Від 14 грудня 2018 року у виставковій залі заповідника «Стародавній Київ» (Андріївський узвіз, 5/31) працює виставка «Археологічний портрет стародавнього Києва: життя рибалки, фальшивомонетника, митника...».

Експозицію створено за матеріалами науково-рятівних робіт, здійснених впродовж 2016–2018 років співробітниками Архітектурно-археологічної експедиції Інституту археології НАН України (ААЕ ІА НАНУ) під керівництвом д.і.н. Гліба Івакіна (1947-2018). Організаторами виставки є: Інститут археології НАН України, Департамент охорони культурної спадщини КМДА; Київський науково-методичний центр з охорони, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій; Державний історико-культурний заповідник "Стародавній Київ".

На території Києва ведеться активна забудова і саме археологічні розкопки, що передують будівельним роботам, дозволяють отримати багато артефактів і величезну кількість інформації про історію стародавнього міста. Археологічні дослідження тривають у Києві вже близько 200 років і пов’язані з іменами багатьох дослідників. Виставка створена у пам'ять про видатного археолога Гліба Івакіна (1947-2018). Завдяки його наполегливій багаторічній праці та дослідженням території Подолу і Верхнього міста, було відкрито багато нових сторінок історії давнього Києва. "Це перша виставка такого кшталту і, сподіваюсь, не остання", — зазначив на зустрічі з журналістами директор Інституту археології, член-кореспондент НАН України, д.і.н. Віктор Чабай.

На виставці «Археологічний портрет стародавнього Києва»

Метою виставкового проекту є не лише привернення уваги до найновітніших здобутків київських археологів, але й підтвердження значення археологічних джерел для достовірної інтерпретації історичних подій. Матеріали трьох київських розкопів в історичній частині Києва, представлені на виставці, переконливо доводять значення київських старожитностей і засвідчують загальнокультурну цінність старожитностей одного з найдавніших міст Європи.

На вул. Десятинній, 9 (подвір'я посольства Великої Британії в Україні) у 2016 році співробітники ААЕ ІА НАНУ дослідили два жіночих поховання рубежу Х-ХІ ст. На виставці створено інсталяцію, яка дозволяє відвідувачам уявити роботу археологів при дослідженні даних поховань, а поруч у вітрині експонуються два намиста і сережка «волинського типу». Експертні висновки фахівців не лише розкривають походження прикрас, а й надають можливість уявити зовнішній вигляд жінок, яким вони належали, їх вік, зріст та інші ознаки.

Матеріали розкопок ААЕ ІА НАНУ по вул. Десятинна, 9 (2016 р.) 
в експозиції виставки «Археологічний портрет стародавнього Києва»

На території парку "Володимирська гірка" у 2017 році археологами ААЕ ІА НАНУ були виявлені зразки церковного начиння давньоруського часу: хрести-енколпіони, фрагменти панікадила, ключ, уламки дзвонів тощо. Походження цих знахідок дослідники пов’язують з Михайлівським Золотоверхим собором.

Матеріали розкопок ААЕ ІА НАНУ у 2017 з території парку "Володимирська гірка"
в експозиції виставки «Археологічний портрет стародавнього Києва»

Найбільша частина виставки презентує матеріали з розкопок на вул. Кирилівській, 37 (Поділ). У 2016 році на ділянці біля підніжжя гори Юрковиці співробітниками ААЕ ІА НАНУ було виявлено п'ять нашарувань культурних горизонтів, найдавніший з яких сформувався майже 1400 років тому. Серед решти привертає увагу не зовсім звичний для Подолу об'єкт – залишки слов’янського житла з піччю, яке за фрагментами ліпної кераміки датоване пізнім етапом празької культури (VI–VII ст.). Цікаво, що на пам’ятках цього часу в Києві вперше були застосовані природознавчі методи досліджень, за результатами яких дослідники відновили побут рибалки – мешканця давньої напівземлянки. Експонуються рештки риб’ячих кісток, зокрема сома, а також луска щуки, окуня, плотви.

Матеріали VII ст. з розкопок ААЕ ІА НАНУ у 2016 по вул. Кирилівській, 37.
Експозиція виставки «Археологічний портрет стародавнього Києва»

У цьому ж розкопі археологи виявили потужній шар давньоруського часу. Матеріали ХІ–ХІІ ст. нараховують сотні предметів, частину яких презентовано на виставці. Серед них: зброя, монети, писало, книжкові застібки, знаряддя праці, прикраси, хрестики тощо. Особливу увагу приділено товарним свинцевим пломбам часів правління великих князів київських Ізяслава Ярославича, Всеволода Ярославича, Святополка Ізяславича. Вони, з усім комплексом досліджених матеріалів, підтверджують функціонування великокняжої митниці на північному в’їзді до Києва (на шляху на Вишгород). Також з унікальних знахідок на виставці демонструються монета-фоліс візантійського імператора Василія ІІ Болгаробойці (976–1025 рр.) і мідні монетоподібні заготовки. В окремій витрині – уламок свинцевої пластини з дрібними зображеннями, роздивитися які можна через лупу, або на збільшеному фото. На обох сторонах цієї пластинки майстер пробував штемпель для карбування візантійських золотих монет-номісм Романа ІІІ Агіра (1028–1034 рр.). Ця знахідка – рідкісне свідчення фальшивомонетництва у Стародавньому Києві.

