Гершкович, Я. П., Гречко, Д. С. (ред.). 2022. Археологія України за роки Незалежності. Київ: ІА НАН України, 448 с.

Увазі шановного читача пропонуємо видання про здобутки української археологічної науки часів Незалежності нашої держави. Під одну обкладинку ми зібрали для Вас найцікавіші результати археологічних досліджень на пам’ятках від найдавніших часів — заселення людиною теренів сучасної України, до ранньомодерного часу. Тож, книга складається з кількох основних частин, що відповідають окремим хронологічним періодам, до яких увійшло майже 50 нарисів.

Для археологів, істориків, краєзнавців і всіх, хто цікавиться минулим нашого краю. 

 

ЗМІСТ

СЛОВО ДО ЧИТАЧА — 3

НАЙДАВНІШЕ МИНУЛЕ УКРАЇНИ: ЕПОХА КАМЕНЮ — 7
Гортаючи перші сторінки історії: давні збирачі та мисливці — 9
Перші етапи освоєння території сучасної України давньою людиною — 27
Крим часів палеоліту — 34
Найдавніші мешканці Центральної України — 46
Амвросіївка — пам’ятка палеолітичних мисливців на бізонів — 58
Гінцівська стоянка: сучасні розкопки та відкриття — 66
Споконвічне перехрестя культурних шляхів — 72
Рекомендована література — 78

ЕНЕОЛІТ — ДОБА БРОНЗИ — 81
Пам’ятки давніх скотарів, землеробів і металургів — 83
Перші кроки землеробів на сучасних українських землях — 94
Поселення-гігант Тальянки — перлина енеолітичного світу — 98
Ожеве — «острів скарбів» — 106
Таємниці печери Вертеба — 111
Майстерня прадавніх металургів на річці Смотрич — 120
Курган Сура-Оба — 124
Картамиський гірничо-металургійний комплекс доби бронзи — 131
Рекомендована література — 137

ДОБА РАННЬОГО ЗАЛІЗА (від кіммерійців до сарматів) — 139
Слідами перших кочовиків та їхніх осілих сусідів — 141
Більське городище — загадкове місто Гелон Геродота — 152
Лита Могила. Хто влаштував найбільше поховальне вогнище? — 161
Кургани аристократії скіфського часу на Харківщині — 173
Великий Рижанівський курган скіфської еліти — 183
Скіфський царський Олександропольський курган — 190
Пізні скіфи у пониззі Дніпра. Червоний Маяк. Хто такі пізні скіфи? — 198
Могила сарматського «царя» неподалік Ольвії — 203
Рекомендована література — 209

МІСТА І ДЕРЖАВИ АНТИЧНОСТІ — 211
Давні греки на півдні України — 213
Борисфен — 217
Ольвія Понтійська — 223
Херсонес — Херсон — Корсунь — 229
Давнє місто Тіра — 238
Рекомендована література — 244

ВІД ВЕНЕДІВ ДО АНТІВ — 247
На східних кордонах європейського Барбарикуму — 249
Малокопанський археологічний комплекс — 257
Дружинний могильник на Сеймі — 266
Поховання свебського «князя» у Карові — 274
Поселення германців на Стирі — 280
За 200 римських миль від лімесу: загадки майстрів — 288
За 200 римських миль від лімесу: римляни на Дністрі — 299
Війтенки — перехрестя шляхів пізньоримського часу — 304
Рекомендована література — 313

ВІД СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ДО РАННЬОГО МОДЕРНУ — 315
Від союзів племен до національної держави — 317
Скарб срібних прикрас VIII ст. з Андріяшівки на Сулі — 333
«Скарби» давньоруського Виповзова на Десні — 337
Скарби ювелірних виробів із літописного Возвягля — 341
Археологічні дослідження Київського Подолу — 344
Середньовічні старожитності балтів у Пороссі — 349
Десятинна церква — перший кам’яний храм Русі — 355
Михайлівський Золотоверхий монастир — нові сторінки історії Києва — 361
Кам’янець-Подільський: татарський, польський, османський... — 369
Скельно-печерні пам’ятки Дністровського каньйону — 378
Полтава, відкрита археологами — 388
Невідомими стежками археології Південної Русі — 396
У пошуках «Синьої Води» — 402
Гетьманська столиця Батурин — 409
Археологія долокаційного Львова — 415
Оборонні укріплення Львова — 422
Сакральний Львів — 428
Комунікації Львова у світлі археологічних досліджень — 434
Рекомендована література — 442 

 

Видання у форматі .pdf

 


Горбаненко, С. А. (ред.). 2022. Магія повсякдення давніх слов’ян. Нариси. Київ: Академперіодика, 210 с.
ISBN: 978-966-360-460-2


Для затвердження видання на Вченій раді Інституту потрібно подати ученому секретарю такі документи у роздрукованому вигляді.

Для всіх видань.

1. Титул і перша сторінка оформлення (перша й друга сторінки видання).

2. Зміст.

Для монографій і збірників.

3. Витяг із протоколу засідання Відділу.

4. Дві рецензії за підписами рецензентів, або більше.
Примітка. Потрібні дві або більше рецензії від фахівців, які мають ступінь кандидата та доктора наук. Рецензентом може бути один співробітник Інституту та один фахівець, що працює за межами установи. Один з них повинен мати ступінь доктора наук.

В електронному вигляді (файл.doc) також слід надіслати ученому секретарю на адресу наступну інформацію.

Для всіх видань:
- назва (за потреби — рік, номер);
- мови (українська, англійська тощо);
- обсяг (у друкованих аркушах).

Для монографій і збірників:
- відповідальний редактор, науковий ступінь, посада;
- рецензенти, наукові ступені, посади.

