21 листопада 2022 року виповнюється сто років з дня народження Михайла Петровича Кучери — нашого незабутнього колеги та вчителя.

Михайло Петрович закінчив історичний факультет Київського університету (1952), аспірантуру Інституту (1952–1955). 1960 р. захистив кандидатську дисертацію «Древний Плеснеск», 1988 р. — докторську «Змиевы валы Среднего Подніпровья и их роль в истории Киевской Руси».

Ім’я науковця міцно пов’язане з дослідженнями давньоруських городищ, захисних споруд, фортифікації та військової справи земель-князівств Південної Русі, хронологією й типологією давньоруської та середньовічної кераміки, генезисом давньоруської та пізньосередньовічної культури, етнокультурним і адміністративним розвитком племінних об’єднань і давньоруських земель. М.П. Кучера переконливо довів, що Змійові вали — це захисні споруди давньоруського часу, а також визначив походження, датування та призначення Траянових валів. Дослідник зробив значний внесок у паспортизацію історико-археологічної спадщини та вдосконалення методів археологічних польових досліджень.

Польова діяльність М. П. Кучери багатогранна. Від кінця 50-х до початку 70‐х рр. Досліджував давньоруські городища Пліснеськ, Сокільці, Городище, Ходорів, Затуринці, Стара Ушиця, Проців, Бушево, біля хут. Миклашевського, Кизивер, Луцьке й Васильківське, укріплені пам’ятки чорних клобуків, замчища Поділля та ін. У 1974–1988 рр. очолював експедицію з вивчення Змійових валів, 1988–1992 рр. — Траянових валів. У 1970–1990 рр. здійснив масштабні розвідки з вивчення городищ Волині, Поділля та Середнього Подніпров’я. Його розкопки 1989–1994 рр. фортеці XVI–XVII ст. в Чигирині та садиби Хмельницьких у Суботові поклали початок систематичному дослідженню археологічних старожитностей козацької доби.

Михайло Петрович Кучера автор 110 наукових праць, зокрема розділів у виданнях: Археологія Української РСР, т. 3 (К., 1975), Археология Украинской ССР, т. 3 (К., 1986). З електронними версіями публікацій оцифрованих зусилллями колег з Відділу давньоруської та середньовічної археології можна ознайомитись за покликанням.

Михайло Петрович Кучера завдяки своїй багаторічній невтомній праці назавжди увійшов в коло класиків української археології. Він був і досі залишається еталонним зразком українського археолога — скромної, талановитої та продуктивної людини науки.
До його сторічного ювілею підготовано випуск видання «Археологія та давня історія України», який знаходиться на стадії фінальної верстки й незабаром буде представлений широкому загалу зацікавлених читачів.