26 жовтня 2022 року виповнюється 85 років з дня народження Олега Васильовича Сухобокова, науковця, що належав до покоління часів інтенсивних польових досліджень та наукових робіт, присвячених типологічним, етнокультурним, соціально-економічним проблемам слов’яно-руського середньовіччя.

Sukhobokov

Сьогодні ми чітко усвідомлюємо, що Олег Васильович назавжди увійшов у вузьке коло Славетних науковців Інституту Археології НАН України. Енергійна дослідницька діяльність, наполеглива і змістовна наукова праця, вміння генерувати та формулювати оригінальні гіпотези та знаходити їх переконливі докази закономірно забезпечили йому почесне місце в тодішньому Інституті та в історії археологічної науки.

Наукове життя і плідна творча праця О. В. Сухобокова нерозривно пов’язані з дослідженням Дніпровського Лівобережжя України, тематичні інтереси вченого охоплювали добу слов’янських племен і археологічних культур, постання і розквіту давньоруської держави, періоди пізнього середньовіччя. Вчений працював над реконструкцією дуже складної історії етнокультурного розвитку Лівобережжя та його археологічних культур. Специфіка Лівобережної історії та археології вимагала прискіпливого і детального вивчення як слов’янських культур так і спеціальних орієнтальних та номадичних студій. О. В. Сухобокову належать досі актуальні типологічні і хронологічні розробки, цікаві соціально-економічні спостереження та висновки. Професіоналізм, ерудиція та масштаб особистості вченого дозволили йому стати справжнім «господарем» Лівобережжя, він організував та здійснив археологічні дослідження численних регіонів, комплексів пам’яток та історичних міст. Саме він є «батьком-засновником» історичних дат і визначним дослідником низки літописних міст Лівобережної України. Польовими дослідженнями Олега Васильовича охоплено ключові та епонімні пам’ятки дніпровського Лівобережжя: Курган-Азак, Опішне, Кам’яне, Ніцаха, Путивль, Волинцеве, Латишівка, Ігорівка, Лухтівка, Лубни, Засулля, Зелений Гай, Битиця, Циблі. Прикметно, що практично всі теми дисертаційних досліджень, пов’язані з лівобережними середньовічними старожитностями формулювалися, виконувалися та захищалися під керівництвом, або за безпосередньої участі Олега Васильовича.

Співробітники відділу давньоруської та середньовічної археології ІА НАН України, не зважаючи на складні умови і обставини, підготували третій номер цьогорічного випуску «Археології та Давньої історії України», присвяченого в тому числі, і ювілею Олега Васильовича. Тексти вміщені в цьому виданні є живим свідченням пам’яті і поваги до дослідника. Зокрема на сторінках вказаного підготованого видання буде вміщено найповнішу бібліографію науковця, його власні дослідження, кілька нарисів-спогадів про нього та інші матеріали. У такий спосіб науковці відділу, колеги, всі хто пам’ятає і тепло згадує Олега Васильовича, виражають шану і повагу нашому незабутньому колезі.