 


Потєхіна, І. Д. (ред.). Історична антропологія та біоархеологія України. Випуск І. Київ: Видавець Філюк, 2014. — 158 с.

Виппуск містить результати новітніх досліджень українських антропологів з проблематики історичної антропології та біоархеології. Висвітлюються питання походження, антропологічного складу, генетичних зв’язків, палеодієти, палеодемографії, палеопатології та археозоології населення території України від епохи мезоліту до доби козацтва. Для істориків, антропологів, археологів, викладачів, студентів і усіх, кого цікавить історія формування населення нашої Вітчизни.

 

ЗМІСТ

Передмова — 4

І. Д. Потєхіна, М. Ліллі, Ч. Бад. Аналіз палеодієти за даними стабільних ізотопів у популяціях епіпалеоліту — енеоліту Середнього та Нижнього Подніпров’я — 5

Ю. В. Ушкова, О. Д. Козак. Нові випадки травм на черепах з катакомбних поховань Степового Подніпров’я — 21

Т. І. Слободян, С. Д. Лисенко, П. К. Макарович. Поховання за обрядом тілоспалення на місці з могильника комарівської культури Буківна — 27

Т. А. Назарова. Население Херсонеса в первые века новой эры — 35

Ю. В. Долженко. Антропологічний склад давньоруського Чернігова — 49

Л. В. Литвинова. Населення Нижнього Подніпров’я доби середньовіччя за палеодемографічними даними — 85

Т. О. Рудич. Антропологічний склад населення Центральної України козацької доби — 94

О. Д. Козак. Жителі сотенного містечка Стайки XVII —XVIII ст. (за матеріалами біоархеології) — 116

О. В. Мінейко. Захворювання зубо-щелепного апарата у населення козацької доби (за матеріалами сотенного містечка Лютенька) — 131

О. П. Журавльов. Тваринництво та мисливство давньоруського поселення Ревутово — 144

Список скорочень — 157

 

Перший випуск збірника «Історична антропологія та біоархеології України» можна придбати, звернувшись до видавця: 
+380 (50) 076 30 09, (Олег Філюк) або до редколегії:  (Ушкова Юлія).

Випуск І у форматі .pdf

 


Потєхіна, І. Д. (ред.). Від трипілля до козаччини. — Київ: ІА НАН України, 2020. — 162 с. Історична антропологія та біоархеологія України. Випуск ІІ.

Випуск присвячений пам’яті видатного антрополога Світлани Іванівни Круц. Він містить результати сучасних досліджень українських та зарубіжних вчених з проблематики історичної антропології та біоархеології. У ньому висвітлено питання походження, антропологічного складу та генетичних зв’язків населення території України від епохи енеоліту до доби козацтва, розглянуто особливості його демографії, адаптації до навколишнього середовища, захворювань та господарської діяльності.

Для істориків, антропологів, археологів, викладачів, студентів і всіх, кого цікавить історія населення нашої Вітчизни.

IABU 2 big2

ЗМІСТ

Вступ-присвята (І. Д. Потєхіна) — 5

Список друкованих праць Світлани Іванівни Круц (укладач С. В. Полін) — 10

В. В. Отрощенко. Погляд антрополога (спогади про Світлану Іванівну Круц) — 14

M. Schultz. Zur Geschichte der Krankheiten | М. Шульц. До історії захворювань — 16

І. Д. Потєхіна, Т. І. Слободян. Трипільські кремаційні поховання на території України: перша антропологічна експертиза — 38

Л. В. Литвинова. Демографічна структура скіфської популяції за матеріалами могильника Мамай-Гора — 46

О. П. Журавльов, Л. В. Сичова. Кісткові рештки ссавців з античного поселення Чортувате VІІ — 52

О. В. Гопкало, Т. О. Рудич. Напутня м’ясна їжа з поховань культури Черняхів — Синтана-де-Муреш — 61

Т. О. Назарова. Населення ранньосередньовічного Херсонесу за даними антропології — 70

Т. О. Рудич. Антропологічний матеріал із розкопок могильника давньоруської доби біля с. Козаровичі — 78

J. Piontek. Etnogeneza Słowian jako obszar badań interdyscyplinarnych — punkt widzenia antropologii fizycznej — 92

М. В. Кублій. Археозоологічний комплекс періоду Київської Русі з пам’ятки Огрінь 8 — 103

Ю. В. Долженко. Краніологія чоловічих поховань Золотоординського часу з пониззя р. Псел — 108

І. Д. Потєхіна. Краніологічний комплекс мешканців містечка Стайки XVII ст. і його походження — 125

Ю. В. Ушкова. До питання про ознаки вершництва на антропологічному матеріалі — 140

О. Д. Козак. Поховання чи захоронення? — 154

Методичні рекомендації з польової антропології — 161

 

Випуск можна придбати, звернувшись до Наукової бібліотеки Інституту археології НАН України: +380(44) 254 11 81,
або до редколегії:  (Ушкова Юлія).

Випуск ІІ у форматі .pdf

 


Козак, Д. Н. 2016. Хрінники (Шанків Яр) — пам’ятка давньої історії Волині. Дослідження 2010—2014 рр. Київ.

Монографія присвячена висвітленню результатів роботи Волинської археологічної експедиції Інституту археології НАН України у 2010—2014 рр. на багатошаровому поселенні в урочищі Шанків Яр біля с. Хрінники під керівництвом Д. Н. Козака. У книзі проаналізовані поселення доби енеоліту—бронзового віку, ранньозалізного часу. Детально розглянуті матеріали вельбарської культури, творцями якої були готи — східногерманське племінне об’єднання, що прибуло на землі Волині з території північно–східної Польщі. Проаналізовано також матеріали поселень слов’яно-руської доби — празької та райковецької культур, об’єкти литовсько–польскої доби.

