Палеолітична стоянка Королево відкрита у 1974 р. Закарпатською палеолітичною експедицією Археологічного музею Інституту археології під керівництвом Владислава Миколайовича Гладиліна. Вже у 1976 р. стоянка отримала статус пам’ятки національного значення. У результаті багаторічних досліджень стоянки у співпраці з вітчизняними та зарубіжними археологами, фахівцями природничих та технічних наук було детально вивчено геологічний розріз, виділено 10 археологічних шарів, що свідчить про багаторазове відвідування/заселення цього місця: ранній палеоліт – епоха бронзи. В результаті нових досліджень міжнародної групи під керівництвом Романа Гарби з відділу ядерної фізики Інститут Чеської академії наук (ЧАН) та Інститут археології ЧАН (Прага) було визначено, що найдавніші кам’яні знаряддя із багатошарової палеолітичної стоянки Королево на Закарпатті датуються 1,4 мільйонами років тому. Вперше в археології був застосований новий підхід датування, а саме — концентрації космогенних нуклідів у поєднанні з математичним моделюванням. Наразі ми можемо стверджувати, що Королево є найдавнішою стоянкою в Україні та однією з небагатьох подібних за віком на європейському континенті. Результати цих досліджень були опубліковані в журналі Nature та озвучені на наукових зібраннях, зокрема у доповіді Р. Гарби та В. Усика у HEAS (Інститут еволюції людини та археології) у Відні у травні 2025.

Зважаючи на той факт, що стоянка частково знаходиться на території діючого кар’єру одним з першочергових завдань сьогодні є збереження пам’ятки для подальших досліджень. Саме ці питання були озвучені у доповіді заввідділом «Археологічний музей» Лариси Кулаковської на Міжнародній науково-практичній конференції «Музей як осередок збереження історико-культурної спадщини Карпатського регіону» (до 80-річчя Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького) у травні цього року.

Проблеми, пов'язані із збереженням цієї унікальної пам'ятки, висвітлені в інтерв'ю Лариси Кулаковської закарпатським медіа:
21 Унгвар ТВ
Varosh