Nikitin, A.G., Lazaridis, I., Patterson, N. et al. 2025. A genomic history of the North Pontic Region from the Neolithic to the Bronze Age. Nature, 639, 124–131. https://doi.org/10.1038/s41586-024-08372-2
Authors: Alexey G. Nikitin, Iosif Lazaridis, Nick Patterson, Svitlana Ivanova, Mykhailo Videiko, Valentin Dergachev, Nadiia Kotova, Malcolm Lillie, Inna Potekhina, Marta Krenz-Niedbała, Sylwia Łukasik, Serhij Makhortykh, Virginie Renson, Henry Shephard, Gennadie Sirbu, Sofiia Svyryd, Taras Tkachuk, Piotr Włodarczak, Kim Callan, Elizabeth Curtis, Eadaoin Harney, Lora Iliev, Aisling Kearns, Ann Marie Lawson, Megan Michel, Matthew Mah, Adam Micco, Jonas Oppenheimer, Lijun Qiu, J. Noah Workman, Fatma Zalzala, Swapan Mallick, Nadin Rohland & David Reich
У лютому 2025 р. журнал Nature опублікував статтю "A genomic history of the North Pontic Region from the Neolithic to the Bronze Age", в якій представлено нові результати дослідження з геномної історії Північного Причорномор’я. Серед співавторів статті – українські науковці С. Іванова, М. Відейко, Н. Котова, І. Потєхіна, С. Махортих та Т. Ткачук. Роботи з секвенування давньої ДНК проводилося в лабораторії Девіда Рейха (Гарвардський університет, США), з якою ми співпрацюємо починаючи з 2015 р.
Дослідження є новим етапом у вивченні генетичних витоків населення Північного Причорномор’я в період, що передував виникненню ямної культури, яка перевернула Стару Європу на рубежі бронзового віку. В цій статті припускається, що ймовірний епіцентр формування ямної культури на території Північного Причорномор’я знаходився в долині Нижнього Дніпра, в районі відомої археологічної пам’ятки Михайлівка на Херсонщині.
В статті представлено результати повногеномного аналізу 81 зразка з поховань епох неоліту, міді та ранньої бронзи з території Північного Причорномор’я. Дослідження показало, що цей регіон був місцем зустрічі нащадків мисливців-збирачів, давніх землеробів Старої Європи та скотарів Євразійського степу, а також джерелом міграцій углиб Європи. Уточнено складові компоненти геному неолітичного населення Північного Причорномор’я, яке склалося на генетичній основі західних (WHG, BHG) та східних (EHG) мисливців-збирачів, з дуже незначними домішками найдавніших європейських фермерів і кавказьких мисливців-збирачів (CHG).
За археогенетичними даними простежуються три міграційні хвилі до Північного Причорномор’я з Кавказу–Нижнього Поволжя (CLV). Близько 4500 р. до н.е. хвиля мігрантів із цих територій змішалася з трипільськими популяціями, сформувавши людність усатівської культури у Північно-Західному Причорномор’ї. Інша хвиля CLV мігрантів близько 4000 р. до н.е., змішавшись з нащадками неолітичних популяцій Середнього і Нижнього Подніпров’я, залишила свій слід у геномі носіїв культури Середній Стіг ІІ. Третя міграційна хвиля близько 3300 до н.е., влившись до середовища нащадків середньостогівських племен, взяла участь у формуванні населення ямної культури Північного Причорномор’я, водночас залучаючи аутсайдерів, що є гнучкою стратегією, яка може пояснити успіх популяцій Північного Причорномор’я в поширенні своїх генів в Європі.
Особливо важливо, що в результаті цього дослідження з’явилися підстави для встановлення місця і часу появи генетичного ядра ямної культури на основі проаналізованого зразка з дитячого поховання з Михайлівки на Херсонщині (3635–3383 до н. е.), який заповнює часовий розрив між Середнім Стогом і ямною культурою.
На даному етапі дослідження вважається, що 80% геному ямників походить від популяцій Кавказу-Нижньої Волги і 20% — від неолітичних мешканців долин Нижнього Дніпра та Середнього Дону. Завдяки швидкому поширенню, ямна культура привнесла нові гени та нові культурні елементи, такі, як індоєвропейські мови та пов’язану з ними релігійну систему, в усі куточки Європи та значні частини Азії приблизно п’ять тисяч років тому.
Завідувачка відділу біоархеології Інституту археології НАН України І. Д. Потєхіна