Свинцеві товарні пломби другої половини ХІ – початку ХІІ ст.
в експозиції виставки «Археологічний портрет стародавнього Києва»

З шарів XVII–XVIII ст. по вул. Кирилівська, 37 на виставці експонуються пічні коробчасті кахлі, кухонний і столовий посуд, керамічні люльки, іграшки, фрагменти розписної кераміки, вироби з залізі і кістки. Вони свідчать про самобутній побут київських міщан.

Кахлі. ХVIII ст. Розкопки ААЕ ІА НАНУ. 2016 р. Київ, вул. Кирилівська, 37

Цей численний комплекс археологічних артефактів доповнюється в експозиції фото, малюнками, кресленнями, картами, схемами, графічними і натурними реконструкціями. Матеріали виставки яскраво засвідчують комплексний підхід в археологічних дослідженнях. Результати співпраці археологів з фахівцями інших напрямів (антропологами, палеоботаніками, нумізматами, реставраторами) є важливим джерелом знань щодо вивчення історії міста та повсякденного життя декількох поколінь людей, що мешкали на київській землі. Концепція виставки передбачає демонстрацію цих підходів на різних етапах – від первинної обробки матеріалів до реконструкції. Зауважимо, що всі реконструкції, представлені на виставці (як у репліках так і у фотографіях) є археологічно та історично достовірними.

Одяг заможної киянки (за матеріалами Х ст.) Автор реконструкції: Леся Ткачук  Фото: Сергій Мольченко	Реконструкція чоловічого вбрання ХVІІ-ХVІІІ ст. Автор: Ірина Погоржелська Фото: Марина Стеганцова

Кілька коротких відео доповнюють уявлення відвідувачів про роботу археологів у міських умовах, а також демонструють різні методи польових досліджень, реконструкції відкритих археологами об’єктів. Наявність QR-кодів у вітринах дозволяє перейти на FB-сторінку Архітектурно-археологічної експедиції Інституту археології та роздивитися ЗD моделі окремих експонатів.

На презентації виставки директор Інституту археології, член-кореспондент НАН України, д.і.н. Віктор Чабай підкреслив: "Без археологічних досліджень у Києві було б втрачено дуже багато артефактів і величезну кількість інформації про стародавній Київ. Необхідність археологічних робіт на місцях новобудов підкреслюється цією виставкою. Важливо, що ця експозиція створена на честь видатного археолога, дослідника Києва Гліба Івакіна. Його наполеглива праця як на Подолі, так і у Верхньому місті привела до дуже високого рівня досліджень, які були опубліковані в численних роботах".

Гліб Юрійович Івакін зі співробітниками відділу археології Києва Інституту археології НАН України

УЧАСНИКИ АРХЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ 2016 – 2018 років У КИЄВІ:

Керівник Архітектурно-археологічної експедиції Інституту археології НАН України, член-кореспондент НАНУ, д.і.н. Гліб Юрійович Івакін
Керівники на ділянках: В. Баранов, В. Івакін. Начальники розкопів: Д. Бібіков, І. Зоценко, А. Оленич.
Копачі: О. Солуян, А. Кучерін, М. Пелехатий, Б. Щерба, С. Климов, В. Лавров, В Пономаренко, М. Гунь, В. Пустовалов, В. Рихальський та багато інших.
Активну участь у дослідженнях брали наукові співробітники Відділу археології Києва: к.і.н. Л. Чміль, к.і.н. М. Сергєєва, к.і.н. О. Манігда, к.і.н. Г. Козубовський, А. Чекановський, Є. Починок, а також співробітники Інституту археології НАНУ: к.і.н. Д. Ступак, к.і.н. О. Мілашевський.
Камеральна обробка матеріалів: А. Сушко, М. Майборода, М. Радченко, В. Калюжіна, Ю. Миколайчук, О. Журухіна, Л. Брацейко.
Реставрація, первинне очищення знахідок: О. Іванов, Г. Човник, С. Хван.
Низьковисотна аерофотозйомка та обстеження металодетектором: В. Гнера.
Спеціалізовані дослідження: ст.н.с. відділу археології ранніх слов’ян та регіональних польових досліджень, к.і.н. С.Горбаненко; ст.н.с. відділу біоархеології Інституту археології НАН України, к.і.н. О. Козак, к.і.н. О. Журавльов; ст.н.с. Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України
к.б.н. Ю. Куцоконь.
3D модель, 3D відео: О. Пашковський.
Автор концепції виставки: В. Павлова.

Впродовж роботи виставки (січень-березень 2019 року) відбудуться зустрічі з науковцями, майстер-класи, тематичні екскурсії.