ЗМІСТ

Передмова — З
Вступ — 5

РОЗДІЛ 1. ДОБА ЕНЕОЛІТУ—БРОНЗИ
1. ДОБА ЕНЕОЛІТУ — 9
2. ДОБА БРОНЗИ — 10
Таблиці матеріалів — 11

РОЗДІЛ 2. РАННЬОЗАЛІЗНИЙ ЧАС
1. ЛУЖИЦЬКА КУЛЬТУРА —13
2. ПОМОРСЬКА КУЛЬТУРА — 17
3. ЯСТОРФСЬКА КУЛЬТУРА — 17
Таблиці матеріалів — 20

РОЗДІЛ 3. РАННЬОРИМСЬКИЙ ЧАС
ВЕЛЬБАРСЬКА КУЛЬТУРА — 25
Таблиці матеріалів — 42

РОЗДІЛ 4. СЛОВ'ЯНО-РУСЬКА ДОБА
1. ПРАЗЬКА КУЛЬТУРА — 61
2. РАЙКОВЕЦЬКА КУЛЬТУРА — 64
Таблиці матеріалів — 69

РОЗДІЛ 5. ДОБА СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ
ЛИТОВСЬКО-ПОЛЬСЬКА ДОБА — 77
Таблиці матеріалів — 87

Додатки
ДОДАТОК 1. СЕРГЄЄВА М. С. Техніка обробки рогу (за матеріалами житла-майстерні 121) — 99
ДОДАТОК 2. ЖУРАВЛЬОВ О. П., БІТКОВСЬКА Т. В. Остеологічні визначення матеріалів 2009—2015 рр — 105


2022

Гершкович, Я. П., Гречко, Д. С. (ред.). 2022. Археологія України за роки Незалежності. Київ: ІА НАН України, 448 с.

Біляєва, С. О., Болтрик, Ю. В., Фіалко, О. Є. 2022. Аккерманська фортеця. Дослідження 1999—2010 років. Київ: ІА НАН України. 278 с. ISBN 978-617-7810-30-7

Горбаненко, С. А. (ред.). 2022. Магія повсякдення давніх слов’ян. Нариси. Київ: Академперіодика. 210 с. ISBN: 978-966-360-460-2

Магомедов, Б. В. 2022. Пам’ятки черняхівської культури Вінницької області. Київ: ІА НАН України, 146 с. ISBN 978-617-7810-31-4

Моця, О. П. (ред.). 2022. Між Дніпром і Босфором: міжцивілізаційні контакти в зоні Чорного моря в середньовічні часи. Нариси. Київ: ІА НАН України. 144 с. ISBN 978-617-7810-32-1

2021

Бімбірайте, Н.-Д. А. (ред.). 2021. Фортеця Тягинь. Дослідження 2019—2021 років. Київ-Херсон: ХМГО «Культурний центр Україна-Литва». 120 с. та 122 іл. ISBN 978-617-7810-25-3

Горбаненко, С. А., Журавльов, О. П. 2021. Літописні слов’яни передодня утворення Давньої Русі: тваринництво чи мисливство. Київ: Інститут археології НАН України; Харків: Майдан. 376 с. ISBN 978-617-7810-20-8

Романова, О. О. Станиціна, Г. О. 2021. Стародавній Єгипет у Києві: відображення на склі (колекція скляних фотонегативів Наукового архіву Інституту археології НАН України). Київ: Інститут археології НАН України; Інститут сходознавства ім. А.Ю. Кримського НАН України, 336 c., 75 іл.
Romanova, O., Stanytsina, H. 2021. Ancient Egypt in Kyiv mirrored on glass (сollection of glass photonegatives from the Scholarly Archive of the Institute of Archaeology of NASU). Kyiv: Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine; A. Yu. Krymskyi Institute of Oriental Studies of the NAS of Ukraine, 336 p., 75 pls. ISBN 978-617-78-10-27-7 (паперова), ISBN 978-617-78-10-28-4 (електронна)

Теліженко, С. А., Манько, В. О. 2021. Різночасові пам’ятки поблизу села Ратнів на Волині. Дослідження 2015 року. Київ: Гурович В.Г., 204 с.: іл. ISBN 978-617-95060-7-9

Тесленко, И. Б. 2021. Керам­ика Крым­а XV века. Киев: ИА НАН Украины, 308 c. ISBN 978-617-7810-19-2

Diachenko, A., Harper, T. K, Rassamakin, Yu. and Sobkowiak-Tabaka, I. (eds.). 2021. Data systematization in the Neo-Eneolithic of Southeastern and Central Europe: Essays in honor of Sergej Ryzhov. Kyiv: Institute of Archaeology of the NAS of Ukraine. ISBN: 978-617-7810-22-2. 

2020

Буйських, А. В., Сон, Н. О. 2020. Від античності до християнства. Збірник наукових статей, присвячений 70-річчю Віталія Михайловича Зубаря. Київ: ІА НАН України, 248 с. ISBN 978-617-7810-13-0

Горбаненко, С. А. (ред.). 2020. Побутова магія східних слов’ян за археологічними даними: нариси. Київ: Наукова думка, 176 с.

2019

Абашина, Н. С., Магомедов, Б. В.Рейда, Р. М. 2019. Пам’ятки черняхівської культури Полтавської області. Київ: ІА НАН України. ISBN 978-617-7810-02-4

Буйских, А. В. 2019. Архаическая расписная керамика из Борисфена (раскопки 1960-1980-х гг.). Київ: ІА НАН України. 392 с., 181 рис., (45,6 обл. вид. арк.), 200 прим. ISBN 978-617-7810-00-0

Козак, О. Д.Потєхіна, І. Д.Слободян, Т. І., Гупало, В. Д. 2019. Методичні рекомендації з польової антропології. АрхеМЕТ. Вип. І. Львів: НДЦ «Рятівна археологічна служба» ІА НАН України, «Простір-М». ISBN 978-617-7810-06-2.

