нараду вела заступниця голови ЛОДА Катерина Безгинська
Начальниця управління культури, національностей та релігій ЛОДА Аліна Адамчук проінформовала присутніх про сучасний стан вирішення проблеми з охорони культурної спадщини в зоні будівництва інженерно-технічних споруд на державному кордоні України та закцентувала увагу на міжнародних зобов’язаннях України в сфері охорони культурної спадщини.
Заступник начальника управління культури ЛОДА, начальник відділу охорони культурної спадщини управління культури, національностей та релігій Володимир Виборний представив на загал картографічний матеріал із зображенням ділянок державного кордону України в межах Луганської області із позначеними курганами та курганними могильниками. Ним було зауважено, що у зоні облаштування державного кордону України тільки на території Луганській області археологи нарахували близько 200 пам’яток археології, які можуть бути зруйновані внаслідок проведення інженерно-технічних робіт.
Науковий співробітник Інституту археології НАН України Сергій Теліженко стисло представив результати досліджень в прикордонній зоні Луганщини, на території Міловського району, в результаті яких було виявлено два курганних могильника, яким загрожує руйнація в результаті облаштування державного кордону України. Ще два курганних могильника, які також можуть постраждати в результаті вказаних робіт, мають статус пам’яток археології місцевого значення. Головний акцент було зроблено на необхідності дотримання законів у сфері охорони культурної спадщини, а також на негативних наслідках, які можуть виникнути в разі недотримання норм законодавства (іміджеві втрати України, розв’язування інформаційної війни Росією, нелегальний трафік археологічних цінностей тощо).
Провідний науковий співробітник Інституту археології НАН України, голова ВГО "Спілка археологів України" Яків Гершкович навів приклад з досліджень 2012 року, коли в результаті обстеження ділянки площею біля 3000 га в Луганській області було виявлено 83 археологічних об’єктів, в той час, як на обліку перебувало всього 27. Яків Гершкович наголосив на тому, що відповідно до чинного законодавства, замовник будівництва зобов’язаний фінансувати проведення робіт з археологічного обстеження і саме це питання необхідно конкретизувати.
Заступник командира Луганського прикордонного загону, полковник Володимир Кончаківський зауважив, що проведення робіт з облаштування державного кордону покладено на 1-й відділ капітального будівництва Держприкордонслужби України і тому, всі питання, пов’язані з проведенням попередніх археологічних досліджень необхідно узгоджувати саме із вказаним відділом.
За підсумками обговорення питань Катерина Безгинська запропонувала учасникам наради погодити проект Плану заходів щодо збереження культурного надбання, розташованого у зоні інженерно-технічного облаштування українсько-російського кордону, який дозволить забезпечити належне фінансування проведення археологічних розвідок, дослідження окремих об’єктів та мінімізувати репутаційні ризики, пов’язані з порушенням чинного законодавства у сфері охорони культурної спадщини.
