У травні–червні поточного року відновилися дослідження Херсонської археологічної експедиції (ХАЕ) Інституту археології НАН України (раніше працювала у 1968–1990 рр.) та продовжилися роботи Пізньоскіфської археологічної експедиції (ПАЕ).

Роботи проводились під керівництвом провідного наукового співробітника відділу археології раннього залізного віку Інституту археології НАН України доктора історичних наук Олександра Симоненка й у складі кандидата історичних наук Олени Дзнеладзе та завідувача відділу науково-охоронних робіт на пам’ятках археології Херсонської обласної інспекції з охорони пам’яток старшого інспектора Дениса Сікози.

У зоні будівництва повітряної лінії електропередачі 750 кВ Запорізька АЕС – Каховська ГЕС біля с. Каїри Горностаївського району Херсонської області було розкопано п’ять курганів на полях по обидва береги Каїрської балки, котра впадає у Каховське водосховище зі сходу.

Насип кургану №1 було споруджено першими скотарями українських степів над похованням рєпінської культури доби енеоліту (IV тис. до н.е.). У нього було впущено три скіфських поховання IV ст. до н.е., що належали простим кочовикам і містили небагате начиння – бронзові наконечники стріл, скляні намистини, залізні ножі з кістяними руків’ями. Скіфам належав і курган №2 з трьома дитячими похованнями IV ст. до н.е.

Наконечники стріл зі скіфського поховання IV ст. до н.е. (с. Каїри, курган №1)

Кургани №№ 3-5 було споруджено за доби бронзи над похованнями ямної культури ІІІ тис. до н.е. Серед впускних могил – два поховання катакомбної культури першої половини ІІ тис. до н.е. та три скіфські IV ст. до н.е.

Наступним завданням ХАЕ Інституту археології НАН України у серпні 2018 року стали розвідкові дослідження так званої Вітовтової вежі поблизу греблі Каховської ГЕС у рамках міжнародного культурного проекту «Україна–Литва». Завданням експедиції було дослідження нижнього ярусу будівлі й навколишньої території. Трьома шурфами всередині вежі на рівні підлоги виявлено три радіально розташованих «вікна» заввишки до 0,8 м. Виходячи з розташування й розмірів, ці «вікна», на думку археологів, мали технічне призначення. Розкоп ззовні виявив, що рештки кам’яної стіни біля входу належать до ХІХ ст.

Вітовтова вежа

Хоча точних даних про час зведення Вітовтової вежі у джерелах немає, характер кладки й архітектурні паралелі, а також дані польських мап XVII ст. засвідчують її існування принаймні на той час. Водночас відомо, що за князя Вітовта на кордоні Великого князівства Литовського, що проходив Дніпром, було створено митні та прикордонні пункти у вигляді невеликих фортів. Не виключено, що Вітовтова вежа була одним із цих пунктів. Подальші дослідження мають уточнити час побудови й функціонування споруди.

ПАЕ Інституту археології НАН України продовжила дослідження пізньоскіфського могильника Червоний Маяк в однойменному селі Бериславського району Херсонської області, започатковані 2011 року. Розкопки фінансувалися Херсонською державною адміністрацією. Проте через недостатнє фінансування польовий сезон тривав лише протягом липня до початку серпня 2018 року.

Досліджені поховання датуються І ст. н.е. та доповнюють базу даних цього, єдиного на Низовому Дніпрі, могильника пізньоскіфської культури. Найбільш ранні поховання могильника датуються ІІ ст. до н.е., а функціонував він до V ст. н.е. У досліджених похованнях (катакомбах і ямах із підбоями) знайдено античну й ліпну кераміку, намистини зі скла та гірського кришталю, бронзові фібули.

Могильник Червоний Маяк (розкоп 2018 року)

Матеріали опублікували: Прес-служба НАН України