(20.12.1939, с. Кінські Роздори Пологівського району Запорізької області – 16. 01.2024, Київ)
археолог, кандидат історичних наук, дослідник стародавнього Києва та очільник комплексної Старокиївської експедиції (1990–2005), Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1983)

Закінчив неповну середню школу, навчався в педагогічному училищі в Гуляйполі та Нікополі (1954), працював учителем початкових класів у рідному селі (1958), а згодом служив в армії. Після демобілізації вступив на історико-філологічний факультет Донецького педагогічного інституту (1961), продовжив навчання на кафедрі археології історичного факультету Київського університету ім. Тараса Шевченка, який закінчив 1967 року. Під час навчання вже активно працював в експедиціях Інституту археології АН УРСР, що досліджували пам’ятки трипільської культури (Шкарівка, Миропілля, Веселий Кут, Гарбузин, Березівка). З 1965р. по 1970 р. працював у Державному історико-архітектурному заповіднику "Софійський музей" (Національний заповідник "Софія Київська"), очолював філію "Кирилівська церква". Під його керівництвом проводилися архітектурно-археологічні дослідження та реставраційні роботи в заповіднику.

З 1970 року працював у Інститут археології АН УРСР, в складі новоствореної Київської постійно діючої археологічної експедиції, на посадах молодшого (1970), наукового (1986) та старшого наукового співробітника (1993). І. Мовчан очолив один з найбільших загонів експедиції, який здійснював розкопки давньокиївської околиці. Досліджував такі пам’ятки Києва, як літописний Красний двір, Клов, Передславине, Видубицький монастир, археологічний комплекс в історичній місцевості Китаїв (городище, курганний могильник і селище), печерні споруди Києво-Печерського монастиря, давньоруські селища біля Олімпійського стадіону та в районі станції метро "Берестейська". Ці дослідження суттєво змінили уявлення про приміські села, слободи, феодальні двори, монастирі, що були віддалені від стародавнього міського ядра, але становили невід’ємну частину давнього міста.

Захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук зі спеціальності «археологія» за темою "Історична топографія околиці стародавнього Києва" (1986). З 1990р. по 2005 р. очолював комплексну Старокиївську експедицію інституту археології НАН України з вивчення Верхнього Києва та околиць міста IX–XIII ст. Експедицією були досліджені храми (Ірининська церква та ін.), окремі боярські садиби, житлові квартали та оборонні споруди Київського дитинця, «міста Ярослава», Копиревого кінця, Щекавицький та Китаєвський могильники, укріплений пункт на західній околиці Києва (на території парку поблизу станції метро «Берестейська») тощо. Виявлені матеріали збагатили науку новими даними про стародавнє місто IX–XIII ст.

У 1981—1989 рр. брав участь у розкопках західнослов’янського городища Старигард у ФРН. Понад 30 років І. Мовчан очолював профспілку інституту, головував у Київській міській організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, проводив педагогічну й громадську роботу, тривалий час був членом вченої ради, був активним учасником багатьох міжнародних і республіканських конгресів, конференцій.

Здобутки польових досліджень утілено в численних наукових працях. Він автор понад 90 наукових статей, трьох монографій, серед яких: «Кирилівська церква в Києві» (1968, співавтор І. Ф. Тоцька), «Древние Выдубичи» (1982), «Давньокиївська околиця» (1993), Стародавній Іскоростень і слов’янські гради VIII—Х ст. (2004) (співавтори Ієвлєв М. М., Козловський А. О.); Кирилловская церковь. К., 1972; «Розкопки поселення та курганів в Китаєво» (спів. Степаненко Л.Я. (1976); розділів у колективних монографіях «Стародавній Київ» (1975, 1993), «Археологічні дослідження Стародавнього Києва» (1976), «Новое в археологии Киева» (1981), «Археологические исследования Киева 1978–1983 гг.» (1985). «Рядова забудова Верхнього Києва кінця Х – поч. ХІІ ст. (по результатам досліджень останніх років)».

ПРАЦІ ПРО І. МОВЧАНА:
Катаєва, М. 2024. Пішов з життя видатний київський археолог Іван Мовчан. Вечірній Київ. https://vechirniy.kyiv.ua/news/93803/
До 75-річчя Івана Івановича Мовчана. 2015. Археологія, 1, с. 148-149.
Івакін, Г., Сагайдак, М. 2009. Іван Мовчан. АНТ, 22/24, с. 135–137.
[Боровський, Я. Є.] 1999. До 60-річчя Івана Івановича Мовчана. Археологія, 3, с. 155–156.