2018

Колода, В. В., Горбаненко, С. А. 2018. Сільське господарство населення Хозарського каганату в лісостеповій зоні. Київ: Академперіодика.

Степанчук, В. М., Васильєв, С. В. (ред.). 2018. Пізні неандертальці Криму. Заскельна VI (Колосовська). Шари ІІІ і ІІІа. Київ: Слово.

2017

Кравченко, Е. А. (ред.). 2017. Хотівське городище (новітні дослідження). Київ.

Круц, С. И. 2017. Скифы степей Украины по антропологическим данным. Курганы Украины, 5. Киев — Берлин: Издатель Олег Филюк.

Скиба, А. В., Горбаненко, С. А. (відп. ред.). 2017. Європейська археологія І тисячоліття н. е.: Збірник наукових праць на честь Ліани Василівни Вакуленко. Київ: ІА НАН України.

Толочко, О. П. (відп. ред.).  2017. Культурний шар. Статті на пошану Гліба Юрійовича Івакіна. Київ: Лаурус.

2016

Козак, Д. Н. 2016. Хрінники (Шанків Яр) — пам’ятка давньої історії Волині. Дослідження 2010–2014 рр. Київ.

Кравченко, Э. А., Горбаненко, С. А., Горобец, Л. В., Кройтор, Р. В., Разумов, С. Н. и Сергеева, М. С. 2016. От бронзы к железу: хозяйство жителей Инкерманской долины. Київ: ІА НАНУ. ISBN 978-966-02-7802-8

Скиба, А. В. 2016. Поясні набори слов’ян: геральдичний стиль. Київ: Інститут археології НАН України.

 


Толочко, О. П. (відп. ред.). 2017. Культурний шар. Статті на пошану Гліба Юрійовича Івакіна. Київ: Лаурус. 496 с.

Книга являє собою збірку статей, підготовлену колегами, учнями і друзями відомого українського археолога, дослідника середньовічних старожитностей Києва, члена-кореспондента Національної Академії наук України Гліба Юрійовича Івакіна з нагоди його сімдесятилітнього ювілею.

ЗМІСТ

До 70-ліття Гліба Юрійовича Івакіна. П. П. Толочко — 7

Айбабин А. И. Архонтии, климаты и крепости в Юго-Западном Крыму в VIІ веке — 13

Андрощук Ф. А. Скандинавские подражания византийским монетам (995—І035) — 24

Белецкий С. В. Геральдическая подвеска № 136 и трезубец Владимира Святославича — 38

Беляев Л. А. Европейские технологии и злементьі иконографии в Новом Иерусалиме: материалы исследований 2009—2016 годов — 51

Бобровський Т. А. Нові дослідження культурного шару у садибі Софійського собору в Києві — 70

Ениосова Н. В. «Жили в лесу, молились колесу...» (о новой находке скандинавского амулета из Гнездова) — 88

Ёлшин Д. Д. Киевская плинфа X—XI11 веков: опыт типологии — 98

Завьялов В. И., Терехова Н. Н. Особенности древнерусской модели кузнечного производства — 129

Зыков П. Л. Материалы к реконструкии Десятинной церкви в Києве на оснований археологических исследований — 134

Івакін В. Г., Бібіков Д. В., Оленич А. М. Нові дані до соціально-економічної характеристики посаду давньоруського Вишгорода — 150

Иванов С. А. Славяне как «избранный народ» Юстиниана II — 164

Іванченко Л. І., Моця О. П. Ранні міські центри у зоні Степового кордону Європи — 170

Кирпичников А. Н. Необьічная средневековая крепость в г. Порхов Новгородской земли — 183

Коваль В. Ю., Бадеев Д. Ю. Псевдовавилоны —187

Комовськии А. О. Садиба XVI — початку XVII століття на території Верхнього Києва — 200

Козубовський Г. А. Про одну київську монету XIV століття — 217

Комар А. В. Усеченные слитки из клада 1997 года на усадьбе Михайловского Златоверхого монастиря — 234

Коренюк Ю. О., Гуцуляк Р Б., Шевченко Н. О. Періодизація частин монументального ансамблю Софії Київської у світлі останніх досліджень мозаїк та фресок її підкупольного простору — 253

Крамаровский М. Г. Солхат-Крым в XIII—XV веках: религиозные общины и феномен городской культури по данным археологии и истории — 275

Леонтьев А. Е., Пушкина Т. А. Ростовские находки скандинавских вешей 299

Михаилина Л. П., Пивоваров С. В. Коригування хронології середньовічної та ранньомодерної кераміки Буковини нумізматичними матеріалами — 307

Назаренко А. В. Изгнанный печерский игумен в Выдубицком монастыре, или Когда и почему в Києве возникли монастыри Святослава и Всеволода Ярославичей —317

Носов Е. Н. От Городища к Новгороду или все же от Новгорода к Городищу? (к истории названия центра Северной Руси) — 330

Плавінскі М. А. Сярэднявечны могільнік Гаравец у вярхоуях Бярэзіны — 337

Ричка В. М. Градобудівництво князя Володимира: політика найменувань — 355

Рябцева С. С, Дергачёва Л. В. Этнокультурная атрибуция серии находок из цветных металлов с территории Республики Молдова и из Украины — 362

Сергєєва М. С. До питання про косторізне ремесло в Києві ХІІІ—XVIII століть — 377

Ставиский В. И. «Лють бо бѣ бои оу Чернигова» — 388

Тарасау С. В. Археалагічнае вывучэнне беларускіх гарадоў: праблема захавання археалагічнай спадчыны — 397

Толочко П. П. Об авторстве предсмертньїх княжеских молитв — 407

Толочко О. П. Як починався Галицько-Волинський літопис? — 414

Иоаннисян О. М., Черненко Е. Е. Спасо-Преображенский собор в Чернигове в свете последних архитектурно-археологических исследований — 423

Храпунов Н. И. Между Византией и Русью: история и археология Крыма глазами интеллектуалов конца XVIII — начала XIX века — 448

Чернецов А. В. К интерпретации одного рельефа Лаврской типографии — 464

Список наукових праць члена-кореспондента НАН України, доктора історичних наук, професора Гліба Юрійовича Івакіна — 471


Скиба, А. В. 2016. Поясні набори слов’ян: геральдичний стиль. Київ: Інститут археології НАН України.

