Вчора, 5 липня 2020 р., пішла з життя Олена Василівна Цвек, знаний фахівець у дослідженні Кукутень-Трипілля.

Від 1958 до 2008 рр. Олена Василівна працювала в Інституті археології Національної академії наук України, де пройшла шлях від лаборанта до старшого наукового співробітника. Її вчителями були відомі вчені Л. М. Славін і С. М. Бібіков. Від кінця 1960-х рр. дослідниця проводила масштабне вивчення «східного ареалу» Трипілля. Під її керівництвом розкопано та обстежено близько тридцяти трипільських пам’яток. Це Шкарівка (1969—1973), Гарбузин, Ботвинівка, Бугачівка та Бачкуріне (1971—1973), Зарубинці, Зюбриха, Копіювата, Гребля, Владиславчик, Красноставка, Миколаївка, Семенівка, Христинівка, Чижівка і Харківка (1974—1975), Миропілля та Лісове (1974—1976), Тараща (1982), Вільховець ІІ (1984), Онопріївка (1984—1985, 1993). Частину з них вперше відкрила дослідниця.

Олена Василівна у 1975—1985 і 1993 роках проводила розкопки на найранішому з трипільських поселень-гігантів — поселенні Веселий Кут площею 150 га. Тут виявлено унікальну гончарну майстерню з двох будівель і горн. Не менш унікальним було відкриття енеолітичного виробничого комплексу з видобутку та обробки кременю Коробчино–Рубаний Міст (1988—1989). У 1988—2000 рр., а на той період припали найважчі для української археології часи, Олена Василівна очолювала Кіровоградську первісну експедицію. Окрім розвідок, експедиція проводила розкопки трипільського багатошарового поселення Березівка.

Колекції з розкопок Олени Василівни займають не одну полицю у провідних музеях України, а найяскравіші експонуються і за кордоном. Всесвітньо відомою стала керамічна модель двоповерхового житла з Росохуватки. У 2005—2009 рр. Олена Василівна стала керівником з українського боку спільної російсько-української експедиції, що ставила за мету дослідити пам’ятки з видобутку й обробки кременю енеолітичної доби, зокрема трипільське поселення-майстерню Бодаки. Одним з результатів цієї роботи стала міжнародна виставка «Довгі кременеві пластини Європи», яка демонструвалась протягом 2006—2008 рр. у Орлеані (Франція), Варні (Болгарія), Гренаді та Барселоні (Іспанія).

Два великих ареали у Кукутень–Трипіллі — «західний» та «східний» — дослідники виділяли давно, та лише Олені Василівні вдалося належно аргументувати існування окремої археологічної культури — «східнотрипільської». В її працях відбиті ключові проблеми — ґенези трипільської культурно-історичної спільноти, її економіки, домобудівництва, духовного життя, суспільних стосунків, виробничої та побутової діяльності. Загалом нею видрукувано понад 140 праць, зокрема три монографії, а її внесок в дослідження трипільської культури відзначено премією ім. Вікентія Хвойки.

В останні три місяці Олена Василівна тяжко хворіла, але мала надію одужати, виїхати на дачу в Осокорки, як виїжджала щоліта, та продовжити наукову роботу. На жаль, цього не сталося ...

Олена Василівна Цвек назавжди залишиться в наших спогадах і думках. Світла пам'ять ...

Прощання з Оленою Цвек відбудеться 8 липня о 11.00 за адресою: вул. Байкова, 16 (біля адмінбудівлі). https://www.facebook.com/eduard.ovchinnikov.3/posts/3030921370348330