У зв’язку з низкою інформаційних повідомлень в засобах масової інформації та значним суспільним інтересом щодо виявлених людських решток на території колишньої бази Інституту археології НАН України по вул. Сковороди, 9-Б у м. Києві, Інститут археології НАН України повідомляє наступне:
Будинок по вул. Сковороди, 9Б був наданий в оренду Інституту археології НАН України для розміщення в ньому Подільської постійно діючої експедиції згідно з постановою Ради Міністрів УРСР за № 275 від 5 липня 1984 р. «Про комплексне археологічне дослідження Київського Подолу». Впродовж багатьох років він залишався головним осередком археологічних розкопок цього унікального київського району, які принесли йому заслужену славу «Київських Помпеїв».
В приміщенні Подільської постійно діючої археологічної експедиції була зібрана бібліотека, фондозбірка, в якій тимчасово зберігалися не лише археологічні артефакти, але й антропологічні та дендрохронологічні матеріали. Щорічно на базі експедиції студенти київських ВИШів проходили археологічну практику, проводилися наукові конференції, круглі столи, у тому числі семінари з антропології. Вже у 2000-х рр. тут було реконструйовано унікальну кахельну піч кінця XVIII – початку ХІХ ст.та зроблено невеличкий музей «Археології Київського Подолу», в якому експонувались археологічні знахідки з території Києво-Подолу (в тому числі з Поштової площі).
Починаючи з 2018 р. Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій (структурний підрозділ Департаменту охорони культурної спадщини КМДА) під виглядом проведення реставраційних робіт почав «витискати» структурні підрозділи Інституту археології НАН України з приміщень, які вони орендували. Наприкінці 2021 р. Інститут був остаточно «витиснений» з будівлі по вул. Сковороди, 9-Б і там розпочалась «реставрація», яка правда чомусь обмежилась викопуванням ям навколо будівлі напередодні зими, але за цими руйнівними процесами археологи могли спостерігати лише з вулиці, оскільки доступу до будівлі, починаючи з листопада 2021 р., вже не мали.
Стосовно виявлених людських решток, відповідально заявляємо. Більшість з людських кістяків походить з археологічних досліджень на території колишнього Щекавицького кладовища (кінець XVIII – середина XX ст.). Ділянка першого загальноміського цвинтаря Києва була передана Київською Радою під забудову (вул. Олегівській, 36 у Шевченківському районі м. Києва, Дозвіл МКІП України No 22–001/21 від 26 лютого 2021 р. та вул. Олегівська, 42-А). Переважна більшість кістяків походить з поховань другої половини ХІХ – початку ХХ ст. і наукової цінності вони не мають, їх палеоантропологічний аналіз на сьогоднішній день виконаний у повному обсязі й подальших досліджень вони не потребують. Слід зауважити, що на сьогоднішній день в Україні відсутні музейні установи, в яких наявні антропологічні фонди, що унеможливлює зберігання кісток у фондових колекціях.
До листопада 2021 р. кістки зберігалися в підвальній частині приміщення археологічної експедиції по вул. Сковороди, 9-Б, але після початку «реставраційних» робіт за ініціативи керівництва Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, вони були перенесені до металевого контейнеру (який також був наданий керівництвом Департаменту). Починаючи з листопада 2021 р. Інститут археології НАН України доступу до кісток вже не має і, відповідно, всю відповідальність за їх стан та збереження несуть Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій та Департамент охорони культурної спадщини КМДА.
Таким чином інформація про нібито причетність Інституту до того стану, в якому кістки перебувають зараз, наведеною низкою ЗМІ з посиланням на Подільське управління поліції, не відповідає дійсності.
На нашу думку, єдиним виходом з ситуації, є перепоховання цих людських решток. Інститут археології НАН України вже неодноразово звертався з цього приводу до Міністерства культури та стратегічних комунікацій (оскільки рештки походять з археологічних досліджень і, відповідно до законодавства, вони вважаються частиною Музейного фонду України, незважаючи на той факт, що більшість з них відноситься до ХІХ – ХХ ст.), але позитивної відповіді досі не отримав.
Крім того звертаємо увагу на той факт, що ліквідація археологічної бази на Київському Подолі, яку ініціювала влада Києва у 2021 р. унеможливлює подальші археологічні дослідження цього унікального району столиці. В той самий час, як в європейській традиції, збереження культурної спадщини, в тому числі її археологічні дослідження, є обов’язковою частиною європейського культурного коду нації.