Серед слов'янської металопластики 7 ст. чільне місце належить поясним наборам «геральдичного» стилю. Вони виступали одним з найважливіших компонентів воїнської культури, поєднуючи в собі як естетико-декоративну, так і знакову функцію. В слов'янських ста-рожитностях більшість знахідок срібних та бронзових деталей поясів (пряжок, псевдопряжок, накладок, підвісок, поясних наконечників) пов'язана з скарбами Середнього Придніпров'я та Дніпровського Лівобережжя. Ця категорія речей є цінним джерелом для вивчення культу¬ри та військово-політичного розвитку слов'янських племен раннього середньовіччя.
Книга розрахована на археологів, істориків та усіх, хто цікавиться минулим нашої землі і її культурним надбанням.

ЗМІСТ

Вступ — З

Глава І. До історії вивчення — 5

Глава 2. Класифікація поясних деталей «геральдичного» стилю. Поширення та коло аналогій. — 11

2.1. Засади класифікації — 11

2.2. Типологія ремінних накладок — 13

2.3. Псевдопряжки —30

2.4. Пряжки — 32

2.5. Ремінні наконечники — 34

2.6. Т-подібні бляшки — 37

2.7. Поясні підвіски — 38

2.8. Трипроменеві розподільники ременів — 39

2.9. Поширення поясних деталей в межах ареалу слов'янських культур 5—7 ст. та коло аналогій — 40

2.9.1. Територія поширення — 40

2.9.2. Характеристика аналогій — 41

Глава 3. Реконструкція комплектності поясних гарнітурів — 45

3.1. Методологічні засади — 45

3.2. Поясні деталі «геральдичного» стилю у дніп­ровських скарбах: реконструкція комплектності — 46

3.3. Характеристика поясних гарнітурів з дніп­ровських скарбів — 59

Глава 4. Поєднання поясних гарнітурів в комп­лексах та питання хронології — 75

Глава 5. Декор та художньо-стилістичні мотиви —85

Глава 6. Історичний контекст — 89

6.1. Поясні гарнітури «геральдичного» стилю як ознака соціального статусу — 89

6.2. Історична ситуація та джерела запозичення традиції — 93

Висновки — 97

Каталог знахідок — 101

Таблиці — 121

Ілюстрації — 129

Елементи — 229


Ouim. Випуск 1. Черняхівська культура: матеріали досліджень. — Київ; Луцьк, 2011. — 244 с.

У збірнику вміщено статті дослідників пізньоримських старожитностей на території Південно-Східної Європи з України, Росії, Німеччини та Франції. Його основу склали доповіді учасників міжнародної конференції, яка відбулася в жовтні 2010 р. у Києві та була присвячена вивченню актуальних проблем черняхівської культури. Більшість статей присвячені публікації нових матеріалів, аналізу та історичним реконструкціям черняхівської культури. Також ряд досліджень присвячені проблемам взаємовідносин із синхронними культурними утвореннями.

ЗМІСТ

Вступні зауваження (О. В. Петраускас, Р. Г. Шишкін) — 5
Науковий форум у Києві з черняхівської культури: продовження традиції (В. С. Тиліщак, Я. В. Володарець-Урбанович, М. О. Авраменко) — 7

Історичні реконструкції
Акимов Д. В. Черняховская миграция в район бассейна верхнего Дона в позднеримское и гуннское время — 12
Казанский М. М. Радагайс и конец черняховской культуры — 22
Любичев М. В. Погребения с позднескифскими / сарматскими признаками на могильниках черняховской культуры в днепро-донецкой лесостепи — 33

Аналіз матеріального комплексу
Авраменко М. А. К вопросу о функциональных особенностях ваз черняховской культуры — 53
Варачёва К. Г. Место стеклянных и глиняных кубков в «сервизе» погребений на могильниках черняховской культуры днепро-донецкой лесостепи — 61
Гопкало О. В. Относительная хронология мужских погребений черняховской культуры. К постановке проблемы — 66
Козак Д. Н., Гопкало О. В. Намисто з поселення вельбарської культури біля с. Хрінники на Волині та питання хронології пам’ятки — 97
Магомедов Б. В. Детали римской поясной гарнитуры из могильника Легедзино — 107
Тиліщак В. С. Ліпна кераміка Чернелево-Руського черняхівського могильника — 111

Соціально-економічний розвиток
Войнаровський В. М. Допоміжні ремесла й промисли черняхівської культури: проблеми археологічної ідентифікації — 123
Горбаненко С. А. Палеоетноботанічний спектр поселення Войтенки 1 — 139
Мызгин К. В. К проблеме источников поступлений римских монет І—ІІ вв. к носителям черняховской культуры — 142
Петров В. П. Гончарный круг в керамическом производстве черняховского времени — 148
Шультце Э. Материалы к изучению костюма черняховской культуры из могильника Нагорное-2 — 157

Публікації нових матеріалів
Жаров Г. В., Терпиловський Р. В. Нові пам’ятки черняхівської культури у межиріччі Удаю і Сули — 166
Куштан Д. П., Петраускас О. В. Могильник черняхівської культури Черкаси-Центр (за матеріалами розкопок 2000—2003 рр.) — 178
Диденко С. В. Определение амфоры из погребения No 69 на могильнике черняховской культуры Черкассы-Центр — 231
Радюш О. А. Могильник у поселка им. Карла Либкнехта (Пены) — 233

Випуск 1 у форматі .pdf


Ouim. Выпуск 2. Петраускас О. В., Шишкин Р. Г. Могильник и поселение черняховской культуры у с. Великая Бугаевка (археологический источник). — Киев, 2013. — 412 с.

