(15 липня 1923 м. Полтава – 19 грудня 1998 р., Київ).
Доктор історичних наук Провідний науковий співробітник-консультант сектору археології Києва.
Навчався на історико-філософському факультеті Київського університету ім. Т. Шевченка (1951–1956 рр.) В Інституті археології АН УРСР працював на посадах старшого наукового співробітника (1967–1982), зав. відділу археології Києва (1981–1985), провідного наукового співробітника, консультанта (до 1998 р.).
Протягом 30 років С. Висоцький досліджував графіті на стінах Золотих Воротах, Софійського собору, Михайлівської церкви Видубицького монастиря, Успенського собору Києво-Печерської лаври, церкві Спаса на Берестові, Кирилівській церкві у Києві. Працював у Державному історико-архітектурному заповіднику "Софійський музей" на посадах старшого наукового співробітника (1956–1961), вченого секретаря (1961–1963), зав. сектором комплектування фондів і експозицій музею (1964–1967). Дослідив понад 400 графіті XI–XVII ст., що містять цінні відомості про історичні події, мову давніх киян, походження і розвиток писемності.
Брав участь в археологічних розкопках північної вежі Софійського собору (1960—1961) і був керівником археологічних досліджень Золотих воріт (1969–1973). Вивчав давньоруську та середньовічну епіграфіку і давньоруську писемність, фресковий та світський живопис монументальних давньоруських пам’яток в Києві. У монографії «Светские фрески Софийского собора в Киеве» (1989) атрибутував зображення княгині Ольги та Костянтина Багрянородного.За результатами його археологічних досліджень здійснено реконструкцію та відбудовано Золоті ворота у Києві (1982).
Захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук зі спеціальності «археологія» у вигляді монографії "Древнерусские надписи Софии Киевской XI–XIV вв." (1967 р.). Дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук зі спеціальності «археологія» захистив за монографією "Средневековые надписи Софии Киевской (по материалам граффити ХІ–XVII вв.). Ним створений корпус написів-графіті середньовічного Києва.
Під науковим керівництвом С. О. Висоцького захищені дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук (Архипова Є., Виногродська Л., Руденок В.) і мистецтвознавства (Коренюк Ю.). Автор близько 150 наукових праць. Його дослідження з києворуської епіграфіки здобули широке визнання світової науки, істотно поповнили джерельну базу дослідження культури Київської Русі. Нагороджений премією АН УРСР імені Д. З. Мануїльського (1979) і Державною премією України в галузі науки і техніки (1983 р.).
ОСНОВНІ ПРАЦІ:
Київська писемна школа Х–ХІІІ ст. (До історії української писемності). Львів; Київ; Нью-Йорк, 1998.
Княгиня Ольга і Анна Ярославна – славні жінки Київської Русі. Київ, 1991.
Светские фрески Софийского собора в Киеве. Киев, 1989.
Киевские граффити ХІ–ХVІІ вв. Киев, 1985.
Золотые ворота в Киеве. Киев, 1982.
Про що розповіли давні стіни. Київ, 1978.
Средневековые надписи Софии Киевской. Киев, 1976.
Древнерусские надписи Софии Киевской XI–XIV вв. Киев, 1966.
ПРАЦІ ПРО С. ВИСОЦЬКОГО:
Павлова, В. 2008. Сергій Олександрович Висоцький (до 85-річчя від дня народження). Київ і кияни. Матеріали щорічної науково-практичної конференції, вип. 8, Київ, с. 215-217.
Білокінь, С. І. 2001-2025. Висоцький Сергій Олександрович. Дзюба, І. М. та ін. (ред.). Енциклопедія сучасної України. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України.
Ричка, В. М. 2003. Сергій Олександрович Висоцький. Енціклопедія історії України, Київ, т. 1: А-В, с. 513.
[Боровський, Я. Є.] 1999. Пам'яті Сергія Олександровича Висоцького. Археологія, , 1, с. 193-194.
