 |
20.06.1889 (с. Бурімка, нині Ічнянський р-н Чернігівської обл.) – 06.05.1956 (м. Ютіка, штат Нью-Йорк, США)
археолог, музеєзнавець
Закінчила жіночу гімназію та Вищі жіночі курси (історико-філологічне відділення) у Києві (1916). З 1914 р. – зав. археологічним відділом Київського художньо-промислового і наукового музею. З 1919 р. паралельно з роботою в музеї є членом-співробітником всіх археологічних структур в межах УАН (ВУАН), у тому числі: вчений секретар археологічної й мистецтвознавчої секції ВУАК, науковий секретар Трипільської комісії ВУАК, секретар Софійської комісії, завідуюча сектором феодалізму СІІМК, завідуюча археологічним музеєм, член Комісії з вивчення історії Києва при Інституті археології АН УРСР. Наприкінці 1933 р. була звільнена з роботи та якийсь час перебувала під арештом за звинуваченням у приналежності до Спілки визволення України (СВУ). Деякий час залишалася без роботи. З 1938 р. повертається до Інституту археології. Під час Другої світової війни працювала у музейних установах, створених німецькою окупаційною владою у Києві. У 1943 р. виїхала до Львова, де працювала в археологічному музеї, у 1944 р. – до Німеччини, у 1950 р. – емігрувала до США.
Член археологічної секції НТШ (Наукове Товариство ім. Т. Г. Шевченка), та археологічної секції УНТ. Дійсний член УВАН (Українська Вільна Академія наук у Нью-Йорку (1949).
У 1909 році Козловська вперше взяла участь в археологічних розкопках в Білогороді (тепер с. Білогородка Києво-Святошинського району). Ії вчителем і наставником був В. В. Хвойка. Перші самостійні археологічні розкопки проводила по дослідженню поселення трипільської культури поблизу села Сушківка на Черкащині (1916). Брала участь у дослідженні археологічних пам’яток різних епох: кургани епохи бронзи та раннього заліза (Горбаківка, Семківка, Пилипча); пам'ятки трипільської культури поблизу Трипілля, Ржищева, Халеп.я в урочищі Коломійщина (1934), Сушківки, біля Володимірівки, поселення Балики, Верем'я, Романівці, Черепин; могильників та поселень черняхівської культури (Ромашки, Жуківці, Дідівщина), слов’янського могильника поблизу села Віта-Поштова на Київщині; обстежувала городища та могильники давньоруського часу (Київ, Ржищів, Ходорів, Буки, Шарки, Біла Церква); розкопки на горах Дитинка (1930). Киселівка (1940) у Києві. Працювала у складі археологічних експедицій під керівництвом Д. Яворницького (1927–32) і Т. Мовчанівського (1932). Зробила вагомий внесок в розбудову одного з головних музеїв України – Першого Державного музею (пізніше Всеукраїнський Історичний музей ім. Т. Шевченка) в Києві. За ії ініціативи була організована Бориспільська археологічна експедиція, створена заповідна зона для охорони городища, селища та могильника давньоруського часу в селі Буки на Київщині, створено Білоцерківський музей, до фондів якоговона передала велику колекцію археологічних матеріалів, здобутих при розкопках місцевих пам'яток. Брала участь у підготовці перших 3-х томів «Енциклопедії українознавства» за ред. В. Кубійовича.
ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ:
[Козловська, В.] 1947. Розкопки в Києві на горі Киселівці в 1940р. Археологія. 1.
Козловська, В. 1932.Археологічний музей ВУАН. Україна, 1-2.
Козловська, В. 1931. Археологічні розкопки року 1930 в Києві на горі Дитинці. Хроніка археології та мистецтва, ч. З. Київ.
Козловська, В. 1930.Новіші археологічні досліди на терені Білоцерківщини. Хроніка археології та мистнцтвава, ч. 2. Київ.
Козловська, В. 1928. Провідник по археологічному відділу Всеукраїнського історичного музею ім. Т. Шевченка у Києві. Київ.
Козловська, В. 1928. Срібний скарб часів великого переселення народів з с. Фатівиж на Чернігівщині. Ювілейний збірник на пошану акад. М. С. Грушевського. Київ.
Козловська, В. 1927. Брондзові прикраси з с. Підгірців на Київщині. Український музей, вип. І. Київ.
Козловська, В. 1926. Кераміка культури „А". Трипільська культура на Україні, вип. І.
Козловська, В. 1918. Розкопки 1916 р. біля с. Сушківка Уманського повіту на Київщині. Записки історико-філологічної секції Українського наукового товариства у Києві, кн. 17, Київ.
Козловська, В. 1917. Светлой памяти В. В. Хвойки. Записки Одесского общества истории и древностей, т. ХХХІП. Одеса.
СТАТТІ ПРО В. Є. КОЗЛОВСЬКУ:
Білокінь, С. І. 2007. Козловська Валерія Євгенівна. В: Смолій, В. А. та ін. (ред.). Енциклопедія історії України : у 10 т. Т. 4: Ка — Ком. Інститут історії
України НАН України; Київ: Наукова думка, с. 437.
Павлова, В. 2007. Сторінки життя Валерії Козловської. Археологія, 4, с. 70-83.
Ляшко, С. 2004. Валерія Козловська. Енциклопедія Трипільської цивілізації, т. 2. Київ, с. 227-228.
Латуха, Т. 1994. Археологічний музей при київських вищих жіночих курсах. Проблеми збереження та відродження пам'яток історії та культури. Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої 70-річчю Білоцерківського державного краєзнавчого музею. Біла Церква.
https://ukrpohliad.org/calendar/valeriya-kozlovska-arheolog-muzeyeznavecz-70-rokiv-tomu.html