В книге дается полная публикации материалов исследований, основную часть которых представляют материалы могильника и поселения черняховской культуры у с. Великая Бугаевка. Издание этих материалов является продолжение серии источниковедческих публикаций материалов памятников позднеримского времени с территории Среднего Поднепровья.

СОДЕРЖАНИЕ

Введение — 5
Раздел 1. Методика раскопок и краткая характеристика памятника — 7
Раздел 2. Описание погребений и построек — 19
Раздел 3. Описание находок из культурного слоя — 65

Альбом иллюстраций
Рисунки — 83
/Карты и планы (рис. 1—7); планы секторов (рис. 8—73, 208); планы погребений, построек и рисунки вещей (рис. 74—207, 209—220)/
Фототаблицы — 303
/Погребения (табл. 1—15); постройки (табл. 16—18); вещи (табл. 19—53); жанровые (табл. 54—56)/

Приложения
Приложение 1. Список погребений и объектов (О. В. Петраускас, Р. Г. Шишкин) — 323
Приложение 2. Каталог индивидуальных находок (О. В. Петраускас, Р. Г. Шишкин) — 327
Приложение 3. Антропологические материалы (Т. А. Рудич) — 373
Приложение 4. Определение остеологических материалов (О. П. Журавлев) — 383
Приложение 5. Палеоэтноботанические определения (С. А. Горбаненко) — 384
Приложение 6. Великобугаевский могильник и памятники эпохи бронзы — раннего железного века у с. Великая Бугаевка (С. Д. Лысенко) — 389
Приложение 7. Антропологический материал из могильника Великая Бугаевка (исследования 2001 года) (Л. В. Литвинова) — 406

Випуск 2 в форматі .pdf


Ouim. Випуск 3. Ґерета І. П. Чернелево-Руський могильник / Упор. В. С. Тиліщак. — Київ; Тернопіль, 2013. — 284 с.

У монографії вводяться у науковий обіг матеріали визначної пам’ятки археології — могильника в с. Чернелів Руський на Тернопільщині, який понад чверть століття досліджував І. П. Ґерета. На могильнику досліджено 2 поховання поморської культури, 24 поховання давньоруського часу та понад 300 поховань черняхівської культури.
Для археологів, істориків, краєзнавців та всіх, хто цікавиться давнім минулим України.

ЗМІСТ

Від упорядника — 5

Ігор Петрович Ґерета
Археолог музейного ґатунку (C. С. Барна, В. С. Тиліщак) — 7
Ігор Ґерета — дослідник черняхівської культури (Н. С. Абашина) — 13
історія Дослідження Чернелево-Руського могильника (В. С. Тиліщак) — 17
Бібліографія праць І. П. Ґерети, присвячених Чернелево-Руському могильнику — 21

Чернелево-Руський могильник
Поховання поморської культури — 23
Поховання невизначеної культурної належності — 25
Поховання черняхівської культури — 27
Зруйновані поховання — 97
Давньоруські поховання — 99
Знахідки з культурного шару — 103

Альбом ілюстрацій
Карти, плани — 107
Поховання поморської культури — 112
Поховання невизначеної культурної належності — 113
Поховання черняхівської культури — 114
Зруйновані поховання — 270
Давньоруські поховання — 272
Знахідки з культурного шару — 279

Випуск 3 в форматі .pdf


Ouim. Випуск 4. Черняхівська культура: до 120-річчя від дня народження В. П. Петрова. — Київ, 2014. — 236 с.

У збірнику надруковано статті дослідників пізньоримських старожитностей на території Південно-Східної Європи з України, Німеччини, Польщі та Росії. В основу статей покладено доповіді учасників міжнародної конференції, проведення якої заплановано у жовтні 2014 р. Чергова конференція має відбутись у Києві й буде присвячена вивченню актуальних проблем черняхівської культури. Більшість статей присвячені публікації нових матеріалів, аналізу та історичним реконструкціям черняхівської культури.

ЗМІСТ

Вступні зауваження (О. В. Петраускас, С. А. Горбаненко) — 5

Бондарь К. М. Геофизические критерии поисков и разведки памятников черняховской культуры на территории Украины — 7

Войнаровський В. М. Про деякі «недіагностичні» об'єкти з поселення черняхівської культури Комарів — 14

Гопкало О. В. Аксессуары костюма как показатель социальной стратификации (на основе погребений черняховской культуры) — 23

Диденко С. В. Хронология светлоглиняных узкогорлых амфор типов Шелов D и Р (по материалам погребальных комплексов) — 34

Жаров Г. В., Терпиловсьний Р. В. Нові пам'ятки черняхівської культури Дніпровського лісостепового Лівобережжя — 49

Любичев М. В., Мызгин К. В. Южная граница ареала черняховской культуры в днепро-донецкой лесостепи: современные представлення — 58

Магомедов Б. В. Декоративное оформление пряслиц черняховской культуры — 72

Мызгин К. В., Дымовский А. Приток римских денариев 1—2 вв. на территорию черняховской культуры в свете хронологической структуры и территориального распределения монетных кладок — 82

Милашевський О. С. Ліпна кераміка вельбарських типів в черняхівській культурі — 96

Михайловський Я. А. Нова знахідка пшеворського поховання зі зброєю на Хмельниччині — 133

