17 вересня 2016 р.

Лекція-екскурсія з оглядом досліджень що ведуться Поштовій площі у Києві. Екскурсію проводить директор Центру археології Києва ІА НАН України, кандидат історичних наук Михайло Андрійович Сагайдак.


15 жовтня 2016 р., 12.00

Лекція кандидата історичних наук, наукового співробітника ІА НАН України Дмитра Гаскевича «Неоліт як час докорінних змін в житті населення Старого Світу».

У VII—V тис. до н.є. Південною та Центральною Європою прокотилося кілька хвиль переселенців з Близького Сходу. Вони принесли нові форми господарства та ідеологічні уявлення, які назавжди змінили життя місцевої людності і заклали підвалини майбутньої європейської цивілізації.


19 листопада 2016 р., 12.00

Лекція доктора історичних наук, старшого наукового співробітника Відділу Близького і Середнього Сходу Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського Миколи Тарасенка «У пошуках старожитностей з дару Хедіва».

У травні 1891 р. в місцевості Баб ель-Газус (Західні Фіви) було знайдено тайник жрецьких мумій, який містив 253 саркофаги із муміями 153 фіванських жерців і жриць доби ХХІ династії. На цей рік припадає 125 річниця цього відкриття. Правитель Єгипту Хедів Аббас Хельмі ІІ вирішив подарувати частину знайдених артефактів 17 дружнім іноземним країнам. Російська імперія отримала речі під Лотом № 6, які у лютому 1894 р. прибули до Одеси. У 1895 р. вони були розподілені та розіслані до низки університетських музеїв. Частина цих артефактів сьогодні зберігається в музеях України. В лекції будуть надані невідомі дані щодо розподілення і подальшої долі цих старожитностей у світлі нових архівних документів і музейних розшуків.


17 грудня 2016 р., 12.00

Лекція кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника Відділу біоархеології ІА НАН України Олександри Козак «Палеопатології і можливості історичних реконструкцій».

Лекторка торкатиметься багатьох цікавих питань доволі молодої але визнаної науковим співтовариством науки палеопатології, наприклад: Чим хворіли наші предки? Як лікували у давнину? Про що можуть розказати зуби? та ін.


21 січня 2017 р., 12.00

Лекція кандидата історичних наук, завідувача Відділу археології ранніх слов’ян ІА НАН України Олега Петраускаса «Опалювальні споруди ранніх слов’ян».

Пічка або вогнище в житті давніх слов’ян займала центральне місце. З неї починалася родина, у родинному вогнищі шукали захисту від холоду і всякого лиха. У лекції йтиметься про слов’янське know how в житлобудівництві, провідну етнічну ознаку слов’янських племен.


18 лютого 2017 р., 12.00

Лекція кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника Відділу археології ранніх слов’ян ІА НАН України Оксани Гопкало «Костюм черняхівських племен».

Костюм населення, що лишило культури Черняхів-Синтана-де-Муреш - яскравий і самобутній. Лекція має на меті висвітлити основні аспекти цієї складної та важливої теми: історичне тло, на якому проходило його формування; джерела та методи для його вивчення, спроби його відтворення та поширені стереотипи. Лекторка коротко торкнеться питань етнокультурної, соціальної, політичної структур тогочасного суспільства та його майбутньої долі. Запрошуємо відвідати цей захід та прийняти участь в обговоренні всіх, хто цікавиться історією костюма, моди, стилю пізноантичного періоду, палеокостюмологією, історією текстильного виробництва, ювелірної справи, склоробства тощо.


18 березня 2017 р., 12.00

Лекція молодшого наукового співробітника Відділу «Наукові фонди» ІА НАН України Олександра Шелеханя «Таємниці скіфського логосу Геродота».

У V ст. до н.е. грецький логограф Геродот Галікарнаський при описі перебігу греко-перських війн докладну увагу приділив невдалому походу перського царя Дарія Великого на скіфів. При цьому батько історії навів безцінні свідчення про племена, що населяли у той час терени Північного Причорномор'я. Ним було описано розселення окремих племен та подано їх коротку харатеристику. Особливе зацікавлення викликали екзотичні для цивілізованого грека звичаї варварських племен, їх вірування, побут та військові традиції.
Сьогоді завдяки праці кількох поколінь істориків та археологів наукова цінність Історії Геродота зросла. Адже завдяки здобутим матеріальним свідоцтвам, ми отримали змогу критичної перевірки, а дані скіфського логосу заграли новими фарбами.


15 квітня 2017 р., 12.00

Лекція кандидата історичних наук, молодшого наукового співробітника Відділу археології ранньої залізної доби ІА НАН України Олени Дзнеладзе «Сармати на теренах України».


20 травня 2017 р., 12.00

Планується екскурсія (місце і час проведення буде повідомлено додатково).