2 вересня – лекція-екскурсія канд. іст. наук, ст. наук. співр. Тимура Бобровського на археологічні розкопки у НЗ «Софія Київська»
19 жовтня – лекція канд. іст. наук, ст. наук. співр. ІА НАНУ Олександри Козак «Трепанації у давнину. Ритуальні практики чи медична необхідність»
У другій половині ХІХ ст. у Перу було знайдено дивний людський череп з штучно зробленим отвором – трепанацією. Пізніше у Франції в шарах кам'яної доби археологи розкопали більш як десяток трепанованих черепів та вирізані з них пластинки. Що ж таке трепанація черепа? Для чого їх робили в давнину? Були вони частиною культу чи найпершими хірургічними операціями? Коли та як робили трепанації черепів на теренах України? Відповіді на ці питання дають палеопатологічні дослідження.
16 листопада – лекція докт. іст. наук, пров. наук. співр. ІА НАНУ Олександра Симоненка «Скарби сарматських царів»
В курганах українського степу вже більше двох тисяч років спочивають царі і цариці колишніх кочових володарів півдня - сарматів, які наводили жах на грецькі міста, перемагали римських легіонерів, були союзниками понтійського царя Мітридата та сусідами перших слов'янських племен. Розкопками українських археологів відкриті всесвітньо відомі поховання сарматських ватажків - Соколова Могила, Пороги, Весняне, Ногайчицький курган. Про це і не тільки йтиметься у лекції.
21 грудня – лекція наук. співр. Інституту держави і права ім. Корецького Євгена Ромінського«Значення міжнародних договорів для історії права та культури Давньої Русі Х – першої половини ХІV ст.»
У лекції йтиметься про міжнародні договори за участі східнослов’янських державних утворень на чолі з правителями з династії Рюриковичів, їх спільні та унікальні риси в контексті міжнародного права тої доби. Розкривається значення цих договорів для уточнення певних явищ з історії права, держави і суспільства як складових частин культури Давньої Русі Х – першої половини ХІV ст.
18 січня – лекція докт. іст. наук, завкафедри археології і музеєзнавства НУКіМ Сергія Пустовалова «Поховальні обряди давнього населення України (ІІІ тис. до н.е.)».
У лекції йтиметься про світогляд давнього населення, який проявляється в поховальних обрядах. Зокрема, буде оглянуто прояви культу черепів, культу предків, обряди переходу у світ мертвих, використання наркотичних засобів в поховальних обрядах, тощо.
15 лютого – лекція канд. іст. наук, завсектора археології Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Сергія Тараненка «Археологічні дослідження церкви Спаса не Берестові та прилеглої території з 1914 по 2019 рр.»
За понад сторічний термін було виявлено поселення чорноліської культури IX ст. до н.е., вивчені фундаменти давньоруської церкви, виявлений некрополь XII-XIX ст., досліджено житлово-господарський комплекс XV-XVII cт. Попри такий потужний доробок залишається не вирішеною проблема розміщення літописного села Берестова та пов’язаних з ним комплексів князівської резиденції. Ці та інші питання обговорюватимуться в лекції.
21 березня – лекція мол. наук. співр. ІА НАНУ Андрія Івченка «Потойбічний світ ольвіополітів»
Життя давнього грека проходило серед уявних постатей їх богів. Кожний античний поліс, кожна грецька родина мала свої персональні уявлення про будову світу, в тому числі про його потойбічну частину. Як матеріальне втілення цих уявлень ми можемо говорити і про некрополь античної Ольвії. Про це і про інше в поховальному звичаї оліополітів ітиметься у лекції.
18 квітня – лекція канд. іст. наук, заввіділу біоархеології ІА НАНУ Інни Потєхіної "Від прадавніх мисливців до перших фермерів на теренах України: антропологія".
Мова йтиме про походження, антропологічний склад та фізичний тип носіїв неолітичних і енеолітичних культур. В лекції будуть висвітлені археогенетичні, демографічні та палеодієтні дослідження цього населення.
травень – планується екскурсія (імовірний варіант - Вишгород).