Надвирняк А. В., Погорелец О. Г., Надвирняк А. А. К вопросу о римском военном присутствии и некоторых аспектах возникновения и формирования черняховской культуры в междуречье Среднего Поднестровья и Южного Побужья — 136

Надвірняк О. В., Погорілець О. Т. Нові знахідки бронзових казанів типу Неттооr на Поділлі — 151

Онищук Я. І. До проблеми етнокультурної приналежності пам'яток пізньоримського часу Волино-Подільського пограниччя — 156

Петраускас О. В. Деякі підсумки досліджень комплексу пам'яток пізньоримського часу біля с. Комарів — 165

Румянцева О. С. Стекольная мастерская в Комарове: характер и особенности производственного комплекса — 184

Тиліщак В. С. Могильник черняхівської культури Токи: хронологія та особливості керамічного комплексу — 197

Томашевський А. П., Павленко С. В. Нові пам'ятки римської доби на території Житомирського Полісся — 211

Шультце 3., Любичев М. В. О поселенческой структуре черняховской культурьі в области Днепро-Донецкого водораздела. Некоторые результаты исследований 2009—2013 гг — 223

 

Випуск 4 в форматі .pdf на ресурсі academia.edu

 


Ouim. Випуск 5. Черняхівська культура: до 85-річчя від дня народження І. С. Винокура. — Київ, 2016. — 208 с.

У збірнику надруковано статті, присвячені проблемам археологічних старожитностей доби римських впливів на території Південної, Східної та Центральної Європи. В основу статей покладено доповіді учасників секції історії та археології римського часу Європи міжнародної конференції, що відбулася в жовтні 2015 р. в місті Меджибіж. Конференція була присвячена пам'яті І. С. Винокура і об'єднана під назвою «Етнокультурні процеси на півдні Східної Європи у І тис. н. е.». У статтях опубліковано нові матеріали, дано аналітичні дослідження окремих категорій матеріальної культури та висновки історичного характеру.

ЗМІСТ

Слово про Людину, Вчителя і Друга (Л. В. Вакуленко) — 5
Від редакторів (О. В. Петраускас, О. В. Гопкало, С. А. Горбаненко) — 7
Конференція «Етнокультурні процеси на півдні Східної Європи у І тис. н. е.» (пам'яті І. С. Винокура), Меджибіж — 2015 (А. В. Скиба) — 11

Нові матеріали
Варачова К. Г. Випадковий комплекс знахідок пізньоримського часу біля с. Черкаська Лозова Харківської області — 14
Рейда Р. М., Гейко А. В., Сапєгін С. В. Поховання 115 Шишацького могильника зі скляним орнаментованим кубком — 20

Поховальний обряд
Гопкало О. В. Погребения кул ьтуры Черняхов-Сынтана-де-Муреш с двупластинчатыми фибулами: опыт социологического анализа групп — 29
Надвірняк О. В., Погорілець О. Г. Про окрему групу трупоспалень на могильниках черняхівської культури (за матеріалами памяток України) — 41
Тиліщак В. С. Дрібні камінці в інвентарі трупопокладень черняхівської культури — 50

Аналіз археологічних джерел
Белевец В. Г. О находках топоровидных подвесок позднеримского времени на территории Беларуси — 59
ПРИЛОЖЕНИЕ. Ермалицкая Н. Ф. Химический состав металла топоровидных подвесок из собраний Белорусского государственного университета — 67
Милашевський О.С. Замки, ключі та деталі скриньок у черняхівській культурі — 69
Петраускас О. В. Скляні посудини типу Еггерс/230 в черняхівській культурі: хронологічний аспект — 89

Матеріали з антропології
Рудич Т. О . Антропологічний склад населення черняхівської культури Поділля — 107
Козак О. Д. Землероби у Верхів'ях Південного Буга (палеопатологічне дослідження могильника біля с. Лісові Гринівці) — 116

Нумізматика
Бурше А. Битва при Абрите, императорская казна и ауреусы в Барбарикуме — 127
Мызгин К. В. Новые находки ауреусов Гордиана III, Филиппа Араба и Траяна Деция на территории Украины — 141

Дискусії
Любичєв М. В. Культурные группы раннего — начала позднеримского времени в Днепро-Донецкой Лесостепи и археологические источники — 146

Неверифіковані джерела
Магомедов Б. В. Черняховские золотые кольцевидые подвески с ушком — 164
Надвірняк О. В., Погорілець О. Г., Надвірняк О. О. Римські військові дипломи на території Південно-Східної Європи — 170

Summaries, Zusammenfassung — 186


З самого початку своєї діяльності Всеукраїнський археологічний комітет (дата заснування 1922 рік) підкреслював важливість видавничої діяльності та мав масштабні видавничі плани. У тому числі в цих планах був випуск кількох серійних видань. Однак постійний брак грошей не дозволив реалізувати їх повністю. Тому в перші роки існування, основні зусилля Комітет направив на свій періодичний орган «Короткі звідомлення ВУАК». На жаль, очевидно через складну фінансову ситуацію Академії наук, побачило світ лише два випуски цього видання за 1925 рік і 1926 рік (вийшли друком відповідно в 1926 і 1927 роках). Статті публікувалися українською мовою, резюме до статей — французькою.

Ці видання містили короткі ілюстровані звіти про розкопки та розвідки археологічних пам’яток в Україні, повідомлення про організаційну та пам’яткоохоронну діяльність ВУАКу. Їх упорядником був М. Я. Рудинський, а відповідальним за видання — О. П. Новицький. Видання стало першим офіційним науковим друкованим органом української археології.

Перший випуск збірника публікувався за постановою пленуму ВУАКу від 23.12.1925 року. Загальна кількість сторінок випуску — 117.

