Дата та час: 15 серпня 2025 року, 10:00
Місце проведення: відділ археології Києва Інституту археології НАН України, м. Київ, вул. Володимирська, 3
Спікери:
- Всеволод Івакін, к. і. н., завідувач відділу археології Києва Інституту археології НАН України
- Аннабелла Моріна, голова ГО «ГР Почайна»
Анонс
15 серпня, у День археолога, Інститут археології НАН України проводить прес-конференцію, присвячену гострому питанню: чи повинні археологи нести відповідальність за перепоховання людських решток, виявлених під час міського будівництва та супровідних науково-рятівних археологічних досліджень. Ця проблема набула широкого розголосу навесні 2025 року, коли правоохоронні органи виявили залізний контейнер із кількома тоннами людських кісток за адресою вул. Сковороди, 9б, де раніше працювала Подільська археологічна експедиція.
Внаслідок широкого громадського резонансу КМДА намагалась вирішити проблему, але безрезультатно. Натомість відповідальність вирішили перенести на археологів, і тому сьогодні Інститут археології НАНУ зазнає замовних кримінальних переслідувань та тиску з погрозами виселити науковців з останнього приміщення в столиці України, наданого в оренду місцевою владою.
Дана прес-конференція присвячена розвінчуванню міфів про поводження із стародавніми кладовищами в Києві, та оголошенню намірів про законодавче врегулювання проблеми перепоховань людських решток, знайдених в ході археологічних досліджень.
Історія конфлікту
Антропологічні рештки, які сьогодні розміщені в залізному контейнері за адресою вул. Сковороди, 9б, походять із території пам’ятки археології національного значення «Культурний шар городища IX–ХІІІ століття» на горі Щекавиці, верхні культурні шари пам’ятки перевідкладені кладовищем (1770-ті – 1930-ті рр.).
Перше київське міське кладовище відповідало критеріям пам’ятки історії місцевого значення. Відсутність належного обліку кладовища, а як наслідок – відсутність захисту цієї пам’ятки призвела до її фактичного знищення через будівництво бізнес-центру «Olegivskіy», яке супроводжувалося обов’язковими археологічними розкопками, передбаченими законодавством.
Нагадуємо, що рішення про надання дозволу на будівництво на території пам’ятки археології ухвалюють відповідні органи охорони культурної спадщини. Археологи не мають права відмовляти у проведенні охоронних археологічних робіт, якщо відповідний дозвіл видано уповноваженою установою.
Ключові проблеми:
• Бездіяльність у сфері охорони пам’яток. За 30 років незалежності України Департамент охорони культурної спадщини (ДОКС) та Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій (КНМЦ) не створили облікової документації на Щекавицьке кладовище, що унеможливило його захист під час будівництва. Відповідно до законодавства, місцеві органи влади зобов’язані забезпечувати збереження місць поховань, але ці норми не виконуються.
• Недосконалість законодавства. Закон України «Про поховання та поховальну справу» (ст. 24) та розпорядження Кабміну від 20 липня 1998 р. № 604-р, згідно з якими у випадку виявлення таких місць місцева влада зобов’язана не допускати проведення будівельних робіт у місцях, де залишилися сліди давніх поховань, та на території закритих кладовищ, а повноваження діяти мають місцеві органи охорони культурної спадщини, завданням яких є обстеження, вивчення та збереження місць невідомих поховань. Проте чіткого механізму перепоховання людських решток, виявлених під час археологічних робіт, не існує.
• Статус археологічних знахідок. Згідно зі ст. 18 Закону України «Про охорону археологічної спадщини», людські рештки, знайдені під час розкопок, набувають статусу «археологічних предметів» і належать до Музейного фонду України. Музеї, однак, не приймають такі знахідки через відсутність наукової цінності, умов зберігання та бюджетного фінансування. Як наслідок, рештки накопичуються в приміщеннях археологічних експедицій.
• Конфлікт із місцевою владою. Департамент охорони культурної спадщини КМДА передав будівлю на вул. Сковороди, 9б, де зберігалися рештки, на реставрацію, обмеживши доступ Інституту археології НАН України. Рештки були перенесені до залізного контейнера, на час реставраційних робіт. Водночас міська влада звинувачує археологів у неналежному зберіганні антропологічного матеріалу та погрожує розірвати договір оренди приміщення на вул. Володимирській, 3. Це приміщення є ключовим для роботи двох відділів Інституту, антропологічної та фотограметричної лабораторій, бібліотеки, архіву та бази для археологічних практик студентів.
• Тиск на археологів. Наявність людських решток у приміщенні Інституту використовується як підстава для порушення кримінальних проваджень та тиску на археологів. Це загрожує припиненням археологічних досліджень у Києві, що матиме катастрофічні наслідки для збереження культурної спадщини столиці.
• Ставлення київської влади до Щекавицького кладовища. Департамент охорони культурної спадщини КМДА, замість розробки заходів для збереження Щекавицького кладовища – одного з ключових історичних кладовищ Києва, яке є пам’яткою історії місцевого значення, – запропонував кремувати виявлені людські рештки. Такий підхід викликав обурення експертів, адже кремація суперечить принципам збереження історичної пам’яті та гідного ставлення до поховань, а також ігнорує культурне та релігійне значення кладовища. Одного з головних цвинтарів міста, де похована велика кількість відомих киян.
Чому це важливо?
Ситуація з Щекавицьким кладовищем є прикладом системних проблем у сфері містобудування, археології та охорони культурної спадщини в Україні. Археологи, які проводять передбачені законом науково-рятівні розкопки, опиняються в ситуації, коли вони не мають ні повноважень, ні ресурсів для перепоховання решток, але зазнають звинувачень і тиску. Без вирішення цієї проблеми Київ і вся Україна ризикують втратити можливість проводити археологічні дослідження, що є критично важливим для збереження історичної пам’яті.
Що буде на прес-конференції?
• Обговорення конфлікту між Інститутом археології НАН України, КМДА та Міністерством культури.
• Аналіз законодавчих прогалин і пропозиції щодо їх усунення.
• Дискусія про відповідальність за знищення пам’яток історії та культури.
• Презентація шляхів вирішення проблеми перепоховання людських решток, зокрема досвід робочої групи під головуванням заступника міського голови Ганни Старостенко.
Запрошуємо журналістів, представників громадськості та всіх зацікавлених долучитися до прес-конференції, щоб спільно знайти відповіді на питання:
• Хто несе відповідальність за знищення стародавніх кладовищ?
• Чи повинні археологи займатися перепохованням людських решток?
• Як змінити законодавство, щоб уникнути подібних ситуацій у майбутньому?
• Як захистити археологічні експедиції від тиску та забезпечити збереження культурної спадщини?
