(9.02.1890 р. с. Грушки, нині м. Ульянівка Кіровоградської обл. — 4.04.1922 р., м. Київ)
антрополог, етнограф, засновник і завідувач Музею (Кабінету) антропології та етнології ім. Ф. Вовка

Середню освіту отримав в Уманській класичній гімназії, де тоді вчителював Д. М. Щербаківський. У 1908 р. вступив до Університету св. Володимира на природниче відділення фізико-математичного факультету. У 1910 р. перевівся до Санкт-Петербурзького університету, де навчався до 1915 р. Учень Ф. К. Вовка. Із студентських років працював у різних експедиціях. Улітку 1911 р. за завданням Російського антропологічного товариства при Санкт-Петербурзькому університеті збирав на Київщині матеріали з антропології та етнографії. У 1912 р. з тією ж метою побував у Пермській, Уфимській і Оренбурзькій губерніях. У 1913–1914 р. збирав на Херсонщині етнографічні колекції та робив антропометричні обміри від етнографічного відділу Російського музею та Російського географічного товариства в Санкт-Петербурзі. У 1916 р. — учасник Ванської експедиції від Російського археологічного товариства, після якої став науковим співробітником етнографічного відділу Російського музею. У травні 1917 р. був мобілізований на військову службу, навчався в Павловському військовому училищі. Згодом повернувся до Петрограда та роботи в музеї. Працював у комісіях для розробки анкет з етнографії населення України в Етнографічному відділенні Російського географічного товариства та складанню карт.

У 1918 р. переїхав до Києва, організував курси Природничого факультету, вечірні курси Українського робітничого клубу, де читав лекції з антропології та етнографії. У 1918–1919 рр. — голова музейної секції художньо-промислового відділу Наркомату освіти. Завдяки зусиллям О. Г. Алешо в Україну була перевезена наукова спадщина Ф. К. Вовка (1920–1921). На її основі 29 березня 1921 р. був створений Музей (Кабінет) антропології та етнології ім. Ф. Вовка при ВУАН, який він очолив. Одночасно з листопада 1921 р. почав керувати секцією етнографії Археологічної комісії ВУАН.

О. Г. Алешо був дійсним членом Російського географічного товариства, Комісії з вивчення племінного складу Росії при Російській академії наук, Російського антропологічного товариства при Санкт-Петербурзькому університеті, дійсним членом-секретарем Українського наукового товариства у Києві, членом Сільськогосподарського наукового комітету та завідувачем Секції сільськогосподарського народного побуту, головою Етнографічної секції Губкопису, редактором Край-видату з антропології, етнографії та історії первісного суспільства (доісторії).

Осн. праці: Антропометричні досліди українського населення Уманського і Таращанського повітів на Київщині. ― К., 1919; Музей антpопології й етногpафії та Антpопологічний інститут імені Хведоpа Кіндpатовича Вовка пpи Укpаїнській академії наук // Збірник праць Комісії для вироблення законопроекту про заснування Української академії наук у Києві. ― К., 1919; Федір Кіндратович Вовк як антрополог // Історія археології: дослідники та наукові центри. ― К., 2012 (АДІУ. — 9).

Літ.: Носів А. О. Г. Алешо // Вісник сільськогосподарської науки. ― 1922. ― Т. I. — Вип. 1. — С. 40– 42; Борисенко В. К., Франко О. О. Народознавчі студії О. Г. Алеші // Народна творчість та етнографія. ― 1990. ― № 4. ― С. 20–23; Руда О. Науково-організаційний доробок О. Г. Алеші в антропології, етнології та агрономії України першої чверті ХХ ст.: автореф. дис. … канд. істор. наук. ― К., 2011; Черновол И. В. История одной командировки: к вопросу о перевозе научного наследия Ф. Вовка в Украину // Історія археології: дослідники та наукові центри. ― К., 2012. ― С. 331–337 (АДІУ. — 9).