Другий випуск був присвячений пам'яті академіка М. Ф. Біляшівського. Публікувався за постановою Пленуму ВУАКу від 16.02.1927 року. Загальна кількість сторінок — 248.


«Антропологія» — щорічник Кабінету антропології та етнології імені Ф. Вовка при ВУАН — одного із попередників Інституту археології НАН України: 1933 року за постановою ІІ Відділу ВУАН Кабінет антропології увійшов до новоствореної Секції історії матеріальної культури, пізніше — Інституту історії матеріальної культури.

Щорічник видавався в Києві протягом 1928–1930 років; вийшло з друку 4 випуски. Обсяг випусків щорічника близько 250 сторінок. Мова видання — українська, публікації супроводжуються резюме французькою мовою. Видання виходило за редакцією А. Носова (Носіва) та М. Рудинського. 

Крім матеріалів з антропології, в часописі публікувались статті про польові дослідження археологічних пам'яток доби каменю, здійснені співробітниками Кабінету та інших археологічних установ України. Також щорічник містив публікації про підсумки вивчення палеоліту та неоліту в Україні за перше десятиріччя Радянської влади; звіти про діяльність Кабінету антропології та етнології імені Ф. Вовка та деяких інших установ антропологічного профілю, матеріали до бібліографії передісторії (доби каменю) України, огляди літератури з антропології, матеріали до біографії Ф. Вовка, тощо.

 


На початку 1930-х років Всеукраїнський археологічний комітет зробив чергову спробу започаткувати нове систематичне офіційне наукове видання — «Записки Всеукраїнського археологічного комітету».

В бібліотеці Інституту археології НАН України зберігається перший том «Записок ВУАКу» за 1930 рік, присвячений пам’яті професора В. Б. Антоновича та професора Ф. К. Вовка, що вийшов друком у 1931 році. В передмові зазначається, що цим томом розпочинається систематична публікація матеріалів експедиційних здобутків ВУАКу, й що збірник об’єднуватиме в собі археологічні та мистецтвознавчі студії. На жаль, цей випуск так і залишився єдиним.

 

 

 

 

 


Наступною спробою налагодити випуск періодичного видання Всеукраїнського археологічного комітету, після припинення публікації «Коротких звідомлень ВУАКу», був вихід у світ часопису «Хроніка археології та мистецтва» (загальноприйняте сучасне скорочення ХрАМ). Завданням видання було: розміщувати аналітичні та інструктивні матеріали, замітки з питань пам'яткознавства та охорони пам'яток, хроніку діяльності наукових установ, товариств, музеїв, а також рецензії, персоналії та інше.

Редактором (і, очевидно, ініціатором видання) була Валерія Козловська. Всі випуски мали однакову, чітко витриману структуру і насичений зміст. Крім традиційного розділу, в якому публікувалися статті про дослідження, в збірнику були наявні також розділи «Varia», «Робота науково–дослідних установ», «Некрологи», «Критика і бібліографія», «Нові видання».

Окремі замітки були присвячені створенню Археологічного музею Всеукраїнської академії наук, роботі аспірантського семінару в Історичному музеї, створенню археологічних карт України.

Мова всіх випусків — українська. Видання супроводжувалося коротким резюме німецькою мовою до всіх текстів збірника. Видання невелике за форматом і обсягом (ледве ща 100 сторінок).

Всього протягом двох років було видано 3 випуски: числа 1–2 у 1930 році та число 3 у 1931 році.

Були зібрані та підготовлені до друку також 4-й та, частково, 5-й випуски. Однак вони залишилися невиданими, очевидно в зв'язку з тим, що в 1932 році В. Козловська була звільнена з роботи у зв'язку з початком хвилі гонінь на українських вчених.

Підготовлені випуски у вигляді рукописів знаходяться в Фонді ВУАКу в Науковому архіві Інституту археології НАН України.

З друкованими випусками в електронному форматі можна ознайомитись на сайті «Спілки археологів України».


«Наукові записки Інституту історії матеріальної культури» (НЗ ІІМК) були друкованим органом Інституту історії матеріальної культури, створеного в 1934 році на базі Секції історії матеріальної культури (в яку в 1933 році був перетворений Всеукраїнський археологічний комітет), Музею–Кабінету антропології та етнології імені проф. Хв. Вовка і декількох інших структурних підрозділів Академії наук відповідного профілю.

Всього було видано шість номерів цього збірника. Видання не мало усталеної нумерації. Спочатку вона була суцільною: в 1934 р. вийшли книги 1 та 2, 1935 — кн. 3–4 і 5–6, потім, в 1937 році — кн. 1 і 2. Обсяг випусків збірника близько 200 сторінок.

Внутрішня структура збірників різна. Ранні випуски більш структуровані. Очевидно, так відбилася зміна відповідального редактора видання. Випуски 1934 і 1935 років виходили за редакцією директора Інституту — Ф. Козубовського; після його арешту — за редакцією нового директора установи М. Ячменьова (людини далекої від науки). Мова українська, в деяких випадках є резюме французькою мовою.

На сторінках збірників публікувалися статті й повідомлення, перш за все, співробітників Інституту, рецензії на праці зарубіжних і вітчизняних авторів, огляди літератури, в тому числі іноземної, хронікально–інформаційний матеріал. Випуски відрізнялися різноманітністю порушених тем. Практично всі випуски містять короткий опис експедицій Інституту за сезон, у всіх випусках є статті, пов'язані з «ідеологічним спрямуванням», що є даниною часу.

Видання було припинено в 1938 році, оскільки після масових репресій (заарештовані директор, вчений секретар, і ряд провідних співробітників) в Інституті не залишилося кадрового потенціалу для підготовки і публікації нових випусків збірника.

 

З деякими випусками збірника в електронному форматі можна ознайомитись на сайті «Спілки археологів України».