(15(27).07.1885 р., м. Санкт-Петербург — 25.07.1974 р., м. Сімферополь)
кандидат історичних наук, дослідник археології та історії Криму доби раннього заліза та середньовіччя.
Удостоєний звання «Ударник труда» (1932); нагороджений медаллю «За оборону Севастополя 1941–1942 г.». 

Закінчив Московський університет (1913). 1923 р. став заступником директора Севастопольського музею краєзнавства, 1926 р. — науковим співробітником Севастопольського військово-історичного музею. 1944 р. переїхав до Сімферополя, працював головним хранителем Центрального краєзнавчого музею Кримської АРСР та завідував відділом Великої Вітчизняної війни. До 1937 р. брав участь у роботі Ескі-Керменської експедиції Державної академії історії матеріальної культури, від 1945 р. — Тавро-скіфської експедиції Інституту історії матеріальної культури ім. М. Я. Марра АН СРСР і Державного музею образотворчих мистецтв ім. О. С. Пушкіна. 1948 р. став науковим співробітником сектору історії та археології Кримської науково-дослідної бази АН СРСР, реорганізованого в 1952 р. у відділ історії та археології Кримського філіалу АН СРСР. У 1956–1961 рр. — співробітник відділу античної та середньовічної археології Криму Інституту археології АН УРСР. 1957 р. захистив дисертацію «Некрополь Неаполя Скифского».

Головні інтереси В. П. Бабенчикова були націлені на дослідження пам’яток Гераклейського півострова, вивчення історії варварського населення пізньоримського часу Інкерманської долини, аланів і слов’ян у складі населення середньовічного Криму, «готського питання», пізньоскіфської культури Криму. В складі Інкерманської експедиції Кримської науково-дослідної бази АН СРСР і Музею печерних міст (м. Бахчисарай) досліджував могильники пізньоримського часу в долині р. Чорна біля Севастополя (1948–1952). Керував Коктебельським загоном, що провадив розкопки поселення VIII–IX ст. на г. Тепсень (1949–1960).

Поєднував наукову діяльність з викладацькою та просвітницькою: до 1935 р. викладав літературу та історію в Загальноосвітньому технікумі (м. Севастополь), керував екскурсійним відділом Севастопольського відділення Товариства пролетарського туризму та екскурсій; від 1927 р. був секретарем правління Севастопольського відділення Російського товариства з вивчення Криму; 1929 р. обраний членом Таврійського товариства історії, археології та етнографії. Читав лекції в Сімферопольському університеті.

Основні праці:
Панорама штурма 6 июня 1855 г.: путеводитель по картине. — Севастополь, 1927;
Раскопки средневекового поселения в с. Планерском (1949–1951 гг.) // КСИИМК. — 1953. — 49;
Некрополь Неаполя Скифского // История и археология древнего Крыма. — К., 1957;
Итоги исследования средневекового поселения на холме Тепсень // История и археология средневекового Крыма. — М., 1958;
Чорноріченський могильник // АП. — 1963. — 13.

Література:
Акимченков В. В. «Академия в миниатюре»: Севастопольский музей краеведения (1923–1939). — К.;  Симферополь, 2012. — С. 78–90;
Гарагуля В. К. «Это настолько естественно защищать свою Родину…»: отец и сын Бабенчиковы — участники обороны Севастополя в 1854–1855 и 1941–1942 годах // Известия Крымского республиканского краеведческого музея. — 1995. — № 12. — С. 40–46.